Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Зрадник чи національний герой: головні факти і міфи про Степана Бандеру

Щороку 1 січня Україна святкує день народження Степана Бандери – головного ідейного провідника українського націоналізму.

Біографія Степана Бандери вражає, оскільки протягом десятиліть він був організатором підпільної боротьби проти трьох держав – Другої Речі Посполитої, Третього Рейху та Радянського Союзу.

В ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV кандидат політичних наук, колишній радник голови СБУ Юрій Михальчишин розповів про дитинство та юність Степана Бандери, що відомо про його “співпрацю” з німцями та ким був спецагент, якому було наказано вбити Бандеру.

– Що відомо про дитинство і молоді роки Степана Бандери? Що надихнуло його на боротьбу за Українську Державу?

– Степан Бандера народився у 1909 році у Калуському повіті королівства Галичини та Лодомерії Австро-Угорської імперії у родині священика, який був надзвичайно авторитетною людиною у місцевому громадському житті.

У дитинстві та в юні роки Бандера багато займався спортом, оскільки мав слабке здоров’я та був вимушений гартуватися фізично. Активно займався громадською діяльністю, був членом молодіжної організації Пласт.

У Львові Степан почав активно проявляти себе у лавах нелегальної української військової організації, створеної Євгеном Коновальцем. Згодом на базі цього об’єднання буде утворено ОУН, провідником якої стане сам Бандера.

На боротьбу за Українську Державу Степана Бандеру могло надихнути військове дитинство, приклад батька та загальна високопатріотична атмосфера, яка панувала тоді в окупованій поляками Галичині.

– За який вчинок Бандеру почали називати терористом? Що відбулося насправді?

– Парадоксально, але такого явища як тероризм в кримінальному кодексі міжвоєнної Польщі або ж Другої Речі Посполитої, проти якої виступали українські націоналісти, не було.

Степана Бандеру судили за керівництво нелегальною організацією – йшлося про ОУН.

Також його судили за те, що він був на чолі групи, яка у 1934 році організувала замах на польського міністра внутрішніх справ, полковника Броніслава Перацького.

Саме він був відповідальний за масові репресії та фальсифікації на виборах 1930 року. Судові процеси відбувалися у Варшаві та Львові.

– Що відомо про “співпрацю” Бандери з німцями під час Другої світової війни?

– Насправді ця співпраця мала виключно прагматичний та розрахунковий характер.

Припадає вона на період весни 1940 року, коли Бандера очолив революційне крило ОУН з центром в Кракові, окупованому німцями до літа 1941 року. Організація спробувала оголосити відновлення незалежності Української Держави у Львові.

Ця співпраця полягала у тому, що члени ОУН здобували розвідувальну інформацію, перетинаючи кордон між Третім Рейхом та СРСР. Таким чином відбувалася координація діяльності Абверу – німецької спецслужби тих часів.

Також на партнерських засадах німецькі спецслужби погодилися підготувати спецпідрозіл українських добровольців, який увійшов до полку спецпризначення Нахтігаль.

Влітку 1941 року цей спецпідрозіл взяв участь в операції Барбаросса – нападі Рейху на Радянський Союз.

Однак через події у Львові, коли 30 червня 1941 року відбулася спроба проголошення української незалежності, ця співпраця припинилася.

– Як Степан Бандера опинився у німецькому концтаборі?

– Німецькі органи безпеки заарештували Степана Бандеру 5 липня 1941 року у Кракові, оскільки відновлення України та її незалежності не входило у плани Рейху.

Бандері висунули ультиматум, який полягав у відкликанні Акту проголошення Української Держави і переході до співпраці з німцями.

Бандера відмовився: його перевезли до Берліна, де до кінця року він перебував у в’язниці.

На початку 1942 року Степан Бандера потрапив до концтабору Заксенхаузен, де його утримували в блоці особливо важливих політв’язнів.

Цікаво, що разом із ним там перебував командувач польської Армії Крайової полковник Стефан Ровецький, колишній міністр окупованої Франції Леон Блюм, пізніше – високопоставлені військові, полковники та генерали армії США.

– Що було з Бандерою після завершення війни?

– На волю Степан Бандера вийшов у жовтні 1944 року.

На тлі військових подій він далі жив на території Західної Німеччини, переважно у Мюнхені.

Жив він під своїм прізвищем, а пізніше отримав чужі документи, які, до речі, дісталися Бандері від відомого львівського шахіста Степана Попеля.

Попри серйозні внутрішні конфлікти Степан Бандера і далі очолював ОУН. Він організовував бойові групи, які підтримували зв’язок з українським підпіллям в Західній Україні, яка тоді перебувала у складі СРСР.

Також Бандера намагався координувати співпрацю зі спецслужбами західних держав для допомоги українському визвольному руху.

– Хто став вбивцею Степана Бандери? Кому це було вигідно?

– Черговий парадокс, але вбивцею Бандери став львівський студент на ім’я Богдан Сташинський.

Він народився у селі Борщовичі під Львовом, навчався в педагогічному інституті. Його затримали за безквитковий проїзд у залізничному транспорті, і під час рутинної перевірки органи держбезпеки вирішили залучити його до конфіденційної співпраці.

Так Богдан Сташинський став агентом КДБ УРСР. Його залучали до проведення різних диверсійних акцій і ліквідації підпілля ОУН на Львівщині, також він пройшов спецпідготовку на курсах КДБ у Києві, після чого Сташинського під чужими документами відправили в ФРН.

Смерть Степана Бандери була вигідною керівництву радянського КДБ, яке намагалося демонструвати свою першість та ефективність у боротьбі з українським націоналізмом не лише всередині СРСР, а й за кордоном.

– Чому історична пам’ять про Степана Бандеру різниться на Сході та Заході?

– Причина логічна та очевидна – Бандера народився на Заході і ніколи не відвідував території, східніші за річку Збруч. Він ніколи не був у Києві, Харкові, Запоріжжі, Донецьку.

Треба розуміти, що його практична діяльність розгорталася лише на Західній Україні. Попри це невеликі групи підпілля ОУН існували і в східних районах, зокрема під час німецької окупації.

Зрозумівши, що після завершення війни націоналізм на Заході нікуди не дівся, радянська пропаганда і спецпропаганда зробили все можливе, щоб демонізувати та дискредитувати Бандеру, зображаючи його колаборантом та прихильником фашизму.

У той же час радянсько-німецька співпраця 1939-1941 років (зокрема в межах пакту Молотова-Ріббентропа) для посилення нацизму та фашизму зробила значно більше, аніж скромна співпраця бандерівської ОУН з німецьким Абвером у 1940-1941 роках.

Якщо ми говоримо про Степана Бандеру, Україні необхідно сформувати неконфліктний і збалансований погляд, прийнятний і, головне, зрозумілий для усіх громадян держави.

Ось ця незрозумілість породжує вакуум, який заповнюється, на жаль, російською пропагандою, яка повністю копіює радянську.

– Чому Бандеру так бояться в РФ?

Російська Федерація з кожним роком ідеологічно все більше стає схожою на Радянський Союз сталінського зразка.

У цій парадигмі Бандера викликає особливу ненависть як один із небагатьох лідерів поневолених народів СРСР, який зумів організувати довготривалий та масовий рух опору.

На жаль, ані литовці, ані латиші, ані естонці, які теж намагалися організувати боротьбу проти радянської окупації, не витримали більше двох-трьох років підпілля.

А очолювана Бандерою організація вела впевнену боротьбу  до середини 1950-х років.

– Який вклад в історію України здійснив Степан Бандера?

Бандера очолив нелегальну Організацію українських націоналістів на західно-українських землях у критичний час боротьби з польською окупацією у 1930-х роках, продовжив боротьбу з німецькою окупацією, потрапив у німецьке ув’язнення, опинився в еміграції, звідки далі організовував роботу з метою підтримки руху опору та протистояння вже радянській владі.

Його внесок є не лише практичним, але й символічним. Саме постать Бандери стала консолідуючою для формування образу українського націоналізму та безкомпромісною в боротьбі за незалежність.

Саме таким запам’ятали Степана Бандеру. Звичайно, що символ може відрізнятися від реальної людини у життєвих обставинах, але він залишається актуальним до сьогодні.

Бандера надихає багатьох українців на продовження боротьби за український суверенітет та територіальну цілісність, викликаючи страх та ненависть у ворогів.

Фото: Інститут національної пам’яті, Історична правда, Фотографії старого Львова

Читайте останні новини України та світу на каналі  в Telegram

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-01-01 08:50:08