Замість лікарняної палати — фронт: історія медсестри з Вінниччини, яка стала бойовою медикинею
Понад 30 років Олена лікувала пацієнтів на Вінниччині, а після повномасштабного вторгнення добровільно стала бойовою медикинею 41-ї бригади.
Історію військовослужбовиці розповіли у 41-й окремій механізованій бригаді.
За словами Олени, досвід роботи в цивільній медицині став їй у пригоді на фронті. Особливо допомогли злагодженість, уміння швидко ухвалювати правильні рішення та працювати в команді.
«Але у цивільній лікарні було дещо легше, бо там були серцеві захворювання, а на війні довелося мати справу із численними осколковими та кульовими пораненнями, травматичними ампутаціями тощо. Зараз — найбільше поранень після уражень дронами», — розповідає бойова медикиня.
Під час інтенсивних боїв медики медичної роти 41-ї окремої механізованої бригади протягом лише однієї доби рятували близько сотні поранених різного ступеня тяжкості.
Серед них були військові з важкими травмами, які потребували невідкладної допомоги.
Олена згадує, як допомагала кремезному бійцю з розтрощеною ключицею та численними осколковими пораненнями.
«Хлопець був притомний, терпів біль, просився до побратимів. Вже після одужання воїн випадково зустрів мене і щиро подякував за врятоване життя. Ці слова є найкращим визнанням мужності та професіоналізму усіх наших військових медиків», — ділиться вона.
Удома на Олену чекають донька, яка працює в тому самому неврологічному відділенні, та онучка.
Військовослужбовиця дуже сумує за рідними й близькими, однак розуміє, наскільки потрібна на службі, де щодня допомагає рятувати життя українських воїнів.
Якщо вам цікавий мілітарний контент — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.
