як працюватиме програма Купуй українське

Влітку має запрацювати спеціальна урядова програма Купуй українське. Це означає, що після придбання в магазині товарів вітчизняного виробництва покупцю на картку повернеться певна сума.

Скільки, за які товари буде кешбек, на що його можна буде витратити і як це взагалі працюватиме – журналісти Фактів тижня розбиралася з фахівцями.

Які товари включать до програми кешбеку

Чи вдасться у такий спосіб прищепити споживачам звичку купувати українське, звісно, залежить від того, які товари візьмуть участь у програмі і з якими цінниками.

– Українці надзвичайно прагматичні, і той товар, який буде йти по кешбеку, він в будь-якому випадку має бути належної якості. Якщо пропозиція товарів, які підпадатимуть під кешбек, буде, по-перше, достатньо широкою, і вона буде за якостю не гіршою, ніж ті товари, які будуть конкурувати на полицях, – пояснює економіст Олег Пендзин.

Загалом ідеться про харчові продукти. За попередньою інформацією, також будматеріали, побутову хімію, одяг, взуття тощо.

– Кешбек має сенс лише тоді, коли він буде тотальним, коли він стосуватиметься великої групи продуктів. Тоді він впливатиме на розвиток бізнесу. Коли ж він буде секторальним і будуть визначені лише окремі групи товарів, це призведе до галузевого диспаритету, коли виявиться, що одні галузі розвиватиметься інтенсивніше за інші, – каже економіст Андрій Длігач.

Головне питання – яку продукцію вважатимуть українською. Наприклад, якщо рис імпортують з Азії, а фасують у нас, це український продукт чи ні? Очевидно, що ні.

Але в уряді кажуть: навіть якщо товар лише фасується, тут вже є якісь виробничі потужності і додана вартість. Тож головний маркер товарів – наш штрихкод 482.

Це чи не найбільш суперечливий пункт. Експерти кажуть, що така частка українського у товарах замала. Водночас, це також український бізнес, який сплачує податки і потребує підтримки.

– Сподіваюсь, що не потраплять в такі категорії ті товари, які просто перепаковуються, що суттєва частина виробничого процесу має стосуватися саме України, – наголошує Длігач.

А Пендзин пояснює: якщо локалізація 5%, якщо це просто сортування, цей момент вартий переосмислення. Він нагадав, як визначалася локалізація в машинобудуванні – 35-40%.

Як можна буде повернути частину сплаченого

Головних учасників у цьому процесі буде п’ять:

• продавці, тобто магазини;
• виробники;
• Дія;
• Монобанк;
• і покупці.

Аби стати учасником цієї програми, треба буде додати в Дію одну зі своїх банківських карток і надати державі дозвіл на перевірку всіх транзакцій.

Після придбання товару, магазин передасть фіскальні чеки із даними про штрих-коди у Дію. Там виявлять покупки, за які належить виплатити кешбек, ідентифікують покупця, підтвердять факт оплати і нарахують компенсацію на спеціальну віртуальну карту на зразок єПідтримки.

– Це оптимальне рішення, і лякатися, що пенсіонери, не цифрові люди, матимуть складності з тим, щоб отримати таку віртуальну додаткову карту, я б на це не орієнтувався. Дуже швидко вони опанували використання складних програм лояльності і бонусних програм, – вважає Длігач.

Вже виникли перестороги, що через надання дозволу на перевірку транзакцій уряд збільшить контроль за нашими грошима. Водночас, на запит податкової банки і зараз можуть надавати таку інформацію про рахунки клієнтів.

Яким буде розмір кешбеку

Ключовим питанням залишається розмір кешбеку – 5% чи 10%. В уряді остаточно не визначилися. Експерти кажуть, що все залежатиме від джерел фінансування.

Длігач називає три можливі варіанти:

– Коли гроші на кешбек будуть надходити з держбюджету. Цей варіант може призвести до розгортання інфляції. Другий варіант – чи погодяться наші партнери фінансувати таку програму, вона точно не в їхніх інтересах, в їхніх – розвивати імпорт в Україну. Третій варіант – коли сам бізнес стимулюватиме споживачів купувати українське.

За його словами, якщо бізнес і долучиться до програми, йтиметься про кешбек у 2-3%, не більше. Можливо з’явиться якийсь комбінований варіант – на кшталт знижка від виробника плюс компенсація від держави. Та поки це лише версія.

Загалом на кешбек за українське уряду потрібно знайти від 20 до 25 млрд грн. І це тільки до кінця цього року.

На що можна буде витратити кешбек

А ось чи можна буде витратити ці гроші на будь-що – велике питання. Ідеологи програми хотіли, аби на бонуси українці могли купувати, знову таки, тільки наше. Але організувати це складно. План Б – дозволити витрачати кешбек на послуги, наприклад, на сплату комуналки чи проїзду у громадському транспорті.

І остання інтрига: чи стягуватимуть з такого прибутку податок у майже 20%, як роблять це зараз із кешбеком від банків? Ймовірно, уряд спробує через Верховну Раду скасувати чи принаймні скоротити збори. Тоді тільки на продуктових закупках родина зможе заощаlbти кілька сотень на тиждень.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.