Як рф обманює людей щодо війни в Україні

У війні проти України російські окупанти використовують всі можливі засоби та способи. Фейки та ІПСО (інформаційно-психологічна операція) є різновидами російської зброї.

Зранку 29 січня українцям почали стихійно надходити листи на електронну пошту нібито з Офісу президента.

Ключовою темою повідомлень стала фейкова інформація про здавання територій України російським окупантам.

У Центрі протидії дезінформації одразу ж повідомили, що це чергове російське ІПСО, ціль якого — вплинути на морально-психологічний стан громадян України та дискредитувати керівництво держави.

Вже ввечері того ж дня в українських Telegram-каналах почали масовано повідомляти про нібито звільнення головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Цю інформацію одразу ж почали розкачувати й у росЗМІ. Та і це виявилося фейком.

Тож Факти ICTV запустили спецпроєкт про боротьбу з фейками. Разом із провідними українськими спеціалістами у сфері боротьби з дезінформацією ми детально розкриємо тему ворожих фейків та ІПСО.

Покажемо, як перевірити фото, відео чи аудіо на справжність. Поговоримо про тенденції й наративи окупантів та у чому небезпека фейків і маніпуляцій, чому не варто вірити усьому, що пишуть в інтернеті, а також як цьому протидіяти.

У другому матеріалі нашого циклу статей ми розкажемо про методики дезінформації Росії, які ресурси окупанти застосовують для створення ІПСО і на що розраховані російські фейки.

Які методики дезінформації використовує Росія

Які ресурси окупанти залучають для створення ІПСО

На що розраховані російські фейки й ІПСО

Чому люди вірять фейкам

Розбір російських ІПСО

Які методики дезінформації використовує Росія

Для створення фейків росіяни залучають чимало ресурсів. Зокрема, з допомогою штучного інтелекту вони створюють фальшиві фото, аудіо та навіть відеозаписи, щоб дискредитувати українську владу.

Свої фейкові публікації вони роблять у соцмережах, розсилають масово повідомлення та навіть публікують статті у ЗМІ та знімають сюжети для росТБ.

Наприклад, поширюються довгогральні наративи, які підживлюють новими й новими фейковими та маніпулятивними історіями. Кожен конкретний фейк та маніпуляцію можна спростувати, однак тривале повторення однієї й тієї ж хибної ідеї може залишити осад у свідомості людей, розповідає програмний директор ГО “Детектор медіа” Вадим Міський. 

– Щоб окопатися у свідомості людини, російська пропаганда придумала низку фраз-штампів, які мають на меті пом’якшити когнітивний дисонанс та зламати критичне мислення. Їх використовують для припинення невигідних суперечок, дискусій, щоб обійти складні запитання або спрямувати увагу на інші речі. Наприклад, “всієї правди ми ніколи не дізнаємося”, “все не так однозначно”, “життя все розставить на свої місця, “це нічого не змінить”, “я поза політикою” тощо, – каже він. 

Ба більше, зазначає експерт, російська пропаганда вдається до використання правдивих фактів, але представляє їх у спосіб, який спотворює або хибно тлумачить події. Висмикування цитат чи подій з контексту, зміщення акцентів, підкреслення вигідних і замовчування невигідних фактів, різноманітні емоційні гачки — це все методики, що застосовують пропагандисти в роботі.

Які ресурси окупанти залучають для створення ІПСО

Для створення ІПСО Росія використовує абсолютно все:

• шоу-бізнес, який публічно висловлює свою підтримку збройної агресії Росії проти України;
• кінематограф, в якому українці – це “бандерівці”, “прибічники нацистів”, “телепні у шароварах”;
• музику, де романтизують та пропагують війну;
• спорт;
• відеоігри.

Також Кремль залучає й сучасні технології. Зокрема, так званих ботів і тролів для створення штучних тенденцій у соцмережах, коментування під публікаціями або поширення дезінформаційних матеріалів.

Для цього в соцмережах створюють профайли вигаданих людей, які нібито мають власну думку та погляди й діляться ними.

Таким акаунтам надають ознаки справжності: завантажують фото, додають інших користувачів до друзів, роблять репости різного контенту та подекуди пишуть власні “авторські” дописи від імені вигаданого персонажа. Тим самим ці профілі через коментарі в обговореннях різних питань у соціальних мережах чинять психологічний вплив на інших людей для того, щоб вони прийняли меседж та позицію, які просувають пропагандисти.

Під час створення підробок використовують: 

• методи ШІ (штучного інтелекту);
• машинне навчання та нейронні мережі.

Найпомітніша ця загроза у так званих дипфейках — відео, де людина говорить щось, чого в житті вона не говорила.

Дипфейки відрізняються від інших медіапідробок тим, що це технологія синтезування відео, на яких обличчя однієї людини замінюється обличчям іншої.

– Згадайте, якими недолугими були дипфейки на початку вторгнення — відео, на яких буцімто президент закликає скласти зброю, де трохи помітно, що голова приклеєна, міміка несправжня тощо. І порівняйте з тим, як виглядали дипфейки з Залужним, де начебто він закликає до перевороту в другій половині 2023 року — це вже значно краща робота.

І це лише питання часу, коли дипфейки стануть настільки якісними, що відрізнити справжнє відео від підробки неозброєним оком буде неможливо. Ця загроза ще більше актуалізує потребу довіряти медіа, які володіють засобами фактчекінгу і своїм читачам, слухачам та глядачам надають перевірену інформацію. На відміну від анонімних Telegram-каналів, які можуть мімікрувати під медіа, однак ширять неперевірений контент, – додає експерт.

Платформи поширення дезінформації 

Основною платформою поширення дезінформації  для українців на сьогодні є Telegram, хоча певну загрозу становлять ТікТок та інші соцмережі.

Як зазначає директор “Детектор медіа”, у Telegram псевдопроукраїнські канали подають інформацію, що, на перший погляд, нібито в інтересах України.

Вони можуть називати українців “нашими”, а Росію — ворогом і навіть критикувати її владу. Але українську владу завжди позиціонують як неефективну, корумповану й залежну від Заходу або й навіть як “гіршу за російську”.

Також просуваються антизахідні наративи, щоб дискредитувати наших союзників в очах українців.

Анонімні Telegram-канали вирізняються “переконливим” сторителингом та оригінальним стилем тексту — “інсайдами”:

• спеціально створюють враження, що перед пересічним читачем “закрита” інформація із вищих ешелонів влади, цікава всім;
• що тільки вони, анонімні Telegram-канали, розповідають народу “правду”, водночас традиційні медіа брешуть.

– Якщо в анонімному Telegram-каналі ви бачите слова “джерело” та “інсайд” — найімовірніше, перед вами дезінформація, – наголошує Вадим Міський.

На що розраховані російські фейки та ІПСО

За словами директора громадської організації “Детектор медіа”, для кожної аудиторії є свої наративи.

Наприклад, для українців вони виготовляють дезінформацію, спрямовану на дискредитацію української влади, розкол суспільства за різними лініями напруги, стримування мобілізаційної кампанії, формування зневіри щодо перемоги України тощо.

Суспільства країн-союзниць намагаються переконати у тому, що Україна — ненадійний партнер, “держава, що не відбулася”, що надану зброю розпродують направо-наліво через корупцію, що Україна начебто вчиняє воєнні злочини чи порушує міжнародні зобов’язання, як-от фейки про розробку “брудної ядерної бомби”, і тому становить “загрозу” для світу.

Ну, а російське суспільство пропагандисти намагаються згуртувати на підтримку продовження військової агресії.

Чому люди вірять фейкам

Громадська організація “Детектор медіа” щороку проводить велике дослідження і вимірює рівень медіаграмотності українців.

– Ми вивчаємо, чи розуміє людина, як працюють медіа, чи вміє ними користуватися, зокрема сучасними диджитальними медіа та соцмережами, і як людина в інформаційному вирі відділяє правдиву інформацію від неправдивої, – каже директор ГО.

Він зазначає, останні дані показують, що серед аудиторії з низьким рівнем медіаграмотності переважають старші вікові групи — особи у віці 56+ років.

– На мій погляд, з одного боку, це пов’язано з нижчим рівнем цифрових навичок, з іншого — з російськими наративами, які ці люди чули ще з дитинства за життя в СРСР. З іншого боку, сучасна молодь, що краще цифровізована і не жила за Радянського Союзу, так само може стати жертвою російської пропаганди, яку ширять на нових платформах: у Telegram та ТікТок, – зазначає Міський.

Розбір російських ІПСО

Інформаційно-психологічні спецоперації (ІПСО) є сукупністю дій, спрямованих на розповсюдження спеціально створеної інформації задля впливу на емоції, сприйняття та поведінку людей, формування суспільної думки у бажаному напрямку і, зрештою, спонукання до певних дій чи бездіяльності.

Підрозділи психологічних операцій Збройних сил Російської Федерації грають ключову роль у військовій агресії проти України у формі так званої гібридної війни.

Їхні операції можна розділити на короткотривалі та довготривалі.

Короткотривалі спецоперації мають за мету коментування важливих для Росії подій у вигідному для Кремля світлі. Вони часто використовують пам’ятні дати як особливі моменти для своєї ідеології.

Перед такими датами, як 9 травня, 24 серпня, 24 лютого, вони схильні до залякування українців погрозами про удари “небаченої сили”.

Хоча реальна загроза атаки існує, такі погрози мають на меті викликати паніку та зневірення серед українців у перемогу їхніх Збройних сил, зазначає експерт.

А довготривалі ІПСО спрямовані на підтримання постійного психологічного тиску на українців з метою підриву довіри до української влади та послаблення міжнародної підтримки.

– На самому початку повномасштабного вторгнення, наприклад, була ІПСО  про “мітки на дорогах та будівлях”. У соцмережах та через месенджери розповсюджувались заклики замальовувати ці знаки фарбою, бо начебто вони допомагають ворогу цілити з ракет за допомогою супутників, – згадує Міський. — Проте, виявилося, що такі мітки використовуються для геодезичних цілей і не мають нічого спільного з військовими операціями.

Розповсюдження цього міфу мало на меті ввести українців в стан психологічного дискомфорту, спровокувати страх і паніку і спонукати займатися зовсім непотрібними діями. І частково росіянам це вдалося зробити.

На Youtube-каналі Фактів ICTV виходить проєкт Антизомбі. Щотижня журналісти-розслідувачі у своїх відео розвінчують фейки та підказують аудиторії, як їх розпізнавати самостійно.

У наступних матеріалах Факти ICTV розкажуть про те, у чому небезпека фейків і маніпуляцій, чому не варто вірити усьому, що пишуть в інтернеті, а також як цьому протидіяти. Не пропустіть! 

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.