Як за півтора року боїв РФ втратила майже 260 тис. солдатів

24 Серпня, 2023

104 6 хвилин читано

Війна в Україні триває вже півтора року. Армія Російської Федерації скоротилася на майже 260 тис., а поранених, говорять, утричі більше. Тобто можна припустити, що зараз втрати РФ пораненими й вбити близько мільйона або й більше. Зазнають росіяни колосальних втрат і у техніці. До прикладу, ворожих танків Сили оборони вже знищили стільки, скільки не мають деякі країни НАТО.

Факти ICTV розбиралися, чому росіяни у війнах за останні 118 років не рахуються із життями свої солдатів.

Найбільше окупантів гине на Сході України – там постійні важкі бої. За словами деяких експертів, втрати ворога там уп’ятеро, а то й більше вищі за українські.

Втрати Росії у війні в Україні на 24 серпня 2023:

особового складу ‒ близько 258 340 осіб ліквідовано;
танків ‒ 4362 од;
бойових броньованих машин ‒ 8476 од;
артилерійських систем – 5295 од;
РСЗВ – 721 од;
засобів ППО ‒ 491 од;
літаків – 315 од;
гелікоптерів – 316 од;
кораблів/катерів ‒ 18 од.

На сьогодні українська армія знищила понад 4300 російських танків. А, наприклад, на складах збройних сил Туреччини – країни НАТО – 2230 одиниць танків. Сполучені Штати тримають 5500 танків. Греція має 1365 танків, Польща – понад 600, Румунія – майже 400, у Німеччини трохи більше ніж 300 сучасних танків.

Російських літаків різних типів Сили оборони знищили понад 300. Для порівняння: повітряні сили Франції мають 230 літаків, Німеччина – понад 200, майже 250 у Греції, та близько 200 літаків у Італії. Повітряні сили Туреччини мають близько 300 військових літаків різних типів.

Зрозуміло, що у сукупності сили НАТО у багато разів перевершують армію Росії, та й озброєння країн блоку більш сучасне за російське. Тобто ми можемо побачити, яку ворожу силу Україні доводиться стримувати.

Спадкоємство у російській армії

Армія будь-якої країни світу має свої традиції, які формувалися століттями, наголошує історик та політолог Ігор Рейтерович. Сучасна російська армія вважає себе спадкоємицею радянської армії й частково царської.

Для усіх трьох вищезгаданих армій характер підготовки офіцерського складу і ведення війни за понад 100 років майже не змінився.

За словами політолога Ігоря Рейтеровича, росіяни дуже самовпевнені. Їхня улюблена фраза – Мы русские. С нами Бог! Тому вони вважають, що програти просто не можуть. Таке собі окозамилювання.

А тепер трохи історії, як росіяни воювали у попередніх війнах.

Російсько-японська війна 1904-1905

Перед початком російсько-японської війни громадяни Російської імперії та й сам імператор Микола II також поводилися зарозуміло: обзивали японців мавпами, говорили, що просто закидають їх шапками – навіть воювати не знадобиться. Малювали гравюри про генерала Олексія Куропаткіна, який командував російськими військами, як він ганятиме “япошек”.

Тоді царська пропаганда наголошувала, що імперська армія з видатними традиціями воюватиме з якимись японцями з островів, які ще 30-40 років тому крім мечів та стріл нічого не мали. А у підсумку росіяни зазнали нищівної поразки та ще й без флоту лишилися.

Японці за основу взяли підготовку за стандартом німецькій армії, і дуже вдало скористалися недбальством російського командування, наголошує Ігор Рейтерович. Японські війська розгромили росіян у місті Порт-Артур, знищили 1 Тихоокеанську ескадру (24 кораблі).

Японський флот також знищив майже всі кораблі 2 Тихоокеанської ескадри, зокрема потопив і флагман – броненосець Князь Суворов.

Російська армія втратила загиблими й пораненими 90 тисяч солдатів із 350 тисяч, а японська армія – 75 тисяч із 300 тисяч.

Варто зауважити, що флагман Тихоокеанської ескадри російського флоту броненосець Петропавловськ підірвався на японській міні на 55-й день війни. А тепер згадаймо, як 13 квітня 2022 року (на 49-й день війни) українські ракети Нептун вдарили по крейсеру Москва, флагману Чорноморського флоту РФ.

Друга світова війна

Ще до початку Другої світової війни у 1938-39 рр. радянське командування запевняло, що війна буде на чужій території, воювати Союз буде “малою кров’ю”, і що противники Радянського Союзу не зможуть гідно протистояти, адже не мають такої потужної армії.

– Навіть фінська війна росіян нічому не навчила, хоча СРСР також хотів фінів за три дні завоювати. Нині наративі ті самі: Київ за три дні, української армії немає тощо, – наголошує Ігор Рейтерович.

Згідно із розсекреченими даними Міністерства оборони РФ, втрати Радянського Союзу у Другій світовій війні становлять 41 млн 979 тис.

Варто зауважити – що в обороні, що під час наступів втрати радянської армії були колосальними. Наприклад, у маршала Жукова, якого так люблять росіяни, було прізвисько “генерал смерть”. Тільки-но він з’являвся на якомусь фронті, рядові військові вже знали, що буде м’ясорубка – буде наступ, де не рахуватимуть людей.

Проте росіяни дуже люблять вихвалятися перемогою у Другій світовій і говорять, що “можуть повторити”. А решта народів колишнього СРСР із болем згадують ту війну.

Війна в Афганістані

Війна в Афганістані — військове вторгнення Союзу під приводом боротьби проти повстанських груп моджахедів. За уточненими даними, загалом у війні радянська армія втратила 14 427 осіб. За оцінками незалежних дослідників, втрати радянської армії станвили до 140 тис. убитими та до 350 тис. пораненими.

За словами політолога Ігоря Рейтеровича, перемогти Афганістан Радянський Союз аж ніяк не міг. Цю країну не підкорила жодна імперія. Та й американцям потім теж це не вдалося. Все через особливість місцевості – гори.

Радянська армія контролювала всі великі міста та великі дороги. Але виявилося, що військові просто сиділи в цих містах, бо для ведення маневрової війни в горах радянські солдати були не пристосовані. Елементарно ходити по камінню у чоботах просто незручно.

Росія може дозволити собі не рахуватися із втратами

У нинішній війні в Україні майже нічого не змінилося, окупанти роблять ставку на “хвилі живої сили”, які кидають на фронт. Справді, Росія має значний мобілізаційний ресурс.

Деякі російські військові теоретики навіть схвалюють тактику закидання поля бою трупами, бо це начебто має нажахати супротивника, говорить політолог Ігор Рейтерович.

Типу, ось погляньте, ми можемо собі дозволити не рахуватися із втратами. Ми за ціною не постоїмо.

Держава ж не вважає такі масштабні втрати чимось страшним, адже Росія не є демократією, рішення там ухвалюють непублічно. Суспільство не має змоги відкрито спитати у президента чи командування щодо втрат, виступити проти.

Такі спроби ще були під час першої Чеченської війни (1994-1996) – тоді існував комітет солдатських матерів, який ставив запитання щодо безглуздих втрат, кидання поранених без допомоги тощо. А ось під час другої Чеченської війни (1999-2009), коли Путін прийшов до влади, цьому комітету права значно обмежили, а потім і зовсім закрили рота, здебільшого хорошими виплатами за загиблих.

Якщо зараз подивитися на регіони, в яких проходить мобілізація, то це бідні території, де люди живуть мало не в злиднях.

Наприкінці 2022 року російське Мінекономіки відзвітувало, що у РФ у бідних верств населення значно зросли доходи. Але, як виявилося, зростання доходів сталося завдяки виплатам “гробових” грошей.

Низька підготовка офіцерського складу

У російській армії завжди була проблема підготовки офіцерського та молодшого офіцерського складу.

– У радянській армії цю проблему вирішили за допомогою одного простого рішення – на ці посади брали переважно українців. Це відомий факт. Це зробило радянську армію більш-менш керованою. І ось з 1991 року, після розвалу Союзу, проблема якісної підготовки молодшого офіцерського складу (сержанти, прапорщики тощо), так і не розв’язана, – наголосив Ігор Рейтерович.

Навіть російські військові експерти наголошують, що у них в армії немає цієї ланки молодших офіцерів.

Наприклад, в Україні підготовці цієї ланки приділяють достатньо уваги. У нас спеціально готують головних сержантів, майстер-сержантів, сержантів тощо. Українська армія це взяла із західної традиції, і це дуже правильно, тому що вони – основа управління на низовому рівні, наголошує політолог.

Варто зауважити, що в Росії в будь-які часи якість підготовки офіцерського складу завжди страждала. Усі ці розмови про офіцерську честь мають коріння з імперської армії, адже тоді офіцерами могли бути люди, які мали високий стан у суспільстві й відповідний рівень освіти.

За радянські часи це дуже сильно деградувало й офіцери перетворилися на таку собі закриту спільноту зі своїми правилами, які схожі на тюремні. Ця система на противагу західній не толерує ініціативність. Російські офіцері думають лише про себе – солдати для них лише витратний матеріал.

Вся тактика російської імперської армії, радянської армії та російської нинішньої значною мірою базується на піхоті – на використанні людей. Росіяни вважають, що достатня кількість людей здатна переламати ситуацію на полі бою, і чим більше людей мобілізують, тим більше шансів виграти війну.

Недооцінка противника

Це, напевне, один із найбільших мінусів російських армій. У кожній війні росіяни чомусь були впевнені, що їхній супротивник слабкий, вони його дуже легко лівою рукою переможуть. За словами Ігоря Рейтеровича, тут велику роль відіграє сумнозвісна російська пропаганда.

Згадати хоча б нинішню російсько-українську війну. На самому початку повномасштабного вторгнення російські пропагандисти один поперед одним кричали про “Київ за три дні”, “зранку взяття Києва, а ввечері парад на Хрещатику” тощо.

Окупанти були впевнені, що українці їх зустрічатимуть як визволителів із квітами, і були дуже здивовані, побачивши шалений опір нашого народу.

Ще один приклад. Перед битвою за Грозний (1994 року) російський генерал Павло Грачов говорив, що йому треба дві години і кілька батальйонів десантників, щоб узяти столицю Чечні. Та через дві доби чеченці спалили усі російські танки та БТРи, які зайшли в Грозний.

Корупція в армії РФ

Корупція – це ще одна величезна проблема російської армії. Їхні генерали, військові чиновники постійно розкрадають військо, а на “гору” подають інформацію, що армія добре оснащена, готова. Та коли йдеться про реальність, виявляється, що все розікрали та продали.

За даними української розвідки, у березні 2022 року командир 13 гвардійського танкового полку застрелився, бо з 10 “розконсервованих” танків лише один виявився в більш-менш працездатному стані. З усіх інших машин повністю розікрали оптичні прилади та електроніку з вмістом дорогоцінних металів.

Загалом росіяни дуже люблять апелювати до колишніх перемог, наприклад над Наполеоном чи Гітлером. Проте чомусь не згадують, що то були часи Російської імперії чи Радянського Союзу, і воювали там не лише росіяни.

Джерело: statista.com, The Military Balance 2023, Генштаб ЗСУ

Армія Росії, Війна в Україні