Звіробій: лікувальні властивості та протипоказання

Звіробій, за даними українських фітотерапевтів – найголовніша лікарська рослина з усіх нам відомих. Люди називають звіробій “травою від 99 хвороб”.

І справді, якщо готується відвар проти будь-якої хвороби, рідко коли обходяться без звіробою. Факти ICTV розпитали фітотерапевтку Олесю Сушко про користь звіробою та кому слід бути обережним під час вживання настоїв із цієї трави.

Де росте звіробій

Це багаторічна трав’яниста рослина родини звіробійних, заввишки 30-90 см. Верхня частина рослини – суцвіття золотаво-жовтих, схожих на зірочки квітів, які цвітуть з червня по серпень. Рослина трапляється по всій території України, переважно на відкритих сухих місцях, схилах і в чагарниках.

Зазвичай висушують квітучі верхівки, нерозкриті бутони і стебла з верхніми листками рослини.

Хімічний склад звіробою

Звіробій містить у собі не менше від 12 біологічно активних інгредієнтів. Це флавоноїди, дубильні речовини, ретинол, холін, ефірні масла, каротиноїди, алкалоїди, аскорбінова та нікотинова кислоти, мінерали, вуглеводи, смоли. Завдяки такому складу він має широкий спектр корисних властивостей.

– Квітучі верхівки, квіти, бутони і листя верхньої частини стебла мають найбільшу кількість флавоноїдів і гіперицину, які обумовлюють заспокійливу дію. Трава рослини містить дубильні речовини (10-12%), флавоноїди, сапоніни, барвники, ефірну олію, каротин, аскорбінова кислоту, вітамін Р, антоціани, смолисті речовини, – розповідає Олеся Сушко.

А ось антимікробна дія обумовлюється наявністю ефірних олій, флавоноїдів, флороглюцидів.

Лікувальні властивості звіробою

У давні часи звіробій широко застосовувався для лікування ран та опіків. А ще його дуже цінували за седативні властивості й використовували для лікування перепадів настрою.

– У наш час звіробій здобув вагоме визнання як антидепресанта, який не має негативної побічної дії традиційних фармпрепаратів, – каже фітотерапевтка.

Трава звіробою має багатосторонні властивості: в’яжучу, антимікробну, протизапальну, кровоспинну, знеболювальну, ранозагоювальну, сечогінну, жовчогінну, спазмолітичну, антисептичну, седативну дії. Звіробій збуджує апетит, поліпшує функцію кишечника.

Окрім лікування депресивних розладів, звіробій використовують при хворобах травного тракту. Препарати з нього зменшують спазми кишечника та жовчних шляхів, нормалізують видільну функцію травних залоз, розширюють кровоносні судини, посилюють кровообіг, виявляють протизапальну дію на слизові оболонки травного тракту, а також в’яжучу та бактеріостатичну дію.

– Застосування звіробою дає добрий терапевтичний ефект при дискінезіях жовчних шляхів, гепатитах, застої жовчі в жовчному міхурі, холециститах, жовчнокам’яній хворобі у початковій стадії, гіпоацидному гастриті, метеоризмі, гострих і хронічних колітах, проносах, при геморої, – наголошує фітотерапевтка Олеся Сушко.

Як сечогінний засіб звіробій використовується при нирковокам’яній хворобі у початковій стадії та під час зниження фільтраційної здатності нирок. Настій трави звіробою ефективний при інвазії гостриками (ентеробіозі).

А ще препарати звіробою знімають спазм кровоносних судин, особливо капілярів, виявляють капілярозміцнювальну дію, поліпшують венозний кровообіг і кровопостачання внутрішніх органів. Тому його призначають при мікроциркуляторних розладах, при застійних явищах і порушеннях периферичного кровообігу.

– Настій трави звіробою застосовують при захворюваннях ШКТ, надто при колітах та різних проносах, жіночих захворюваннях, хворобах печінки та жовчного міхура, шлунку та дванадцятипалої кишки, простатиті, геморої, фурункульозі, вуграх, – розповідає фітотерапевтка.

Призначають його як тонізуючий засіб при серцево-судинних захворюваннях, як кровоспинний – при маткових кровотечах, як протизапальний – при ангінах і міокардиті.

Як вживати звіробій

Звіробій, як і інші лікарські рослини, вживають і окремо, й у поєднанні з іншими травами.

Так, склянка чаю з трави звіробою перед сном попереджає мимовільне сечовипускання уві сні в дитини.

– При проносах рекомендовано таке поєднання трав: звіробою – 20 г, трава деревію – 20 г. Заварювати, як чай – 1 ст. л. на 200 мл води. Пити по пів склянки 3-4 рази в день. При холециститі, головному болі, ентероколіті – 10 г сухої трави звіробою заварити в склянці кип’ятку, настояти. Вживати по 1-2 ст. л. 3-4 рази в день, – радить Олеся.

Чай із трави звіробою вживають як тонізуючий засіб. А звіробоєву олію використовують при опіках гінгівітах, для загоєння ран.

– У стоматології настої з трави звіробою використовують для полоскання ротової порожнини і за неприємного запаху з рота, при гінгівітах, стоматитах, – каже Олеся Сушко.

У гінекологічній практиці настій трави використовують для спринцювання при запальних захворюваннях піхви, а звіробоєву олію (у вигляді тампонів) для лікування ерозії шийки матки. Подрібнене свіже листя звіробою прикладають до ран, що сприяє швидкому їх загоєнню.

Свіжу траву звіробою ранньою весною вживають в їжу у вигляді салатів як загальнозміцнювальний і відновлювальний засіб, а влітку використовують як прянощі.

Побічні ефекти звіробою

Особливістю цієї рослини є її здатність є підвищувати чутливість шкіри до УФ-променів. Однак, після прийому настойки або чаю з трави звіробою необхідно утримуватися від засмаги, рідше перебувати на сонці. Якщо ігнорувати ці особливості рослини, прийом звіробою може спричинити опіки, дерматити особливо у людей з ніжною шкірою.

– За тривалого застосування, а тим більше у великих дозах, звіробій спричиняє звуження кровоносних судин і підвищення кров’яного тиску. Також потрібно мати на увазі, що тривале і надмірне вживання звіробою викликає біль в ділянці печінки та шлунку, – каже лікарка.

Тому потрібно робити перерву на 2-3 тижні після двох місяців лікування і дотримуватися рекомендованих доз.

А ще не рекомендується поєднувати звіробій з багатьма фармацевтичними препаратами, зокрема з антидепресантами. А перед прийомом обов’язково варто порадитися з лікарем.