У Львові вчиться жити заново важкопоранений воїн, якому уламок перебив спинний мозок

До Львова у Центр Незламні Микола потрапив повністю лежачим. Він не міг сидіти, а про пересування і мови тоді не було.

Через те, що він надто довго лежав, його м’язи атрофувалися.

Учили самостійно давати собі раду в побуті

– Перед нашими фахівцями постало важке завдання – відновити силу м’язів та наново навчити пацієнта давати собі раду в побуті, – розказує фізичний терапевт Центру Ростислав Мастеляк.

За словами фахівця, пораненого вчили пересідати з ліжка в крісло колісне, пересуватися, долати перешкодити, приймати душ, користуватися кухнею тощо.

І зараз вже можна говорити, що це вдалося!

43-річний Микола Лобур родом із Львівщини, але все свідоме життя провів у Сумах. До повномасштабної війни чоловік займався бізнесом та мав власну клінінгову компанію.

У березні 2022 року добровільно доєднався до лав ЗСУ. Восени 2023-го дістав важке поранення, що назавжди його знерухомило.

Уламки боєприпасу посікли все тіло та пошкодили життєво важливі органи: легені, печінку та нирку. Ще один уламок застряг просто в хребті, перебивши спинний мозок.

Вижив – значить ще потрібен у цьому житті

Втрата крові була критичною, а шанси на порятунок важкопораненого бійця – мізерними. Утім, запорізьким медикам вдалося витягти Миколу з того світу та стабілізувати його стан.

Потому лікування продовжувалося у Дніпрі та Вінниці. До Львова, у Національний реабілітаційний Центр Незламні (Unbroken) чоловік приїхав уже на реабілітацію.

– Я вижив, і це найголовніше! Повернувся з того світу, а значить – я тут іще потрібен, – говорить Микола.

Він уже багато чому навчився. Продовжує щодня тренуватися, щоби збільшити силу м’язів та вправніше пересуватися на кріслі колісному.

Сили ж духу йому додають найрідніші люди – дружина та донечка.

Після завершення реабілітації Микола Лобур планує стати ментором у Центрі Незламні, щоб мотивувати інших захисників, які теж мають травми спинного мозку, не опускати руки і не залишати місця відчаю. Словом – не втрачати жагу до життя.

Джерело і фото: Перше медичне об’єднання Львова