статистичні дані в Україні та світі

Геномні дослідження

Геноміка відіграє ключову роль у розумінні раку. Секвенування ДНК дозволяє вченим досліджувати генетичні зміни, які сприяють розвитку ракових клітин.

Cancer Genome Atlas (TCGA) є одним із найбільших досліджень у цій галузі. Атлас геному раку — це проєкт із каталогізації геномних змін, відповідальних за рак, за допомогою секвенування геному та біоінформатики.

Головною метою було застосувати високопродуктивні методи аналізу геному для покращення здатності діагностувати, лікувати та запобігати раку за допомогою кращого розуміння генетичної основи захворювання.

TCGA контролювався Центром геноміки раку Національного інституту раку та Національним дослідницьким інститутом геному людини, що фінансується урядом США.

Розпочатий у 2006 році, Атлас геному раку був зосереджений на характеристиках трьох типів раку людини: мультиформної гліобластоми, плоскоклітинної карциноми легенів і серйозної аденокарциноми яєчників.

У 2009 році він розширився до фази II, яка планувала завершити геномну характеристику та аналіз послідовності 20–25 різних типів пухлин до 2014 року.

Зрештою, TCGA перевищив цю мету, охарактеризувавши 33 типи раку, зокрема 10 рідкісних видів. Завдяки цим даним лікарі сьогодні можуть розробляти індивідуальні плани лікування, орієнтуючись на специфічні генетичні особливості пацієнта.

Рідинна біопсія

Рідинна біопсія є неінвазивним методом, що дає змогу виявити ракові клітини або фрагменти ДНК раку в крові.

Цей метод дає змогу проводити регулярний моніторинг захворювання, оцінювати ефективність лікування та виявляти рецидиви на ранніх стадіях. Він також є корисним для пацієнтів, які не можуть пройти традиційну біопсію.

Наприклад, нещодавно вчені дослідницького центру Breast Cancer Now Toby Robins у Лондоні розробили новий аналіз крові, здатний передбачити ризик рецидиву раку молочної залози за три роки до появи будь-якої пухлини, виявленої під час сканування.

Ультрачутлива рідинна біопсія працює через виявлення циркулюючої ДНК пухлини (ctDNA), яку ракові клітини виділяють у кров.

Хоча це дослідження все ще триває, раннє виявлення рецидиву раку молочної залози означає, що лікування з більшою ймовірністю знищить рак і зупинить його поширення на інші частини тіла, після чого він стає невиліковним.

Передбачається, що це може допомогти більшій кількості жінок перемогти хворобу назавжди.

Імуногістохімія

Імуногістохімія (ІГХ) – це метод, що використовує антитіла для виявлення специфічних білків у тканинах.

Він допомагає визначити тип раку та його агресивність, а також передбачити реакцію пацієнта на певні види терапії. ІГХ є важливим інструментом у діагностиці та плануванні лікування онкологічних захворювань.

Імуногістохімія допомагає дослідникам дізнатися більше про те, як працюють найдрібніші частини тіла (клітини та молекули) та які методи лікування можуть допомогти.

Молекулярна візуалізація

Методи молекулярної візуалізації, такі як позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ), дають змогу отримувати детальні зображення внутрішніх структур організму.

Їх використовують для виявлення ракових утворень, визначення їх розмірів та поширення, а також для оцінки ефективності лікування.

Вони забезпечують точну візуалізацію метаболічних процесів у ракових клітинах, що сприяє більш точній діагностиці.

Таргетна терапія

Таргетна терапія базується на генетичних та молекулярних особливостях пухлин.

Цей метод використовує препарати, які спеціально впливають на певні молекулярні мішені, пов’язані з ростом і поширенням ракових клітин. Завдяки цьому вдається мінімізувати вплив на здорові тканини та знизити побічні ефекти.

Імунотерапія

Останнім часом імунотерапія, яка стимулює імунну систему пацієнта для боротьби з раковими клітинами, стала перспективним методом лікування раку завдяки розробленню CAR-T-клітин, ICI та вакцин проти раку.

У доклінічних дослідженнях було встановлено, що комбінована терапія CAR-T-клітинами та ICI ефективна при різних злоякісних новоутвореннях.

Одним із прикладів є використання інгібіторів контрольних точок, які блокують білки, що заважають імунній системі атакувати рак.

Імунотерапія включає вакцинацію, неспецифічну імуномодуляцію або активацію імунної системи шляхом націлювання спеціально розроблених антигенних рецепторів на пухлинні клітини.

Дослідники виявили, що деякі біфідобактерії можуть посилити ефект терапії CAR-T під час лікування лейкемії в мишей через активацію імунних клітин у кишечнику.

Ці бактерії також можуть підвищити ефективність імунотерапії проти PD-1 і анти-PD-L1 під час лікування меланоми та раку легенів.

І навпаки, деякі бактерії Akkermansia можуть знижувати ефективність імунотерапії під час лікування раку молочної залози у мишей, пригнічуючи імунну відповідь.

Інші дослідження показали також високу ефективність імунотерапії у лікуванні меланоми, раку легенів та нирок.