Спас Чернігівський як бренд міста: як тисячолітню спадщину інтегрувати в сучасне життя Чернігова

Навесні у Спасо-Преображенському соборі в Чернігові відбулася зустріч представників влади, місцевого самоврядування, бізнесу та громадськості, під час якої Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній” презентував нове бачення одного з найдавніших храмів України. Йшлося не лише про історичну пам’ятку XI століття, як головний символ Чернігова і один з головних символів Русі-України, а й про її потенціал як сучасного культурного бренду міста. Його орнаменти плит та візерунки оздоблення можуть стати символікою різних чернігівських брендів або продукції.

Які елементи Спасо-Преображенського собору можуть стати впізнаваним брендом Чернігова? Як популяризувати Спас Чернігівський серед української та міжнародної аудиторії? Наскільки ефективним може бути використання орнаментів, візерунків і символіки Спаса у створенні місцевих брендів, сувенірної продукції та культурних проєктів? Які кроки мають зробити влада, бізнес і культурна спільнота, щоб Спас Чернігівський став не лише історичною пам’яткою, а й сучасним культурним брендом Чернігова? Про все це говорили гендиректорка НАІЗ “Чернігів стародавній” Наталія Реброва, її заступниця Інна Непотенко та молодша наукова співробітниця наукового відділу “Дитинець” Катерина Землянська в ефірі “Українського Радіо Чернігів”.

Основна ідея проєкту

Ідея проєкту полягає в тому, щоб зробити Спас Чернігівський впізнаваним символом Чернігова та всієї України, а його архітектурні елементи, орнаменти та декоративні мотиви перетворити на основу для створення локальних брендів, сувенірної продукції, мистецьких проєктів та туристичної промоції.

Чому саме Спас Чернігівський?

Наталія Реброва наголошує, що вже понад рік команда свідомо використовує назву “Спас Чернігівський”.

“Коли ми говоримо «Спас Чернігівський», то відразу підкреслюємо, що цей унікальний собор XI століття створений Черніговом і зберігається в Чернігові. А ще така назва проводить паралель із Софією Київською. Ми сподіваємося, що люди побачать у цих пам’ятках два крила однієї історії — нашої Русі-України та витоків української державності”, — зазначає вона.

За словами Наталії Ребрової, метою презентації було не лише розповісти про історію храму, а й запропонувати його як бренд Чернігова.

“Спас Чернігівський — це один із фундаментальних символів міста. Якщо говорити про Чернігів, його історію, глибину та те, завдяки чому його можуть знати у світі, то саме Спас здатен розповідати цю історію”.

Від історичної пам’ятки до національного бренду

Ідея активної популяризації собору сформувалася після 2023 року, коли працівники заповідника та небайдужі чернігівці розпочали масштабне очищення храму.

“Ми зрозуміли, що Спас не може залишатися в тому стані, в якому перебував багато років. Це зірка, яка має засяяти. Паралельно з технічною роботою ми думали, як зробити його зрозумілим, близьким і навіть модним для широкого загалу”, — говорить Наталія Реброва.

Особливого значення ця робота набуває у 2025 році, коли відзначається 990 років першої літописної згадки про собор. До його тисячоліття залишається лише десять років, і саме зараз, переконані в заповіднику, необхідно формувати нове сприйняття пам’ятки.

Спас є не лише архітектурною перлиною. Він пов’язаний із початками Чернігівського князівства, яке в XI столітті було одним із наймогутніших політичних центрів Русі. Саме тут знаходилася резиденція князів, які впливали на долю держави та претендували на київський престол.

“Ми маємо пам’ятку, яка є ключем до розуміння того, з чого починалася наша державність. Але більшість людей проходить повз неї і бачить лише старовинну церкву”, — зазначає Інна Непотенко.

Символи, що можуть стати брендом Чернігова

Основою проєкту стали автентичні елементи декору Спасо-Преображенського собору, які збереглися ще з часів його будівництва.

Меандровий пояс

Меандр є одним із найдавніших геометричних символів людства, який асоціюється з безперервністю життя та рухом. Хоча його часто пов’язують із Давньою Грецією, найдавніші зразки такого орнаменту були знайдені саме на території сучасної України — на Мезинській стоянці.

Для дослідників меандр на фасаді Спасу є свідченням культурних зв’язків Русі з європейською цивілізацією та Візантією.

“З усіх храмів Русі саме в Чернігові ми бачимо цей символ настільки виразно представленим. Через такі елементи ми можемо говорити про нашу багатовікову тяглість і європейське коріння”, — пояснює Інна Непотенко.

Омфалій — центр Всесвіту

Ще одним важливим символом є омфалій — особливо оздоблена центральна частина собору.

У давньоруських храмах це місце символізувало центр світу та використовувалося під час богослужінь. До нашого часу зберігся лише фрагмент омфалію, однак науковцям вдалося реконструювати його вигляд.

Орнамент омфалію складається із завитків, що символізують нескінченність життя. Саме цей мотив дослідники пропонують використовувати в дизайні текстилю, сувенірів та сучасної продукції.

Плити князівських хорів

Особливу увагу команда проєкту приділяє плитам хорів — другого ярусу собору, де під час богослужінь перебував князь.

У Спасі збереглися шість оригінальних різьблених плит XI століття. В Україні подібні пам’ятки можна побачити лише тут і в Софії Київській.

На плитах зображені плетені орнаменти та розети. Плетиво символізує нескінченність буття, безперервність історії та зв’язок поколінь.

Розети мають особливе значення. Це не квітковий орнамент, а стилізовані князівські символи, які пов’язують із владою та династичною традицією. У Спасі представлені шестипелюсткові та дванадцятипелюсткові розети, які можуть стати одним із найвпізнаваніших візуальних кодів Чернігова.

“Наша мета — щоб через десять років люди бачили розету і відразу асоціювали її з Черніговом. Так само, як сьогодні флорентійська лілія асоціюється з Флоренцією”, — говорить Наталія Реброва.

Бізнес як партнер культурної спадщини

Окремою аудиторією презентації стали представники чернігівського бізнесу. Саме вони мають допомогти перенести історичні символи у сучасний простір.

За словами керівництва заповідника, найбільший інтерес уже проявили виробники одягу, прикрас, сувенірів та продукції харчової промисловості.

У співпраці з Агенцією регіонального розвитку Чернігівської області вже проводяться консультації з підприємцями щодо використання символіки Спаса.

“Найприємніше, що підприємці хочуть не просто копіювати красивий орнамент. Вони хочуть зрозуміти його зміст і передати його людям через власну продукцію”, — зазначає Наталія Реброва.

Серед потенційних напрямків брендування:

• текстильна продукція;
• футболки та шопери;
• прикраси;
• сувеніри;
• вироби зі шкіри;
• фарфор та кераміка;
• пакування локальної продукції;
• туристичні сувеніри;
• оформлення закладів харчування;
• поліграфічна продукція та мерч.

До речі, перший брендований одяг вже з’явився у співробітників заповідника: худі та жилети смарагдового кольору з образом Спаса.

Водночас у заповіднику наголошують: головне не масове копіювання символів, а створення якісного продукту, який асоціюватиметься з Черніговом та його історією.

Наталія Реброва наголошує, що використання орнаментів та символів Спаса Чернігівського має працювати не лише на естетику продукції, а й на впізнаваність міста.

“До бізнесу у нас є основне прохання: якщо ви використовуєте символ, пишіть внизу Чернігів або Спас Чернігівський. Цей символ треба прив’язати в уяві всіх саме до Чернігова”, — підкреслює вона.

Візуалізація історії для сучасної аудиторії

Важливою складовою проєкту стала робота над сучасною візуалізацією історичної спадщини. Заповідник використовує можливості штучного інтелекту для реконструкції історичних образів та інтер’єрів.

Молодша наукова співробітниця Катерина Землянська пояснює, що технології використовуються лише як інструмент.

“Штучний інтелект не замінює істориків. Він допомагає візуалізувати те, що важко уявити сучасній людині. Ми ретельно контролюємо всі результати, спираючись на наукові джерела та історичні факти”.

Саме так було створено й символіку 990-річчя першої літописної згадки про Спас. У логотипі поєднані архітектурні риси собору, графіка давньоруських рукописів та кольори, що асоціюються зі стародавніми фресками й інтер’єрами храму.

Подальші плани

У Національному заповіднику “Чернігів стародавній” переконані, що популяризація Спаса Чернігівського є не лише культурним проєктом, а й важливою частиною формування сучасної української ідентичності.

Протягом десятиліть собор залишався маловідомим для широкої аудиторії. Тепер його символіка може стати основою нового культурного бренду, який працюватиме на впізнаваність Чернігова в Україні та за її межами.

“Ми робимо все для того, щоб на своє тисячоліття Спас відповідав своєму статусу, своїй ролі, звеличував Чернігів і утверджував Україну”, — підсумовує Наталія Реброва.

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.