усі етапи розгляду законів в Україні

Для того, щоб законодавча ініціатива стала чинним законом, її оформлюють у вигляді законопроєкту і подають до Верховної Ради. Народні депутати розглядають документ, вносять правки і, врешті решт, ухвалюють чи відхиляють проєкт закону. Усі ці дії є взаємопов’язаними нормами Регламенту Верховної Ради України.

Про те, скільки читань проходить законопроєкт, що саме відбувається з ним на кожному етапі та скільки часу необхідно для того, щоб прийнятий законопроєкт набрав чинності, – читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Скільки читань проходить законопроєкт

Відповідно до ст. 102 Регламенту Верховної Ради про розгляд законопроєктів, існує процедура трьох читань, яка застосовується у більшості випадків:

1. Перше читання – обговорення основних принципів, положень, критеріїв, структури законопроєкту та прийняття його за основу.
2. Друге читання – постатейне обговорення і прийняття законопроєкту в другому читанні.
3. Третє читання – прийняття законопроєкту в цілому.

Регламент також дозволяє Верховній Раді приймати рішення про проведення повторних перших та других читань законопроєктів. Такі рішення можуть прийматися не більше двох разів.

Верховна Рада може остаточно прийняти законопроєкт (крім проєктів кодексів і законопроєктів, які містять понад 100 статей) відразу після першого чи другого читання, якщо народні депутати визнають, що законопроєкт не потребує доопрацювання, та якщо немає зауважень щодо його змісту.

Якщо нардепи мають зауваження до законопроєкту, його можуть надіслати на доопрацювання під час кожного читання.

Етапи першого читання

Під час першого читання законопроєкту народні депутати заслуховують:

• доповідь ініціатора;
• доповіді ініціаторів альтернативних законопроєктів, якщо такі є;
• доповідь профільного комітету;
• відповіді на запитання;
• обговорення основних положень та структури законопроєкту;
• пропозиції та зауваження щодо них;
• пропозиції про публікацію законопроєкту для народного обговорення.

За результатами першого читання ВР може прийняти наступні рішення щодо законопроєкту:

• прийняти за основу (з можливим доопрацюванням) і підготувати на друге читання;
• відхилити;
• передати на доопрацювання ініціатору або профільним комітетам;
• опублікувати для народного обговорення і доопрацювати з урахуванням результатів цього обговорення.

Етапи другого читання

Друге читання є основним у процедурі розгляду законопроєкту. На друге читання проєкт подається у вигляді таблиці, яка містить наступні дані:

• текст проєкту, прийнятий за основу;
• усі внесені пропозиції та поправки з висновками профільного комітету;
• законопроєкт в остаточній редакції профільного комітету.

Далі відбувається постатейне обговорення і голосування. Після такого докладного розгляду всіх статей і положень законопроєкту Рада може ухвалити одне з наступних рішень:

• ухвалити та направити на підготовку для третього читання;
• відхилити;
• повернути на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання;
• опублікувати для народного обговорення та доопрацювати з урахуванням результатів;
• повернути законопроєкт на доопрацювання з наступним поданням на третє читання.

Етапи третього читання

Всі матеріали, підготовлені для третього читання законопроєкту, надаються народним депутатам для ознайомлення в терміни, встановлені Регламентом ВР:

• за два дні до розгляду – для більшості законопроєктів;
• за чотири дні до розгляду – для проєктів законів, пов’язаних з Конституцією.

За результатами третього читання Верховна Рада має прийняти одне з наступних рішень:

• прийняти в цілому;
• відхилити; 
• повернути на доопрацювання з наступним поданням на повторне третє читання; 
• відкласти голосування щодо законопроєкту в цілому;
• схвалити текст в цілому і винести його на всеукраїнський референдум (якщо закон стосується зміни території України).

Терміни підписання законопроєкту та набуття ним чинності

Якщо закон пройшов процедуру трьох читань та був ухвалений народними депутатами в цілому, настає завершальний етап прийняття закону, який має чітко регламентовані терміни:

1. Підготовка всіх необхідних документів апаратом Верховної Ради, які підписує голова парламенту і передає на підпис президентові – п’ять днів.
2. Рішення президента – 15 днів: підписання закону; повернення закону до ВР для повторного розгляду з пропозиціями та запереченнями; за відсутності рішення президента закон вважається схваленим та обов’язково має бути підписаний.
3. Після прийняття закону щонайменше двома третинами народних депутатів від конституційного складу ВР (у випадку повернення президентом на повторний розгляд) – президент зобов’язаний підписати закон впродовж 10 днів.
4. Оприлюднення закону – в день підписання або якщо скінчився відведений для підписання президентом термін (якщо президент не підписує закон, він офіційно публікується за підписом голови ВР).

Набуття чинності законом – через 10 днів після оприлюднення (за винятком випадків, коли інші терміни прописані у самому законі).

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.