Американські аналітики назвали три сценарії успішного контрнаступу ЗСУ

4 Серпня, 2023

105 3 хвилин читано

Американські аналітики назвали три сценарії успішного контрнаступу Збройних сил України.

Про це йдеться в матеріалі журналу Time.

На початку-середині червня ЗСУ зробили спробу механізованого прориву підготовленої російської оборони на півдні, але не змогли прорвати її. Після цього українські військові перейшли до більш повільних і обережних дій, завдаючи по тилах ворога далекі точні удари. Повільний темп був спрямований на мінімізацію втрат.

Наступну, імовірно головну, фазу контрнаступу Україна розпочала 26 липня, намагаючись прорвати російську оборону на заході Запорізької області. Поки ще занадто рано судити про результати. Зараз ЗСУ намагаються прорвати першу лінію оборони росіян. За нею розташовані кілька багатокілометрових ліній.

Цілком імовірно, що періоди українських тактичних успіхів чергуватимуться з періодами пауз і невдач.

Три сценарії для України

По-перше, механізований контрнаступ ЗСУ може зайти досить глибоко, щоб прорвати частину або навіть усі російські лінії оборони.

По-друге, російські війська, які й так уже досить морально деградовані, можуть ще більше занепасти духом і почати відступ.

По-третє, постійний тиск з боку ЗСУ може призвести до утворення проломів у російських лініях оборони. Українці зможуть їх використати спочатку локально, а потім і для глибшого просування.

Перший і другий варіанти мало можливі, а ось третій – найбільш імовірний. Він буде досить повільним, але й залежатиме від тривалого постачання західного озброєння. Україна має бути здатна підтримувати свій контрнаступ доти, доки в обороні росіян не утворяться прогалини, якими ЗСУ зможуть скористатися.

Чому важливий повільний темп

Це маневрова війна в повільному темпі, а не війна на виснаження. Тому вона вимагає терпіння, але може принести успіх, вважають аналітики. Українці успішно застосовували такий підхід і в Херсоні, і в Харківському контрнаступі.

Відступ російських військових із територій навколо Харкова в жовтні 2022 року став результатом багатомісячного безперервного тиску українських військ на позиції окупантів та їхній тил. ЗСУ вдалося зупинити просування росіян у районі Ізюма.

Аналітики розповідають тактику ЗСУ: протягом кількох місяців перед початком контрнаступу українці завдавали ударів по російських логістичних вузлах і районах зосередження військ за лінією фронту. Росіяни були захоплені зненацька, що призвело до краху їхньої оборони. Аналогічний підхід був і в Херсоні.

Така ж тактика на півдні України зараз може дати схожі перспективи на успіх.

Проблеми Росії

На стратегічному та оперативному рівнях у росіян відсутні резерви. Тактична оборона ще більше виснажує окупантів.

Росії необхідно захищати наземну лінію комунікацій (НЛК), що складається з автомобільних і залізничних магістралей, яка проходить від Ростова-на-Дону на північно-східній околиці Азовського моря до Криму. Десятки тисяч російських військовослужбовців на півдні України потребують величезної кількості продовольства, палива, боєприпасів, поповнення особового складу тощо.

Наприклад, важливим шляхом постачання був Керченський міст. Але після останньої атаки Путін наказав російському генштабу не покладатися на цей міст у плані логістики.

Це вигідно Україні. Якщо ЗСУ зможуть у будь-якому місці вийти до Азовського моря і закріпитися, то вони перекриють наземний шлях постачання Ростов-на-Дону – Крим. Тобто, українцям достатньо відбити й утримати тільки один сектор, щоб практично вся окупована територія на захід від їхнього просування стала для росіян дуже складною в обороні.

Аналітики підкреслюють, що українцям навіть не потрібно добиратися до води. Наземний шлях постачання не примикає до узбережжя, а по-друге, на деяких ділянках розташований ближче до нинішньої лінії фронту, ніж до берегової лінії.

Тобто, якщо українці зможуть підійти до лінії постачання на відстань артилерійського вогню (близько 25 км) і почнуть її інтенсивний обстріл, то це перекриє росіянам усе постачання.

Таким чином, українцям достатньо знайти якийсь пролом в обороні росіян, зайти й укріпитися там, а далі вогнем контролювати таку важливу наземну лінію постачання. Росіяни ж повинні не допустити появи таких проломів.

Резерви росіян

Ще однією проблемою для росіян є відсутність оперативних і стратегічних резервів. Резерви – це незалучені бойові сили. Їх можуть використовувати для прориву лінії фронту під час наступу, для закриття проломів у лінії фронту.

Резерви важливі для великомасштабного і швидкого просування, їх використовують у затяжній війні. Резерви можуть змінити виснажені основні війська, щоб ті могли повернутися в тил і відпочити.

Збройні сили, які не мають значних резервів, змушені тримати основні війська на фронті необмежений час. Саме така ситуація зараз у Росії – у неї немає сил і засобів, щоб достатньо швидко підтягнути якісні резерви.

Начальник генерального штабу ЗС РФ і командувач військами РФ в Україні Валерій Герасимов проводить політику, яка серйозно обмежує ротацію військ на фронті. У російському інформпросторі часто з’являються відеоролики від військових та їхніх сімей зі скаргами на відсутність ротації. Також про це говорять і воєнкорри.

Характер війни вимагає від росіян дуже складної важкої оборони. І виходить, що одні й ті самі солдати змушені безперервно і довго виконувати цю оборону. А це вкрай важко.

Аналітики вважають, що така політика Герасимова прямо свідчить про те, що у Росії просто немає достатньої кількості бойових резервів. Практично всі великі російські бойові підрозділи вже давно на війні.