Заходу потрібна нова стратегія, адже режим Путіна досі міцно тримається – WSJ

Російський диктатор Володимир Путін витримав усі спроби Заходу, спрямовані на те, щоб зупинити його повномасштабну війну в Україні. Режим диктатора міцно тримається, а тому США та союзникам потрібна нова довгострокова стратегія стримування.

Про це пише американська газета The Wall Street Journal.

Колишній офіцер з питань Росії в Національній розвідувальній раді США Юджин Румер і Ендрю Вайс, який займався російськими справами в адміністраціях президентів Джорджа Буша і Білла Клінтона, пишуть, що у Путіна є всі підстави вважати, що “час на його боці”.

Російська економіка зазнала потрясінь, але вона не зруйнована вщент. Влада Путіна, як це не парадоксально, зміцнилася після невдалого заколоту Євгена Пригожина в червні, а підтримка народу у Росії залишається міцною, як і з боку російських еліт.

Такі країни, як Вірменія, Грузія, Киргизстан та Казахстан отримали величезні прибутки, слугуючи інструментами для обходу санкцій і перевалочними пунктами для товарів, які раніше Росія імпортувала напряму.

Попри те, що Міжнародний кримінальний суд висунув звинувачення проти Путіна, а також на численні докази воєнних злочинів російської держави в Україні, диктатор все ще користується підтримкою в різних частинах так званого Глобального Півдня.

Газета пише, що війна в Україні не має великого значення для багатьох країн, які обурюються тим, що вони сприймають як подвійні стандарти США та Європи.

За понад півроку до повномасштабного вторгнення в Україну Путін підписав нову Стратегію нацбезпеки Росії. Основний акцент у документі був зроблений на підготовці країни до довготривалої конфронтації із Заходом. Сьогодні Путін може сказати нації, що його стратегія працює.

— Путін не відчуває жодного тиску, щоб закінчити війну, і не переживає щодо здатності підтримувати її більш-менш невизначено довго. З наближенням зими армія РФ провела обмежений наземний наступ і, безсумнівно, розширить ракетні та безпілотні атаки на українські міста, електростанції, промислові об’єкти та інші об’єкти критичної інфраструктури, – пише видання.

Путін очікує, що підтримка України з боку США та Європи зменшиться, що українці втомляться від нескінченного терору і руйнувань, які їм завдають, і що поєднання цих двох факторів дозволить йому диктувати умови угоди про припинення війни і заявити про свою перемогу. З його точки зору, ідеальною людиною для укладення такої угоди був би Дональд Трамп.

Зазначається, що такий стан справ створює безпрецедентний виклик для західних лідерів. Вашингтон і союзники були напрочуд ефективними у вирішенні найбільш нагальних аспектів цієї проблеми: запобіганні розпаду України, забезпеченні її сучасним озброєнням і розвідданими в режимі реального часу, а також у розробці санкцій проти Росії.

— Але зараз настав час переходити до довгострокової стратегії, яка посилить і збереже тиск на режим Кремлі. Не повинно бути ілюзій, що вистачить якоїсь комбінації короткострокових кроків, щоб змусити Путіна відмовитися від війни, – пишуть Румер і Вайс.

Вони наголошують, що західні лідери помилково не сказали своїм громадянам про довготривалий характер загрози з боку знахабнілої, ревізіоністської Росії.

Автори пишуть, що західні лідери “занадто часто вдавалися до магічного мислення”, роблячи ставку на санкції, успішний український контрнаступ або передачу нових видів озброєнь, щоб змусити Кремль сісти за стіл переговорів. Або ж вони сподівалися на повалення Путіна в результаті перевороту.

Політика стримування сьогодні означає продовження санкцій, дипломатичну ізоляцію Росії, запобігання втручанню Кремля у внутрішню політику США, посилення сил і засобів стримування і оборони НАТО. Це також означатиме пом’якшення всіх збитків, завданих війною Путіна.

Найголовніше, всупереч усім прогнозам, Україна витримала російський натиск. Менш ніж за два роки українська армія звела нанівець ціле десятиліття російської військової модернізації. Підтримка України в боротьбі і постачання їй зброї та боєприпасів – це не благодійність, а найбільш нагальний і економічно ефективний елемент західної стратегії.

Не менш важливою буде допомога Україні на шляху до її законного місця в Європі. Жодна посткомуністична країна в Європі не пройшла через те, через що зараз проходить Україна, пише WSJ. Відновлення країни буде справою багатьох поколінь не лише для її власного народу, але й для її численних друзів, партнерів та союзників.

Автори пишуть, що хто б не прийшов на зміну Путіну, йому доведеться припинити війну і розпочати з Києвом справжні, серйозні переговори.

Закінчення війни, коли б це не сталося, навряд чи припинить конфронтацію між Росією і Європою. Українці та їхні друзі справедливо хочуть бачити процвітаючу, незалежну Україну, безпечну і повністю інтегровану в політичне і економічне життя континенту. Путін і його наступники вважатимуть це остаточною поразкою Росії. Вони зроблять все, що в їхніх силах, щоб не допустити цього.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.