Вікно до переговорів про членство: чому звіт Єврокомісії важливий та чого очікувати Україні

Уже зовсім скоро Європейська комісія надасть офіційну оцінку прогресу України у виконанні “домашнього завдання”. Йдеться про сім рекомендацій, які наша країна отримала разом зі статусом кандидата в члени ЄС.

Їх виконання може дозволити розпочати переговори про вступ України до Євросоюзу.

Що Україна розраховує почути від Єврокомісії та наскільки реально запустити переговори про вступ до ЄС уже до кінця року – далі в матеріалі.

Статус кандидата з умовами: які вимоги висунув Брюссель

23 червня минулого року всі країни-члени Європейського Союзу підтримали надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. При цьому Єврокомісія визначила умови, на яких наша країна його отримала.

Йдеться про сім завдань, які має виконати Київ:

1. Впровадити процедуру відбору суддів Конституційного суду України, “включно з процесом попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок”, на підставі рекомендацій Венеціанської комісії.

2. Завершити перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

3. Посилити боротьбу з корупцією, зокрема серед високопосадовців. Забезпечити динаміку судових справ та винесених вироків. Завершити призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та призначити нового директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

4. Привести українське законодавство про боротьбу з відмиванням коштів у відповідність до стандартів FATF (Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей). Ухвалити стратегічний план реформування правоохоронного сектору.

5. Впровадити так званий антиолігархічний закон, з урахуванням майбутнього висновку Венеціанської комісії щодо нього.

6. Ухвалити новий закон про медіа, який би відповідав нормам ЄС (Директиві про аудіовізуальні медіапослуги).

7. Завершити реформу законодавства щодо національних меншин, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії.

Єврокомісія має відстежувати прогрес України у виконанні цих кроків.

У ЄС зазначали, що Україна досягла стабільності інститутів, які гарантують демократію, верховенство права, права людини, а також продемонструвала економічну стійкість навіть під час повномасштабної війни. Однак необхідно продовжувати структурні реформи.

Тож будь-який подальший прогрес на шляху України до ЄС буде можливий за умови виконання семи рекомендацій Єврокомісії. Від цього, зокрема, залежить перехід на наступний етап – до відкриття переговорів про вступ до Євросоюзу.

Виконання рекомендацій Єврокомісії: де перебуває Україна

Аналіз того, де перебуває Україна у виконанні завдань Єврокомісії, провів Центр Нова Європа. Дослідження проходило в партнерстві з низкою аналітичних центрів та громадських організацій.

На думку експертів – а це вже четвертий моніторинг, – Україна просунулася у виконанні більшості рекомендацій. Загальна оцінка виконання всіх семи вимог становить 6,8 із 10 балів (на початку лютого було 5,8 бала).

????????????????@NEC_Ukraine здійснив 4-й незалежний моніторинг впровадження Україною 7 реформ, рекомендованих ЄС для подальшого просування до членства: https://t.co/7PmpP90nOy

????ОЦІНКА: 6,8 балів (було 5,8).
Кілька ключових висновків у темі???? pic.twitter.com/HNF1tpWet6

— New Europe Center (@NEC_Ukraine) May 4, 2023

За кожним із семи пунктів оцінки такі:

• Реформа системи відбору суддів Конституційного суду – 2 бали (у попередніх моніторингах також було 2 бали). Це єдиний із семи пунктів, який має таку низьку оцінку виконання.
• Реформа Вищої ради правосуддя та ВККС – 8 балів (раніше було 7 балів).
• Боротьба з корупцією, призначення голів САП та НАБУ – 8 балів (раніше було 7 балів).
• Боротьба з відмиванням коштів – 6 балів (оцінка не змінилася).
• Так званий антиолігархічний закон – аналітики припинили оцінювати цей критерій (раніше було 2 бали). Як пояснюється в дослідженні, виконання рекомендації фактично заморожене через відсутність висновку Венеційської комісії щодо ухваленого Верховною Радою закону. Більш того, є ознаки, “що в ЄС змінилося ставлення до цього критерію”, і там вважають ефективнішими інші механізми, аніж “антиолігархічний” закон.
• Законодавство про медіа – 9 балів (оцінка не змінилася).
• Законодавство про нацменшини – 8 балів (оцінка не змінилася).

Експерти зазначають, що до повного виконання наближається реформа Вищої ради правосуддя та ВККС – двох важливих суддівських органів України. Було призначено 17 із 21 членів ВРП, яка, своєю чергою, почала співбесіди з 32 фіналістами конкурсу на посади до ВККС.

Відчутний прогрес і в сфері боротьби з корупцією. Зокрема, призначено керівників САП та НАБУ.

Також триває робота над завершенням реформ у сфері медіа та прав нацменшин. Так, Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про рекламу, який має завершити уніфікацію українського законодавства в сфері медіа з вимогами ЄС.

Також триває розробка актів, які імплементують закон про нацменшини. Наприклад, Кабмін схвалив концепцію державної програми Єдність у розмаїтті до 2034 року, метою якої буде реалізація прав і можливостей національних меншин та корінних народів України.

А найбільш проблемним є впровадження механізму відбору суддів до КСУ. Попри ухвалення Верховною Радою відповідного законопроєкту №7662, Венеціанська комісія має занепокоєння щодо повноважень і складу органу, який відбиратиме кандидатів до КСУ (Дорадчої групи експертів).

Загалом до набуття членства в Євросоюзі Україна має імплементувати 29 тис. різних стандартів “абсолютно в усіх сферах”, зазначала віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Виступаючи в березні на саміті експортерів від Forbes, вона пообіцяла, що уряд наприкінці травня представить дорожню карту, згідно з якою “кожен сектор від аграрного до транспортного, енергетичного, екологічного буде розуміти, який шлях на нас чекає попереду”.

Два звіти: коли очікувати на оцінку Єврокомісії

У 2023 році Єврокомісія оприлюднить два важливі для України звіти.

Перший очікується вже в червні. Як пояснював глава представництва ЄС в Україні Матті Маасікас, це буде “усна оцінка” виконання Україною семи рекомендацій.

А восени буде презентований другий звіт щодо політики розширення Євросоюзу. Він уперше стосуватиметься України.

Про дві доповіді – проміжну та основну – повідомляла і очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції у Брюсселі 15 травня.

– Є дуже чітка дорожня карта. У червні в нас буде усна презентація… Важлива доповідь – письмова, яка запланована на жовтень. І я думаю, що Рада ЄС у грудні вирішуватиме щодо цієї доповіді, в якій не лише Україна, а й інші потенційні кандидати, – розповіла вона, коментуючи перспективи початку переговорів щодо членства.

За словами глави Єврокомісії, швидкість просування цією “дорожньою картою” залежить від прогресу України на шляху реформ.

На тій же пресконференції глава Європейської ради Шарль Мішель пообіцяв до кінця року винести на розгляд Євроради питання щодо початку переговорів про вступ України до ЄС. Далі рішення ухвалюватимуть країни-члени блоку, “беручи до уваги пророблений прогрес” і доповідь Єврокомісії.

Як наголошував Матті Маасікас, усна оцінка в червні є не менш важливою, тож Україна не повинна втрачати час. Євросоюз рекомендує, щоб до цього часу наша держава пришвидшилась у реалізації реформ.

– Треба ухвалити закон про рекламу, встановити електронне декларування майна, переглянути закон про Конституційний суд, переглянути дефініцію політичних осіб у законі №8008 щодо відмивання грошей. І треба створити Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Зараз час засукати рукава, – пояснив глава представництва ЄС.

Варто зазначити, що віцепрем’єрка Ольга Стефанішина вже закликала парламент ухвалити в травні законопроєкти, про які згадував Маасікас:

• зміни до законодавства про рекламу;
• проєкти законів про реалізацію рекомендацій FATF у частині фінансового моніторингу;
• зміни до законодавства щодо порядку відбору кандидатур на посаду суддів КСУ.

Стефанішина наголосила, що звіт та оцінка Єврокомісії щодо семи рекомендацій будуть “на початку червня”. Тож законопроєкти слід ухвалити до літа, щоб “забезпечити позитивний результат”.

За прогнозом віцепрем’єрки, наприкінці червня лідери Євросоюзу зберуться на спецзасідання, щоб обговорити питання розширення блоку в контексті членства України.

Що Україна може почути у червні

Політологи, з якими поспілкувалися Факти ICTV, згодні з тим, що варто очікувати на позитивний проміжний звіт Єврокомісії в червні.

– Думаю, що буде позитивна оцінка прогресу України. Більшість із семи кроків насправді Україна вже виконала. Там є певні нюанси, і швидше за все, на ці нюанси нам вкажуть, – зазначив політолог, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович.

На його думку, точно не виникне значних претензій до законодавства про медіа, антикорупційної реформи, боротьби з відмиванням коштів, закону про нацменшини (попри позицію Угорщини з цього питання).

А принциповими можуть бути два питання: реформа процедури відбору суддів Конституційного суду та продовження судової реформи (йдеться про ВРП та ВККС).

– Судова реформа реально не завершена. Тому, швидше за все, за цими пунктами нам будуть висловлені навіть не зауваження, а побажання найближчим часом усунути суперечності як мінімум на законодавчому рівні, – пояснив Ігор Рейтерович.

Він додав, що Єврокомісія, швидше за все, визнає п’ять із семи рекомендацій виконаними.

Політолог Олег Саакян також вважає, що варто очікувати на “достатньо хороші оцінки”. Він звернув увагу, що Україна поставила амбітну планку виконати всі сім рекомендацій вже до кінця 2023 року, і форсовано просувається цим шляхом.

– Скоріш за все, в проміжному звіті ми побачимо схвальні відгуки стосовно намагань і темпів України. І при цьому акцентування уваги на тих пунктах, за якими Україна ще не на набрала необхідний темп, – заявив він.

Надії на старт переговорів про членство

Від виконання семи рекомендацій та висновків Єврокомісії безпосередньо залежить те, чи зможе Україна розпочати переговори про вступ до Євросоюзу вже цього року.

У владних кабінетах наполягають, що час для цього настав. Як наголошував президент Володимир Зеленський, Україна розраховує відкрити переговори про членство в Євросоюзі до кінця 2023 року.

Важливо і те, що переговори про вступ мають розпочатися без додаткових вимог з боку ЄС. У цьому запевнила віцепрем’єрка Ольга Стефанішина. Тобто все, що вимагається від України, – виконати сім рекомендацій Єврокомісії, а додаткових висувати не будуть.

– Маємо чітку домовленість, що додаткових завдань для України, крім семи рекомендацій, Єврокомісія не визначатиме. На політичному рівні ми маємо спільне розуміння, що виконання семи політичних критеріїв – це вікно можливостей, яке дає змогу відкрити перемовини про вступ до ЄС, – наголосила Стефанішина.

В Офісі президента, однак, визнають, що процес вступу до ЄС не є простим. Як пояснив у одному з інтерв’ю заступник керівника ОПУ Ігор Жовква, угода про приєднання до Євросоюзу складається з 35 глав, кожна з яких потребує окремих переговорів.

– Кожна з цих глав має бути відкрита одностайним рішенням, закрита одностайним рішенням. І, знову ж таки, повністю документ закривається, лише коли успішно закриті всі глави. Це дуже тривалий процес, який, втім, країни проходили по-різному. Тому цього року наша основна мета – це отримати рішення про початок переговорів про вступ. У нас є чудові шанси для цього, – розповів Жовква.

Попри складність процесу, на Банковій вважають, що Україна буде готова стати повноцінним членом ЄС уже через два роки.

Перспективи і перешкоди на шляху в ЄС: думки експертів

Політолог Ігор Рейтерович вважає старт переговорів про членство України в ЄС у 2023 році “реальною історією”, однак слід розуміти, що це “не буде процесом кількох тижнів чи місяців”.

Політолог виділив три можливі перешкоди на цьому шляху:

• Невиконання Україною всіх вимог Єврокомісії. Однак Київ цілком здатен усунути цю перешкоду до старту переговорів.
• Повномасштабна війна, яка “накладає свій відбиток”. За словами Рейтеровича, простіше було б розпочинати переговорний процес, “коли війна буде в тому чи іншому форматі завершена”.
• Позиція окремих країн-членів ЄС, зокрема Угорщини, які можуть зловживати своїм правом вето під час розгляду питання про вступ України. Водночас політолог зазначив, що з такими країнами “потрібно працювати”.

– Думаю, що це право вето вони не можуть застосувати щодо саме старту переговорів. Вони можуть потім, у процесі вставляти палки в колеса. Але це ж більше політичне рішення.

Якщо ми доведемо до логічного завершення ці сім пунктів, і ситуація на фронті буде більш-менш сприятлива для наших Збройних сил, я думаю, що початок переговорів про членство – це реальна перспектива цього року, – наголосив Рейтерович.

Політолог Олег Саакян також вважає, що Україна може розраховувати на початок переговорів цього року. Однак на “форсований, інтенсивний поступ” на шляху євроінтеграції, на його думку, очікувати не варто.

– Проблеми можуть бути на етапі одностайності в діях: є фактор Угорщини. І, користуючись ним, інші скептично налаштовані щодо нас держави можуть спробувати згуртуватися та виступити і не “за”, і не “проти”, але де-факто підтримати такий “негласний саботаж”, – пояснив він.

Саакян додав, що ці ризики прогнозовані, і вже відбувається робота щодо їх нейтралізації. До того ж сам Євросоюз не зацікавлений в існуванні розбіжностей всередині блоку.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.