Яким був перший дохід у ніжинців: ми запитали (Опитування)

Мабуть у кожного з нас є спогади про свій перший заробіток. У когось вони сумні, а іншого навпаки – приємні і є відголоском старту в житті. Та й ставлення до заробленого у людей різне, хтось витратив свої перші гроші швидко, а хтось відкладав на реалізацію бажань. 

Журналісти MYNIZHYN вирішили поспілкуватися з ніжинцями та гостями міста і спробували пригадати, якою була їхня перша робота, скільки на ній заробили, на що витратили перші зароблені гроші.

Ніна Макарівна (64 роки, ніжинка, пенсіонерка)

Фото: Ніна Макарівна

“Після технікуму працювала в магазині. Тоді отримала 64 рублі (ще гривень не було). Свого житла не мала, за квартиру заплатила, за садочок дитині та на інші сімейні розтрати пішло”.

Марія Іванівна (70 роки, ніжинка, пенсіонерка)

Фото: Марія Іванівна

” У 14 років стала сиротою, а вже в 15 років пішла ремонтувати дороги (асфальт класти). Закінчила школу, ніхто не брав на роботу, окрім як на ремонт доріг. Взимку чистили сніг із залізничних шляхів і вагони розгружала зі щебнем. Жила з дідом та бабою, вони не могли мене утримувати, старенькі, їм було важко. А у 18 років пішла на будівництво, як зараз пам’ятаю. Кран був зіпсувався, а в той час ми будували другу половину гуртожитку (тоді ще пед інститута). Довелося нести повні носилки кирпича на другий поверх у парі з іншою жінкою. У мене всередині наче щось обірвалося, так все життя промучилася (як важке підніму, то пече). Пенсіонерка з 50 років, бо робила на Прогресі у шкідливому цеху аж 20 років (можна 10). Заробила пенсію всього 3600, а працювала з гальванікою. Стільки працювала, а таке заробила…”.

Світлана Федорівна (61 рік, ніжинка, продавчиня)

Фото: Світлана Федорівна

“Я вчилася на ветеринарного лікаря, і мене по розподілу відправили працювати в село, було тоді 22 роки. Скільки заробила не пам’ятаю, а витратила батькам на подарунки. Мамі подарувала хустку. Нещодавно перебирала речі і знайшла її, приємно згадати”.

Тарас (23 роки, ніжинець, продавець фаст-фуду)

Фото: Тарас

“У 18 років пішов офіційно працювати під Києвом помічником ветлікара. У мене була спеціальна форма навчання, то я вчився і працював. На що витратив — не пам’ятаю, але сума була солідна. Будучи студентом, можна було жити на ці гроші місяці три і ні в чому собі не відмовляти. Робота за спеціальністью “не зайшла””.

Роман (33 роки, родом з Рівненщини, залізничний працівник)

Фото: Роман

“До 21 року був в армії. Свої перші гроші заробив у 23 роки, працював на консервному заводі, витратив на відпочинок, поїхав на Шацькі озера”.

Ліна Яроцька (26 років, ніжинка, у відпустці по догляду за дитиною)

Фото: Ліна Яроцька

“Перша моя робота – консультант в кол-центрі. Два тижні пропрацюваши отримала близько 2000 тисяч, а витратила на косметику та інші приємні жіночі дрібнички. Робота не для слабкої нервової системи”.

Валентин Кавунник (36 років, військовий)

Фото: Валентин Кавунник

“Мій перший заробіток — стипендія зароблена в 2005 році. Витратив гроші на депозит. Такі собі перші заощадження, тоді це було 500 грн. Потім вже була аспірантура зі стипендією в 2000 грн (у жовтні 2010 р.). Тоді я вже відкладав гроші на «приватний вклад», такий собі пасивно-активний дохід, на відміну від строкового депозиту”.

Паша (23 роки, ніжинець, банківський працівник)

“Перша моя робота – комплектувальник товарів в Епіцентрі. Перші гроші витратив на встановлення акустики в машину”.

Богдан ( 29 років, ніжинець, комунальний працівник)

“Перша моя робота була в 16 років підсобником на будівництві, заробив 1500 грн і купив собі фірмові адідасівські кросівки”.

Оксана (33 роки, ніжинка, держ працівник)

“О! Так давно було, мені було 18, я відірвалася від батьків у самостійне життя, поїхала в Київ на навчання. Підробляла собі на “хотілки” промоутером. Можна так сказати, прогуляла свій перший заробіток”.

Світлана (25 років, гостює у Ніжині, бариста)

“Перша моя робота була неофіційна — допомагала батькам і продавала городину на базарі. Частину грошей мені віддавали, і я відкладала собі на мрію: хотіла купити фотоапарат. Я назбирала потрібну суму, придбала його, трохи покористувалася, а тепер він лежить без діла. Телефон нічим не гірший”.

Микола (33 роки, ніжинець, найманий робітник)

“У 13 років підробляв на автомийці, заробив 10 грн. Витратив на пиво”.

Олександр (40 років, ніжинець, далекобійник)

“Пам’ятаю смак вперше зароблених грошей. Я, коли ще малим був, ловив рибу, бігав сусідці продавав. На ті гроші купував собі різні жувачки, цукерки та інші хімозні штуки. А в більш свідомому віці, у 18 років працював на СТО, допомагав батьку ремонтувати машини, заразом і вчився”.

Отже, сприйняття грошей та процесу заробітку у кожного своє. Із часом людина переосмислює своє ставлення до поводження з грошима, може побачити прогалини у сфері фінансової грамотності, а може й змінити пріорітети щодо вкладання коштів чи роботи. Та головне, як би ми не стартували у цьому життя, не перетворювати його на фінансову гонитву. 

Як повідомляв MYNIZHYN, 1 квітня до України дістався пил із Сахари. Його принесла хвиля тепла із західного Середземномор’я, пояснювали синоптики. Цей пил створює ефект затуманеного неба, в приземному шарі може спостерігатися імла. Украй погана ситуація з пилом спостерігалася в столиці. Дороги добряче замело, а видимість під час поїздки на авто була мінімальною. Цей пил не оминув і Ніжин. Журналісти MYNIZHYN цікавилися чи відчули ніжинці африканський пил в місті.