Вступ Фінляндії до НАТО: як вплине на війну в Україні та на світ в цілому

4 квітня Фінляндія офіційно стане членом Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Незабаром Швеція теж має приєднатися до Альянсу. Що означає таке розширення НАТО для війни в Україні та які наслідки це матиме у майбутньому – читайте далі у матеріалі Фактів ICTV.

Хронологія розширення НАТО

Наразі у НАТО з Фінляндією буде 31 країна-член. Проте з моменту заснування у 1949 році в Альянсі перебувало всього лише 12 держав:

• Бельгія;
• Канада;
• Данія;
• Франція;
• Ісландія;
• Італія;
• Люксембург;
• Нідерланди;
• Норвегія;
• Португалія;
• Велика Британія;
• США.

Тож можна сказати, що НАТО постійно розширюється, що дуже не подобалося тоді ще СРСР, а зараз вже Росії.

Перше розширення НАТО після холодної війни відбулося з возз’єднанням Німеччини 3 жовтня 1990 року. Щоб забезпечити схвалення СРСР єдиної Німеччини, що залишилася в НАТО, було домовлено про те, що іноземні війська та ядерна зброя не будуть розміщуватися в колишній Східній Німеччині, і була піднята тема подальшого розширення НАТО на Схід.

Про розширення НАТО в згадуваних угодах про возз’єднання Німеччини вересня — жовтня 1990 року немає ні слова, тому офіційного зобов’язання не розширюватися не було.

Загалом розширення НАТО можна поділити на шість етапів, де перший – це момент заснування. Далі це 1952-1982 роки, коли до Альянсу приєдналися Греція, Туреччина, Німеччина та Іспанія.

у 1999 році до НАТО вступили Польша, Чехія, Угорщина, а протягом 2004-2009 років аж дев’ять країн. У 2017-2020 роках доєдналася Північна Македонія та Чорногорія, а у 2023 році – Фінляндія.

Заяви Кремля щодо обіцянок нерозширення

Президент Росії Володимир Путін неодноразово заявляв, що НАТО обіцяло не розширюватися на Схід, на що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг та інші західні лідери спростували його твердження. У жодному з офіційних документів не міститься обіцянок НАТО не приймати в свої лави нових членів, а такі обіцянки, якби вони були, суперечили б статуту НАТО.

Сам Путін на пресконференції визнав, що ці так звані обіцянки НАТО ніде не були прописані, це були усні заяви. Росія не представила жодних доказів щодо обіцянок НАТО не розширюватися в східному напрямку.

Чому Фінляндія вступила в НАТО

У 2022 році на тлі вторгнення Росії в Україну Фінляндія, що має 1340-кілометровий кордон з Росією, та Швеція відмовилися від політики нейтралітету і подали заявки на вступ до НАТО.

Крім того, у грудні 2022 року міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто пояснив, що з початком війни в Україні “реальна ситуація з безпекою у Європі змінилася”.

– З урахуванням цього Фінляндії довелося задуматися про те, як реагувати і де отримати підтримку у разі загрози застосування ядерної чи хімічної зброї. Це і стало основним чинником щодо рішення вступити до Альянсу, — сказав Хаавісто.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявляв, що приєднання Фінляндії зробить цю країну, як і Швеції у майбутньому, захищеною, а НАТО — сильнішим.

Як це вплине на війну та майбутнє

На думку політичного та військового експерта Олександра Мусієнка, вступ Фінляндії в НАТО вплине на війну в Україні, адже Росія завжди виступала проти розширення Альянсу. Більше того, країна-агресор навіть висувала ультиматум, щоб НАТО забирало свою військову присутність з тих країн, де вже перебувало, країн Центральної Європи – Чехії, Польщі, країн Балтії.

– Тому це впливає, і це знову ж таки свідчить про те, що Путін дуже суттєво помилився у своїх розрахунках і що його війна проти України призводить до прямо протилежних процесів, ніж він хотів. Тобто Росія хотіла згортання взагалі активності НАТО, а отримає збільшення військової активності, – каже експерт.

Крім того, вже почалися заяви з російської сторони, що вони начебто відреагують на вступ Фінляндії збільшенням військової присутності Росії біля кордонів Фінляндії, тобто на Півночі.

– Що це для нас означає? Це означає, що вони, вочевидь, вимушені будуть якусь військову присутність зберегти там щонайменше, не використавши її проти України, – говорить Мусієнко.

Третій наслідок стосується загалом безпеки у Європі, через те, що можливості й спроможності Балтійського флоту Росії будуть значно зменшені.

– Це відбудеться тому, що більшість країн, які мають вихід до Балтійського моря, вже є країнами НАТО. Коли вступить Швеція, то взагалі практично усі, окрім Росії, будуть членами НАТО, відповідно, Балтійське море вже називають натівським озером. І це насправді теж важливо, адже це зменшення спроможностей російського флоту в Балтійському морі.

По-друге, ми бачимо, що українські сили змусили Росію зменшити активність та спроможність Чорноморського флоту РФ у Чорному морі. Тому це загалом удар по морських спроможностях Росії, – додає експерт.

На його думку, цей вступ має бути індикатором того, що НАТО розширюється, і задля гарантування безпеки Європи у майбутньому 31-м членом НАТО стала Фінляндія, 32 буде Швеція, а 33 має стати вже Україна.

Щодо посилення ракетних ударів або обстрілів, то експерт ставиться до цього скептично, адже у Росії немає вже такого арсеналу для ударів.

– Зі вступом Фінляндії чи ні, якщо б у них були спроможності завдавати регулярні ракетні удари по всій території України, вони б це робили. Питання у тому, що у них відчувається певною мірою дефіцит ракет і вони виробляють зараз приблизно 40-50 ракет на місяць, але і цього недостатньо для підтримання тієї інтенсивності обстрілів, яка була раніше. Бажання ескалації ситуації у них, безумовно, є, але зі спроможностями проблеми, якщо їм, звичайно, не допоможе Іран, або Китай, або Північна Корея, – каже він.

Крім того, одним з наслідків може бути посилення ядерного шантажу Кремля.

– Це (вступ Фінляндії до НАТО, – Ред.) буде використане як привід для того, аби мотивувати, чому Росія має розміщувати ядерну зброю у Білорусі, і Путін буде використовувати це. Я думаю, що Захід тут має продемонструвати єдність та рішучість у тому, що ці погрози не мають такої ваги, як би цього хотілось Путіну, – додає Мусієнко.

При цьому в майбутньому після війни в Україні вступ Фінляндії відіграє важливу роль у стримуванні Росії та Китаю в Арктичному регіоні.

– Справа у тому, що Росія проголосила, що вона претендує на більшу частину Арктики і на більшу частину того, що там знаходиться на дні. Тобто зараз Арктика виходить на порядок денний геополітичний, тому що йде глобальне потепління і Росія планує використовувати цей морський шлях, як альтернативу існуючим морським шляхам перевезення.

Там включається Китай, який проголосив себе проарктичною державою, і звичайно, вступ Фінляндії збільшує потужності та спроможності НАТО до стримування Росії в Арктичному регіоні на майбутнє, і не лише Росії, а, можливо, і Китаю так само, – говорить експерт.