Врятував побратима, який підірвався на гранаті: історія сержанта на псевдо «Славутич»

Про нього розповіли в 1 окремій танковій Сіверській бригаді.

У підрозділі зазначили, що сержант — це не просто посада. Передусім це — безумовний лідер, надійний товариш та мудрий вчитель. Саме так побратими характеризують сержанта з матеріального забезпечення на псевдо «Славутич».

Чоловік з Чернігівщини. У лавах ЗСУ — від початку повномасштабного вторгнення. Пройшов кілька гарячих напрямків та неодноразово ставав тим, хто був поряд у найскладніший момент.

За проявлену особисту мужність нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».

Наразі, попри підстави для звільнення з армії, залишається у строю.

«Тут мої побратими, я просто не можу їх полишити. Розумію, що можу допомагати у своїй справі та виконую це, щоб інший виконував свою роботу і ми так наближали нашу перемогу. Хочу, щоб мій підрозділ був кращим, і це можливо, потрібно працювати і все вийде», — запевняє він.

Чоловік впевнений, що кожен може та повинен брати на себе відповідальність та виконувати свою роботу сумлінно. Мотивація незмінна — мир для кожної української домівки:

«Ми не знаємо коли закінчиться війна, але ми тут, бо це наш обов’язок. Кожен воїн — особистість, і варто їх підбадьорювати та мотивувати, я як сержант маю відчувати їх психологію та допомагати. Щоб переважати ворога ми маємо постійно вчитись, тому свій досвід також передаю побратимам», — каже «Славутич».

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-05-03 11:38:00