Україна випередила Росію за кількістю використаних далекобійних дронів – Forbes

1 Серпня, 2024

104 4 хвилин читано

За липень 2024 року Україна завдала більше ударів за допомогою безпілотників дальнього радіусу дії, ніж Росія.

Про це пише Forbes, посилаючись на відкриті дані.

Україна використовувала більше далекобійних БпЛА, ніж РФ

Так, згідно з опублікованими даними, у липні Росія направила в Україну 426 безпілотників типу Shahed. За той самий період Україна завдала удару у відповідь більш ніж 520 безпілотниками.

Зараз дивляться

– Росія, мабуть, менш ефективно збиває БпЛА, оскільки українські удари завдають більшої економічної шкоди нафтопереробним заводам та іншим цілям, – пише видання.

Forbes припускає, що Україна отримала перевагу в стратегічній війні далекобійних безпілотників і таких дронів у майбутньому може з’явитися ще більше.

Використання БпЛА Росією

Як пише видання, Росія витратила більшу частину своїх запасів балістичних і крилатих ракет дальнього радіусу дії в перші кілька місяців війни.

– І хоча з 2022 року виробництво збільшилося, Росія, схоже, випускає ракети приблизно з тією самою швидкістю, з якою вони виробляються, – близько 120 на місяць. Хоча ракети важливі через їхню руйнівну дію, як це видно на прикладі нещодавнього удару по дитячій лікарні, більша частина російської ударної потужності дальньої дії тепер представлена у вигляді безпілотників, – ідеться в матеріалі.

Головна зброя РФ серед дронів – безпілотники іранської розробки серії Shahed, відомі в Росії як Герань, які прості у виробництві та коштують у районі $20 тис. порівняно з мільйоном і більше за ракету.

Водночас існує ще кілька російських ударних безпілотників дальнього радіусу дії, але нині переважна більшість безпілотників, що надходять на озброєння, належить до типу Shahed.

Видання посилається на користувача Shahed Tracker, аналітика в соцмережі X (колишньому Twitter), який збирає дані про атаки російських безпілотників. Він зафіксував близько 380 атак російських безпілотників дальнього радіусу дії в січні та лютому, у березні їхня кількість зросла до 601, а в червні знизилася до 290, 314 і 336. У липні їхня кількість становила 426.

Україна використовує БпЛА у відповідь

У відповідь, продовжує Forbes, Україна розробила широкий спектр різноманітних ударних БпЛА дальньої дії: аналітик Х. І. Саттон виявив щонайменше 22 різні моделі, від переобладнаних легких літаків до створених на замовлення реактивних ударних безпілотників. Більшість із них, однак, розроблені так, щоб бути максимально простими, дешевими та ефективними, не звертаючи уваги на зовнішній вигляд, як, наприклад, дрон Drainpipe Drone, що вперше з’явився у квітні.

Деякі з них отримано з відомих джерел, переважно від українських стартапів і груп, які збирають кошти на свої проекти. При цьому багато БпЛА, як пише видання, “загадкові й відомі тільки за уламками, знайденими в Росії”.

– У 2023 році Україна виробляла всього лише “десятки” безпілотників за аналогією з Shahed на місяць, за словами представників оборонної промисловості. Атаки, хоча часто і були резонансними, були дрібномасштабними. Тепер ситуація змінилася. Масові атаки стають дедалі поширенішими, іноді поряд з ударами Storm Shadow або інших ракет, що поставляються західними союзниками, – пише видання.

На сьогодні все, що відомо про ці українські дрони, отримано від російських офіційних осіб, оскільки Україна ці дані не поширює.

Точні удари по Росії

Forbes також зазначає, що удари українських БпЛА мають багатоплановий характер і спрямовані проти цілої низки дорогих цілей на території РФ.

До числа цих цілей входять нафтопереробні заводи і нафто- і газосховища. Удари, як правило, супроводжуються ефектними зображеннями і відеороликами в соціальних мережах, що дозволяє легко підтвердити їх.

– Загальний збиток, нанесений галузі, важко оцінити, але він зростає. Санкції ускладнюють ремонт нафтопереробних заводів, і Росія може бути змушена підняти ціни або обмежити поставки, – пише видання.

Другою категорією цілей є російські військові авіабази.

– Точний радіус дії різних українських ударних безпілотників невідомий, але нещодавня атака на авіабазу Оленя в Росії була завдана з відстані понад 1800 км. Такий радіус дії ставить під загрозу величезну кількість російських баз. Ці удари важко оцінити, оскільки єдина доступна інформація про збитки надходить із супутникових знімків, які можуть бути гнітюче нечіткими, – пише видання.

Крім того, звертає увагу Forbes, для обох типів цілей невелика боєголовка безпілотника може завдати непропорційної шкоди: один знищений російський винищувач “може окупити вартість всієї кампанії з виробництва дронів у кілька разів”. Деякі з більших безпілотників можуть нести набагато потужніші боєголовки, піддаючи ризику ширше коло цілей.

Електричні підстанції, які в Росії охолоджуються пальним маслом, також є мішенню для українських безпілотників.

Мік Раян, старший науковий співробітник з військових досліджень Інституту Лоурі, пише у Twitter/X, що одна з функцій української безпілотної кампанії – створення дилем для російських військових планувальників. Відведення засобів ППО від лінії фронту може допомогти захистити авіабази, але залишить війська під загрозою повітряного нападу. Зосередження уваги на авіабазах означає, що життєво важливі нафтосховища горітимуть дедалі швидше. При цьому зміна протоколів, що дозволяє росіянам відкривати вогонь раніше, може збільшити “і без того жахливий відсоток інцидентів, пов’язаних із дружнім вогнем”.

Раян зазначає, що, крім економічних і військових наслідків, кампанія з використанням безпілотників є політичною зброєю. Зростаючі ціни на газ і палаючі нафтові резервуари “змушують росіян усвідомити справжні наслідки вторгнення в Україну”.

Ріст виробництва БпЛА в Україні

Як зазначає Forbes, сьогодні великим питанням є те, скільки ударних безпілотників дальнього радіусу дії може виробити Україна, і чи є липень сплеском або тенденцією.

Виробники безпілотників Terminal Autonomy у грудні минулого року говорили виданню, що масове виробництво AQ-400 Scythe може досягати 500 дронів на місяць до середини 2024 року. Однак це залежить від отримання державної підтримки.

Інші виробники безпілотників, що випускають Бобер, Лютий та інші БпЛа, можуть мати такі ж потужності, знову ж таки якщо отримають достатнє фінансування, пише видання.

При цьому, в тому ж грудні, Олександр Камишин, міністр з питань стратегічних галузей промисловості України, заявив, що в 2024 році планується виробити 10 тис. ударних безпілотників з дальністю польоту в сотні кілометрів. Це понад 830 одиниць на місяць.

А минулого тижня, під час одного зі своїх вечірніх виступів, президент Володимир Зеленський заявив: “Ми готуємо кроки щодо збільшення кількості та якості наших безпілотників дальньої дії”.