чому воно опинилося в Нідерландах та як його повертала Україна

У п’ятницю, 9 червня, Верховний суд Нідерландів підтвердив, що скіфське золото потрібно повернути Україні. Він підтримав рішення, ухвалене раніше Апеляційним судом Амстердама, відхиливши касаційну скаргу музеїв тимчасово окупованого Криму.

Боротьба за цю унікальну колекцію історико-культурних цінностей тривала не один рік.

Що відомо про скіфське золото, як воно потрапило до Нідерландів та як за нього боролася Україна – читайте у матеріалі Фактів ICTV.

Скіфське золото: що це за колекція та як вона опинилася у Нідерландах

Ця історія бере початок ще з 2013 року. Тоді для виставки сформували колекцію з експонатів київського Музею історичних коштовностей України, а також чотирьох кримських музеїв (йдеться про Центральний музей Тавриди, Керченський історико-культурний заповідник, Національний заповідник Херсонес Таврійський та Бахчисарайський історико-культурний заповідник).

Скіфське золото – це саме ця колекція археологічних предметів. До неї увійшли понад 565 унікальних музейних експонатів, серед яких – скіфський шолом, мечі, предмети домашнього начиння тощо.

Варто зазначити, що хоча колекцію й називають скіфським золотом, далеко не всі експонати мають стосунок до скіфів (є й давньогрецького походження), а також далеко не всі виготовлені із золота (є вироби із бронзи, керамічні тощо).

З липня 2013 року до січня 2014-го колекцію демонстрували у Рейнському крайовому музеї міста Бонн (Німеччина).

А на початку лютого 2014 року експонати перевезли в археологічний музей Алларда Пірсона в Амстердамі (Нідерланди). Там була організована виставка під назвою Крим – золото і таємниці Чорного моря.

У цей час в Україні відбулася Революція гідності, зміна влади, а потім – не визнана світом окупація Криму Росією.

Тобто на момент захоплення українського півострова колекція скіфського золота ще перебувала в Нідерландах. А оскільки левова частка її експонатів мала кримське походження, виникла гостра дискусія: куди саме мають повертати колекцію – в Київ чи до кримських музеїв.

Наприкінці березня 2014 року Міністерство закордонних справ України звернулося до посольства Нідерландів з офіційною нотою щодо повернення експонатів виставки на неокуповану територію України.

Міністерство культури, своєю чергою, заочно вилучило експонати у кримських музеїв та передало на зберігання до Національного музею історії України.

Водночас представники музеїв окупованого Криму наполягали на поверненні експонатів саме їм.

У цій ситуації роботу виставки було вирішено продовжити до кінця серпня 2014 року задля пошуку компромісних рішень, яких, зрештою, так і не знайшли.

Нідерланди не взяли на себе відповідальність за передачу колекції жодній із сторін: адже, з одного боку, договір було підписано з конкретними музеями, а з іншого – у документах зазначалося, що власником експонатів виступає саме держава Україна.

На початку вересня 2014 року до Києва повернулася невеличка частина експонатів, які належали Музею історичних коштовностей. У Нідерландах залишилися лише експонати з окупованого Криму.

У музеї Алларда Пірсона тоді оголосили, що передадуть колекцію тому, кого визначить кваліфікований суддя, або кого буде визначено за взаємною згодою сторін.

Відтак скіфське золото залишилося у цьому музеї на зберіганні. А Україна розпочала тривалу судову боротьбу за його повернення.

У скільки оцінюють скіфське золото?

У постанові Печерського районного суду Києва від 24 травня 2016 року зазначалося, що загальна страхова вартість 565 музейних експонатів, переданих на виставку в Амстердам, складає 1 млн 438 тис. 623 євро.

Печерський суд тоді наклав арешт на колекцію, зазначивши, що музейні експонати є власністю України. Арешт було здійснено з метою не допустити переміщення, присвоєння чи використання колекції.

Ця ухвала суду була спрямована до Інтерполу для забезпечення міжнародного розшуку арештованого майна.

Водночас вже у березні 2019 року в Міністерстві юстиції України оцінювали страхову вартість колекції в 10 млн євро.

– На території Королівства Нідерландів перебуває понад 565 музейних предметів колекції Крим. Золотий острів у Чорному морі державної частини Музейного фонду України… За останньою оцінкою, страхова вартість колекції становить 10 млн євро. Об’єкти зберігаються у сховищі музею Алларда Пірсона та не експонуються, – зазначав тодішній міністр юстиції Павло Петренко в одному з інтерв’ю.

Тривала судова боротьба

Боротьба в судах за скіфське золото розпочалася у січні 2015 року. Тоді Окружний суд Амстердама розпочав розгляд позову чотирьох кримських музеїв з вимогою віддати колекцію саме їм.

Після цього у юридичну битву вступила і Україна, вимагаючи повернути експозицію до Києва.

Кримські музеї (тобто представники окупаційної “влади” РФ у Криму) апелювали до того, що саме вони є власниками переданих на виставку експонатів. Вони наполягали на збереженні цілісності музейних колекцій та фондів. Як доказ наводилися умови укладених контрактів (в частині повернення експонатів до музеїв після завершення виставки в Амстердамі).

Офіційний Київ наголошував, що вимоги кримських музеїв суперечать положенням міжнародного права, зокрема Конвенції ЮНЕСКО від 1970 року Про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню та передачі права власності на культурні цінності. Згідно з цією конвенцією, художні цінності слід повернути суверенній державі, яка надала їх для тимчасової експозиції.

Як доказ українська сторона наводила і положення законодавства України, що закріплюють право власності держави на спірні музейні об’єкти (музеї є лише їх тимчасовими розпорядниками).

Зрештою, після майже дворічних слухань, 14 грудня 2016 року Окружний суд Амстердама ухвалив рішення про те, що скіфське золото потрібно повернути саме суверенній державі Україна, оскільки експонати є частиною культурної спадщини нашої країни.

– Твердження кримських музеїв про те, що експонати є культурною спадщиною Криму, не відповідає дійсності, оскільки Крим не є суверенною державою, – зазначалося у рішенні суду.

Суд постановив, що скіфське золото слід передати Україні, а остаточне рішення про приналежність експонатів повинен ухвалити український суд.

Крім того, Україна повинна була сплатити 111 тис. євро за тимчасове зберігання експонатів у сховищах амстердамського музею.

Російські окупанти прогнозовано оскаржили це рішення. Так, наприкінці березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав апеляцію на це рішення від представників музеїв в окупованому Криму.

Слухання розпочалися в березні 2019 року.

У жовтні 2020 року Апеляційний суд Амстердама з другого разу задовольнив клопотання України про відвід судді Дуко Ораньє. Українська сторона наполягала, що цей суддя протягом декількох років здійснював представництво інтересів російської компанії Промнефтьстрой у справі проти ЮКОСа. Наголошувалося, що Ораньє фактично захищав інтереси Росії, а тому не може розглядати справу щодо скіфського золота.

У квітні 2021 року сторони зібралися в Амстердамі для проведення вирішального раунду дебатів. Україна отримала можливість повернутися до питання застосування положень конвенції ЮНЕСКО під час розгляду справи.

Остаточне рішення амстердамський суд мав оприлюднити не пізніше 31 серпня, однак ця подія кілька разів відкладалася.

І ось 26 жовтня 2021 року Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення, що скіфське золото є культурною спадщиною України та має бути повернуто нашій країні.

Остання крапка в суперечці

Апеляційний суд Амстердама постановив, що музей Алларда Пірсона повинен передати скіфське золото Україні.

– Хоча музейні експонати походять із Криму.., вони є частиною культурної спадщини Української держави, оскільки вона існує як незалежна держава з 1991 року… Музей Алларда Пірсона більше не зобов’язаний повертати предмети у кримські музеї. Він повинен передати кримські скарби Українській державі на зберігання до стабілізації ситуації у Криму, – йшлося в рішенні суду.

Водночас зазначалося, що переможена сторона ще може оскаржити його в касаційній інстанції – Верховному суді Нідерландів, що окупанти і зробили.

Тож сьогоднішнє рішення Верховного суду, яке не підлягає апеляції, поставило крапку в цій тривалій суперечці. Тепер слід очікувати на повернення мистецьких цінностей Україні.

Як пояснили в прокуратурі АР Крим, суд зобов’язав музей Алларда Пірсона передати скіфське золото Національному музею історії України, до деокупації українського півострова.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль раніше припускав, що одним із місць зберігання колекції може стати Софія Київська.

В Офісі президента України наголосили, що після майже дев’яти років судового процесу наша країна нарешті зможе повернути безцінні музейні експонати.

– РФ не шкодувала ресурсів під час спроб незаконного привласнення культурних цінностей України. Але всі три судові інстанції Нідерландів, зокрема й Верховний суд, відкинули будь-які зазіхання “кримських музеїв” на скіфське золото та ухвалили рішення на користь України, – зазначили в ОПУ.

В Офісі президента вважають судове рішення додатковим свідченням підтримки з боку Європи територіальної цілісності нашої держави.

На Банковій подякували Нідерландам за забезпечення неупередженого й об’єктивного судочинства, із дотриманням норм міжнародного права та справедливості. В ОПУ також висловили вдячність всім залученим держорганам,, команді нідерландських та українських адвокатів, дипломатам, експертам за допомогу.

Джерело: Апеляційний суд Амстердама, Міністерство юстиції України, Міністерство культури України, Печерський районний суд Києва, Історична правда, Укрінформ

Фото: Allard Pierson Museum

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.