«За тиждень насипали 3 тисячі мін і загнали ворога в “кілзону”»: як інженери 91-ї бригади підтримки перетворили дрони на інструмент дистанційної війни

Бригада підтримки — це підрозділ, який асоціюється з фортифікаціями, наведенням переправ та облаштуванням інженерних загороджень.

І все так і є. Проте сьогодні «підтримка» вийшла на новий технологічний рівень: значна частина роботи інженерів тепер виконується дистанційно — за допомогою безпілотників.

АрміяInform розповідає про бойові будні батальйону безпілотних систем 91-ї окремої Охтирської бригади підтримки.

Від ентузіазму до рекордів: інженерне мінування 

«Ми — батальйон безпілотних систем, але наша бригада, по суті, інженерна. Тому ми, хоч і безпілотники, також залишаємося інженерами, — розповідає т.в.о. командира батальйону Дмитро на позивний “Донбас”. — Підрозділ виконує специфічні інженерні завдання: дистанційне мінування, встановлення невибухових загороджень та логістичні місії. І все це за допомогою дронів».

За словами «Донбаса», історія підрозділу почалася у 2023 році з невеликої групи ентузіастів. Тоді й виникла ідея: якщо дрони можуть ефективно «бомбити» чи доставляти продовольство, чому б не використовувати їх для мінування?

«Ми були першими, хто почав працювати протитанковими мінами з “Вампірів”. Не на бомбардування, а саме на мінування. Спочатку всі ставилися до цього скептично: казали, що це неможливо, що з висоти 40 метрів нереально покласти ТМ чітко на дорогу. Але ми довели, що це все реально. У нас рекорд — ми з 80 метрів поклали ТМ чітко на дорогу», — згадує «Дмитро». 

«На одному з напрямків ми за тиждень насипали понад 3 тисячі мін»

Нині підрозділ використовує широкий спектр кодифікованих боєприпасів як проти техніки, так і проти піхоти. Дмитро зазначає: найчастіше підривається саме те, що приносить найбільше біди — швидкі та маневрені мотоцикли й квадроцикли ворога.

«Ми робимо “кілзону” ефективнішою, адже частина уражень припадає саме на наші загородження. Нещодавно на одному з напрямків ми насипали понад 3 тисячі боєприпасів за тиждень. Це дозволило розвернути ворожі штурми в потрібний нам бік і загнати противника в суцільну “кілзону”. Тепер на цій ділянці спостерігаються дуже хороші результати», — говорить Дмитро.

Робота пілотів вкрай небезпечна, адже для мінування логістичних шляхів ворога доводиться під’їжджати максимально близько до лінії бойового зіткнення. Але, як каже пілот важкого бомбера Андрій на позивний «Білий», воно того варте.

«Ми під’їжджаємо ближче, аби літати якомога далі у ворожий тил. Головне завдання — мінування логістики. Нещодавно на моїх мінах підірвався танк і дві вантажівки. Був туман, вони, мабуть, не помітили мінування, наїхали і залишилися там».

«Якщо порушити логістику, то ворог не підтягне своїх пілотів та РЕБ. І тоді їхня піхота стає смертниками»

Основна мета дистанційного мінування — зрив задумів ворога та перерізання його логістики, додає «Донбас»:  

«Якщо через порушену логістику ворог не може ближче підтягнути РЕБ чи своїх пілотів, то їхня піхота на передовій стає просто смертниками».

Окрім мінування, підрозділ опанував встановлення за допомогою дронів й невибухових загороджень. Це має низку переваг: безпілотник може облаштувати рубежі там, куди людина просто не зможе дійти.

«Скажу так: завжди краще послати дрон, ніж бійця. Дрон — це шматок пластику та металу, його можна замінити. З людиною так не вийде. Іноді здається, що важливіше носити міни, але всі місії рівнозначні. Коли за три ночі ми затягували все так, що ворог боявся йти на позиції — це і є результат», — говорить Дмитро. 

«Ми зробили розрив у дорозі, який зупинив ворожий штурм»

В арсеналі батальйону є різноманітні засоби. Під кожне завдання обирається свій дрон: швидкісні — для роботи в зонах активного перехоплення, важкі — для специфічних інженерних місій.

«У нас є Vampire, є Heavy Shot. Є й деякі інші дрони. Наприклад, Heavy Shot ми використовуємо для “важких завдань”, адже він може взяти більш потужні боєприпаси.  Наприклад, для розбирання фортифікацій чи створення розривів у дорогах, аби не дозволити ворогу прориватися технікою. Був випадок, коли ми за дві доби зробили розрив у дорозі, через що ворожі баггі та квадроцикли під час штурму вимушені були зупинитися. А їх тим часом розібрали наші суміжники», — згадує «Донбас».

НРК полегшує роботу та зберігає життя

Крім повітряних безпілотників, батальйон активно використовує наземні роботизовані комплекси, які також виконують профільні інженерні завдання, розповідає пілот НРК на позивний «Лев»: 

«Наш НРК може заїхати на відстань до 30 кілометрів. Прохідність техніки гарна: на собі може везти 500 кг, а з причепом — ще більше. Цей робот навіть з болота може витягти машину. Звісно, робота НРК залежить від погоди, та ж багнюка дуже заважає. Але якщо порівнювати з тим, як це робиться вручну, то роботом набагато простіше. А головне — це зберігає життя наших хлопців».

Звісно, дрони та наземні роботизовані комплекси не можуть повністю та повноцінно замінити фахівців, які працюють безпосередньо «руками». Натомість технології підсилюють їхні можливості. Дистанційне мінування, створення загороджень та логістика за допомогою безпілотників суттєво знижують ризики для особового складу, дозволяючи виконувати найнебезпечніші завдання дистанційно.