Візит Орбана до Києва, Москви, відставка Сунака та ситуація у Часовому Яру: головні події тижня

7 Липня, 2024

105 9 хвилин читано

РФ протягом тижня атакувала й Харків. Так, 30 червня Росія атакувала Харків керованою авіабомбою, внаслідок чого є влучання неподалік від приміщення Нової пошти у Слобідському районі. Спалахнула пожежа, пошкоджено вантажні автомобілі.

Росія неодноразово обстрілювала Херсон.Так, внаслідок атаки країни-окупанта 2 липня троє людей постраждали. Ворожими снарядами розбило багатоповерхівки: там вибито вікна, двері, побито фасади. Також поламано безліч дерев.

Окупанти завдали удару по Харкову ФАБ-500 з УМПК з населеного пункту Нижній Ольшанець Бєлгородської області Росії.

Внаслідок обстрілу Харкова загинув 38-річний працівник поштового відділення та постраждали ще 10 людей, серед них – восьмимісячне немовля.

2 липня армія РФ атакувала українське місто керованими авіабомбами. В результаті контузію дістали двоє дітей, які опинилася неподалік епіцентру прильоту. Також поранено жінку.

5 липня у Київській області всю ніч сили ППО збивали Шахеди – усі цілі знищено.

Влучань в об’єкти житлової та критичної інфраструктури не зафіксовано, постраждалих також немає.

Водночас внаслідок падіння уламків збитих дронів у Макарівській громаді пошкоджено шість приватних будинків та автомобіль. У будинках вибито вікна, поламано паркани.

Загалом, за словами президента Володимира Зеленського, лише цього тижня Росія застосувала понад 600 керованих авіаційних бомб, понад 60 Шахедів і майже 40 ракет різних типів.

Як зауважив у коментарі Фактам ICTV військовий експерт, колишній командир роти в батальйоні Айдар Євген Дикий, схожа ситуація з обстрілами залишатиметься, поки в Україні не з’являться винищувачі F-16.

– Загроза масованих обстрілів зберігається, оскільки в РФ лишилася та саме кількість літаків, яка була, і хоча ракети витрачаються, але напрацьовуються. І зазвичай великі паузи – якраз перед великими обстрілами. На місяць РФ виробляє сотні ракет, не тисячі, тому, щоб одночасно запустити 100 ракет, їм треба тижнів три чи місяць їх накопичувати. Тож якщо від масованої атаки минув місяць, то у будь-який момент це може статися знову, – зауважує він.

Удари по Криму і РФ

1 липня по складу боєприпасів російських військових в окупованому Криму було завдано удару. Командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук зазначив, що українські літаки продовжують успішно виконувати бойові завдання, завдають ракетно-бомбових ударів по позиціях російської армії, а також ліквідують важливі військові об’єкти у глибокому тилу окупантів.

Також 1 липня безпілотники атакували Оскольський електрометалургійний комбінат у Бєлгородській області РФ, внаслідок чого його було виведено з ладу.

– Це одне з ключових підприємств російського військово-промислового комплексу, основними замовниками якого є військові виробництва – автотехніки, бронетехніки й усі, хто використовує метал. Це означає ускладнення та зрив виконання оборонних замовлень і, відповідно, ланцюжків постачання, – розповів представник ГУР Андрій Юсов.

Уночі 3 липня морські ударні дрони атакували Новоросійськ Краснодарського краю РФ. Згодом у місцевих пабліках повідомили про пожежу у горах над Новоросійськом. Також вони публікували відео наслідків прильотів.

Вранці 4 липня один з ударних дронів влучив у Тамбовський пороховий завод у місті Котовськ Тамбовської області РФ.

5 липня влада РФ заявила про атаку безпілотників на Приморсько-Ахтарськ Краснодарського краю, звідки РФ зазвичай запускає по Україні ударні БпЛА, а також на Ростов.

В окупованому Криму у селі Виноградне Алуштинського району пізно ввечері 6 липня після потужного вибуху на газорозподільному вузолі сталася пожежа. Через це 14 населених пунктів залишилися без газу. Виконувач обов’язків “міністра палива та енергетики” анексованого Криму Володимир Воронкін зазначив, що ремонтуватимуть газопровід від семи до 10 діб.

7 липня склад боєприпасів під Воронежем атакували дрони СБУ. Після атаки БпЛА вночі 7 липня там почалася пожежа з подальшою детонацією боєприпасів.

Сергіївка Воронезької області на карті

Умєров з візитом у США

У межах робочого візиту до США міністр оборони України Рустем Умєров провів зустріч з очільником Пентагону Ллойдом Остіном. Сторони обговорили посилення партнерства.

Речниця Пентагону Сабріна Сінгх під час брифінгу зазначила, що візит відзначає постійну відданість США підтримці суверенітету й безпеці України.

У своєму вечірньому зверненні Зеленський зазначив, що доручив Умєрову під час поїздки отримати конкретні дати: коли будуть поставлені додаткові системи Patriot, про які Україна має домовленість із партнерами.

На тлі цього міжнародного візиту пролунала заява Зеленського про неукомплектованість 14 бригад ЗСУ, щоб піти у контрнаступ.

– Цей візит пов’язаний не лише з цією заявою, а й із роботою над прискоренням військової допомоги з боку США. До того ж, потрібно узгодити з американцями, яка саме допомога нам потрібна – щоб вони не давали те, що їм не потрібно, а робили це відповідно до наших нагальних потреб. Один пріоритет очевидний – це ППО, Patriot і ракети до Patriot. Потрібні амуніція, зброя, боєприпаси, бо від цього залежатиме подальший розвиток воєнної ситуації.
Але й Умєров, і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, і керівник ОП Андрій Єрмак тощо працюють над підготовкою саміту НАТО. Не йдеться про запрошення України до НАТО, але йдеться про ухвалення конкретних програм, які означатимуть фактичну інтеграцію України в НАТО, – зауважує політолог Володимир Фесенко у коментарі Фактам ICTV.

Тобто ці візити є своєрідною підготовкою підґрунтя до саміту НАТО, який пройде наступного тижня.

Допомога від США, Німеччини та 5-й транш від МВФ

2 липня стало відомо, що США оголосять про пакет допомоги на $2,3 млрд.

До нового пакету увійдуть “ракети для протиповітряної оборони, протитанкова зброя та інші критичні боєприпаси із запасів США”.

Україна отримає пакет у межах повноважень президента Америки, згідно з якими зброю, боєприпаси та обладнання надають з наявних запасів США для задоволення нагальних потреб України.

3 липня Україна отримала п’ятий транш від МВФ у розмірі $2,2 млрд. Це частина коштів, передбачених чотирирічною програмою Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF) обсягом $16 млрд.

Як зауважив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, перерахована сума допоможе уряду України у фінансуванні критичних видатків бюджету, соціальних допомог, зарплат медиків і вчителів.

5 липня в Україну прибув третій ЗРК Patriot від Німеччини.

– Він посилить захист населення та інфраструктури країни від літаків, безпілотників і ракет. Український екіпаж системи за останні місяці успішно пройшов відповідну підготовку в Німеччині, – написав посол Німеччини в Україні Мартін Єґер у Twitter (X).

Дебати Трампа та Байдена

Хоча дебати між кандидатом у президенти США від Республіканської партії Дональдом Трампом та від Демократичної партії США Джо Байденом відбулися ще 27 червня, цікавість до них не вщухає протягом усього тижня. Так, уже проведено не одне опитування американців щодо того, як змінилася їхня думка та за кого вони думають голосувати. Так, попри невдалі дебати, Байден максимально наблизився до Трампа у ключових штатах, тож наразі відрив між кандидатами у президенти складає всього лише 2% на користь республіканця.

Крім того, пішла хвиля вагань, чи варто Байдену взагалі балотуватися. За інформацією журналістів Bloomberg, члени Демократичної партії США серйозно розглядають підписання колективного листа до президента Джо Байдена, щоб він зняв свою кандидатуру на виборах.

– Неприємним сюрпризом для демократів став стан Байдена, це вплинуло на ситуацію всередині партії. Наразі чітко визначають реакцію цієї політичної сили два слова – шок і паніка. Вони не очікували, що Байден буде здаватися таким слабким, зокрема, не у плані дискусій, а у проявах фізичного стану. Це спричинило величезне занепокоєння та спровокувало дискусію у демократичній партії, яка поки що триває, чи варто Байдено відмовитися від участі від президентських виборах, а демократам обрати молодшого кандидата, – розповів у коментарі Фактам ICTV політолог Володимир Фесенко.

Він зазначає, що дискусії стосовно заміни кандидата не було до дебатів, нині навіть є відповідні заклики з боку видань, близьких до демократичної партії, зокрема, New York Post і The Washington Post.

За словами експерта, самі по собі ці дебати на рейтинги не дуже вплинули, як засвідчили опитування, проведені одразу після них. Крім того, жодних великих сенсацій не відбулося, зокрема у плані заяв, тем тощо.

Однак сам Байден не збирається знімати свою кандидатуру з президентських перегонів, зазначаючи, що переконати його це зробити може лише сам Господь.

– Ситуація здається патовою, оскільки Байден і його родина не хочуть, щоби він знімав свою кандидатуру з перегонів, а у самій демократичній партії немає консенсусу у цьому питанні. І це головна проблема на найближчі тижні, максимум – до з’їзду демократичної партії у США, дилема, міняти чи не міняти Байдена. А якщо це робити – то на кого, хоча на це питання більш-менш є відповідь. Ймовірно, у разі відповідного рішення Байдена замінить Камала Гарріс, – говорить Володимир Фесенко.

Він зауважує, що нічого схожого не було ні в американській політиці, ні у Демократичній партії США понад 50 років. Для України заміна кандидата у президенти від Демократичної партії, за словами Фесенка, не означатиме зміну позиції адміністрації Білого дому та політики, яку він проводить.

– Від заміни кандидата я не очікую якихось кардинальних змін, хоча, звісно, Байден більше залучений в українське питання, Камала Гарріс – менше, та все одно вона неодноразово зустрічалася з президентом Володимиром Зеленським і брала участь у Саміті миру.

Проте, якщо заміна все ж таки станеться, це значно змінить драматургію кампанії, і не лише для Демократичної партії, а й Республіканської, оскільки всі передвиборчі перегони заточені на протистоянні Байдена та Трампа, а якщо інший кандидат молодший, який на вигляд інакший, але представляє ту ж саму політичну лінію і намагається консолідувати всіх, хто не хоче Трампа, то її доведеться змінювати – зауважує експерт.

Вибори у Британії і відставка Сунака

У Великій Братанії на цьому тижні відбулися вибори. Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак визнав, що консерватори програли позачергові вибори до парламенту 4 липня.

Наслідком цієї події стала відставка Сунака із займаної посади.

Після відставки Сунака до Букінгемського палацу на аудієнцію до короля прибув лідер лейбористів сер Кір Стармер разом із дружиною.

Король Чарльз III офіційно запропонував йому сформувати уряд і стати прем’єр-міністром. Згодом він залишив палац. Кір Стармер став 58-м прем’єр-міністром Великої Британії.

За словами політолога Ігоря Рейтеровича, Стармер підтримує Україну, він навіть був у Києві та зустрічався із президентом Володимиром Зеленським. Єдине що, лейбористи більше приділятимуть увагу внутрішній політиці. Тому ті 3 млрд фунтів, які Британія зобов’язалася щороку виділяти Україні, можуть опинитися під загрозою, вважає експерт.

Сам новий прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер зауважив, що зміна уряду Великої Британії не вплине на підтримку України.

– Боротьба України проти російської агресії важлива для всіх нас. Підтримка Великої Британії залишається непохитною. Я з нетерпінням чекаю зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, – написав Кір Стармер у мережі X.

Вибори у Франції

30 червня у Франції відбувся перший тур дострокових парламентських виборів. За результами голосування, впевнено перемогла ультраправа консервативна партія Національне об’єднання, яку очолює Марін Ле Пен.

Після першого туру парламентських виборів у Парижі спалахнули масштабні протести проти перемоги партії Марін Ле Пен. На вулиці міста вийшли десятки тисяч невдоволених людей.

Попри те, що другий тур виборів, який запланований на 7 липня, може радикально змінити ситуацію, Марін Ле Пен вибухнула заявами про скорочення підтримки України у разі своєї перемоги. Зокрема, вона зазначила, що домагатиметься скасування дозволу для України на атаки по території Росії далекобійною зброєю, яку надала Франція. Також Марін Ле Пенвиступатиме проти можливого відправлення військ в Україну, про що раніше заявляв президент Еммануель Макрон.

– Якщо Макрон хоче відправити війська в Україну, а прем’єр-міністр проти, то жодних військ в Україні не буде. Останнє слово – за прем’єр-міністром, – говорить вона.

За словами прем’єра Франції Габріеля Атталя, у разі перемоги ультраправих сил на парламентських виборах у Франції допомога озброєнням Україні від Парижа може значно скоротитися.

Ситуація на фронті: Торецьк, Харківщина та Часів Яр

4 липня стало відомо, що Сили оборони відійшли з мікрорайону Канал у Часовому Ярі на Донеччині. Як зазначив речник оперативно-стратегічного угруповання військ Хортиця Назар Волошин, утримання тамтешніх позицій стало недоцільним через значні руйнування, існувала велика загроза для життя українських військовослужбовців.

На думку військового експерта, колишнього командира роти у батальйоні Айдар Євгена Дикого, у Часовому Ярі не відбулись якісь ключові події цього тижня, а відхід за Канал – абсолютно очікуваний.

– Самого району, який називається Канал, по факту вже немає, він знесений під нуль російським бомбардуванням. У межах цього району не було де тримати оборону. Наступна лінія оборони проходить тепер по самому Каналу, вона досить зручна, а росіяни не знають, як із нею впоратися.
Якщо навіть лише один східний район тримали більше місяця з моменту, як туди зайшли окупанти, то весь Часів Яр загалом може триматися дуже довго, довше, ніж у ворога є ресурса, – сказав він в ексклюзивному коментарі Фактам ICTV.

За його словами, загроза з боку РФ є у плані обхідного маневру, а не лобових атак, тож з особливою серйозністю треба поставитися до того, що відбувається на Торецькому напрямку.

– Їхній наступ на Торецькому напрямку – це потенційна загроза обходу Часового Яру, – зауважує він.

А якщо впаде Часів Яр, зазначає експерт, то чотири великі міста, які поки що є прифронтовими, – Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівка та Дружківка – будуть повністю прострілюватися, тож Україні доведеться евакуювати звідти населення. До того ж, постане задача щільніше захищати зазначені населені пункти.

Як зауважує Євген Дикий, на Торецькому напрямку йдуть важкі бої, ворог наступає з перевагою у живій силі. До того ж, у повітрі ворог теж бере гору – РФ рівняє наше укріплення КАБами та ФАБами. Однак навіть у цій ситуації фронт прогинається досить повільно і ворог несе значні втрати.

Що стосується інших напрямків, то, за словами Євгена Дикого, бої йдуть по всьому фронту, а основний наступ росіян триває саме у Донецькій області.

– У Запорізькій області та у значній частині Слобожанщини переважно йдуть позиційні бої. Це не означає, що там легко, це говорить про те, що там немає великих пересувань жодної сторони, – зауважує він.

На Харківщині, а саме у тій гарячій ділянці, яка з’явилася у травні після наступу РФ, на нових 70 км, спостерігається сприятлива для українських сил динаміка. Там наразі ініціатива за нашими захисниками, вони перейшли до контрнаступальних дій і намагаємося витіснити звідти ворога.