БпЛА РФ влетіли одразу в дві країни НАТО: що це означає та чи збиватимуть ракети над Україною

В ніч проти 8 вересня до Румунії російські безпілотники перетнули кордон одразу двох країн НАТО – Румунії та Латвії, яка навіть не має спільного кордону з Україною.

Румунські військово-повітряні сили здійняли у небо авіацію для відбиття російської атаки. Атаки по Румунії відбувались паралельно із тим, як країна-терорист РФ атакувала українські порти на річці Дунай.

Водночас повідомлення з Латвії вказують на те, що БпЛА РФ влетів у повітряний простір країни через Білорусь.

Що означають ці події та чи готові у НАТО зробити рішучіші кроки, зокрема для посилення протиповітряної оборони України чи зі збиття російських ракет і дронів над українською територією? Ці питання Факти ICTV обговорили з політологом та головою Громадської ліги Україна-НАТО Сергієм Джерджем.

Заліт БпЛА РФ в Румунію та Латвію

Після російської атаки румунська Служба надзвичайних ситуацій надіслала текстові повідомлення жителям двох східних областей про небезпеку через дії РФ.

Своєю чергою МЗС Латвії заявило, що через російський безпілотник на латвійській території, національні збройні сили “діють у встановленому порядку, в тому числі інформують командування НАТО”.

Згодом на атаку на країни Альянсу відреагував заступник генсека НАТО і колишній міністр закордонних справ Румунії Мірча Джоане. За його словами, Альянс засуджує нічне порушення повітряного простору Румунії.

– Хоча у нас немає інформації про навмисний напад Росії на членів Альянсу, ці дії є безвідповідальними та потенційно небезпечними, – написав він у соцмережі Х (колишній Twitter).

Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс наголосив, що російська атака є “підтвердженням того, що ми повинні продовжувати розпочату роботу щодо зміцнення східного кордону Латвії, включаючи розвиток можливостей протиповітряної оборони та засобів радіоелектронної боротьби, які дозволяють нам обмежити роботу безпілотників різного призначення”.

Очільник держави, латвійський президент Едгарс Рінкевичс заявив, що правоохоронні органи ведуть відповідне розслідування та перебувають у тісній комунікації з країнами-союзниками по НАТО.

– Кількість таких інцидентів зростає по всьому східному флангу НАТО і ми повинні відповісти на це колективно, – написав Рінкевичс.

Лідер сусідньої Литви Гітанас Науседа також вказав на потребу посилити повітряну оборону східного флангу країн НАТО, засудивши при цьому російську військову активність.

– Литва засуджує порушення Росією повітряного простору НАТО і підтримує союзників, яких це торкнулось. Новий інцидент в Латвії показує, що ми повинні зміцнити протиповітряну оборону країн Балтії. Ротаційна модель протиповітряної оборони має втілюватись, як було погоджено на Вільнюському саміті, – написав він.

Заліт безпілотників РФ до Латвії та Румунії: реакція України

Агресивні дії російських військових прокоментував і нещодавно призначений міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Сибіга назвав порушення повітряного простору двох держав-членів НАТО “суворим нагадуванням про те, що агресивні дії Росії виходять за межі України”.

– Колективною відповіддю союзників має стати максимальна підтримка України, щоб покласти край російській агресії, захистити життя людей і зберегти мир у Європі, – написав він.

Український міністр наголосив, що для безпеки і миру в Європі Україні потрібні “конкретні дії з боку союзників”, а саме – “сміливе колективне рішення використовувати партнерську ППО для перехоплення російських ракет і безпілотників над Україною”.

– Сильніша і швидша військова допомога українським воїнам. Зняття обмежень на використання Україною зброї. Дійте зараз, – твітнув міністр.

Ukraine needs concrete action from allies to this end. A brave collective decision to use partner air defense to intercept Russian missiles and drones over Ukraine. Stronger and faster military aid for Ukrainian warriors.Lifting restrictions on Ukraine’s use of weapons. Act now.

— Andrii Sybiha ???????? (@andrii_sybiha) September 8, 2024

Яке значення мають атаки російських безпілотників на НАТО

За словами голови Громадської ліги Україна-НАТО Сергія Джерджа, ці зальоти російських безпілотників на територію країн НАТО не є чимось дивним чи неочікуваним, оскільки Кремль таким чином намагається підвищити градус напруги в Європі.

– Якщо їм не здається досягти якихось успіхів в Україні військовому плані, то вони роблять таку гібридну агресію щодо інших країн. Вони впевнені, що відповіді їм ніякої не буде, впевнені у своїй безкарності, – пояснює він.

Щодо падіння БпЛА РФ в Латвії, яка не має спільного кордону з Україною, то Джердж нагадує про те, що з боку Росії були й інші агресивні кроки в бік країн Балтії, як от, наприклад, знищення буїв росіянами, які були виставлені береговою охороною Естонії у власній економічній зоні.

Втім у НАТО на це поки рішуче не реагують.

Фото: Генштаб ЗСУ

Водночас, як пояснює експерт, у Північноатлантичному альянсі наявна багатопланова та багатоструктурована організація, а тому відповідь РФ може бути зроблена по різних напрямках. Зокрема, може бути посилена і протиповітряна оборона.

– Будуть надані нові завдання для розвідки, військової розвідки, космічної, інших. Будуть працювати аналітичні групи з тим, щоб формувати якісь прогнози і якісь плани, які можна застосувати в відповідь. Тобто все це буде працювати. Але для мене очевидним є, що простіше було б максимально посилити Україну, надати Україні далекобійну зброю і все те інше озброєння, яке нам потрібне і в достатній кількості, щоб Росія зазнала поразки на території України, – каже він.

Таким чином це буде значно результативніше, а російські провокації щодо інших країн автоматично зникнуть.

Збиття дронів та ракет над Україною та атаки РФ проти Литви та Румунії

На думку експерта, навряд чи це різко змінить ситуацію із рішучістю країн НАТО щодо збиття ракет та дронів РФ, які атакують західні регіони України.

Як пояснює Джердж, в Альянсі усі рішення ухвалюються консенсусом, а тому завжди може бути хтось, хто блокує загальне рішення.

– Тому йдеться про те, що було б доцільно, аби інтегрувати українську систему ППО з протиповітряною обороною східного флангу НАТО. Завдяки цьому вони б надавали нам розвідувальну інформацію, або інформацію раннього виявлення ракет дронів. Можливо, це сприяло б кращому захисту українського неба, – каже він.

Варіант зі збиттям російських літальних апаратів, які не повинні бути в українському небі, Джердж теж називає можливим. На противагу тим, хто сьогодні на Заході називає подібні кроки ескалацією, експерт каже, що це, скоріш, навпаки, були б кроки з деескалації.

– Коли знищуються дрони, крилаті ракети, балістичні ракети на території України, то це деескалація. Тоді ці засоби не досягають своєї цілі, і, відповідно, інфраструктура залишається цілою, українські громадяни залишаються живими, тому це зовсім не ескалація, – пояснює він.

Голова Громадської ліги Україна-НАТО вказує, що у випадку, якщо Альянс зробить відповідний крок і, як наслідок, зменшиться кількість обстрілів українських міст та селищ, то це піде на користь як безпеці України, так і безпеці Європи.

– Проте, чи будуть ухвалені, врешті-решт такі рішення, то тут важко щось прогнозувати. З одного боку, розглядаючи всі ці два роки великої війни, ми бачимо, що колективний захід сприяє нам не так швидко, але в певній мірі ухвалюються позитивні для нас рішення. Можливо, тут теж можна було б очікувати якісь позитивні зміни, – вважає він.

Повномасштабна війна в Україні триває вже 928-му добу.

За ситуацією в містах можна стежити на інтерактивній карті бойових дій в Україні та на карті повітряних тривог в Україні.