Що відомо про скандал з премією Максима Рильського та чому Дроздовського звинувачують у плагіаті

У мережі спалахнув скандал навколо державної премії імені Максима Рильського. Літературознавців обурило, що цьогоріч нагороду отримав перекладач Дмитро Дроздовський, якого раніше звинуватили у плагіаті.

Хто став лауреатом премії імені Максима Рильського

Премію імені Максима Рильського щороку присуджують у двох номінаціях: за переклад українською мовою творів видатних закордонних авторів та за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу.

Лауреатів премії за 2023 рік визначили на засіданні 24 січня в Держкомтелерадіо. У першій номінації нагороду присудили Володимиру Литвинову за переклад з латини на українську мову твору Тускуланські бесіди. Про обов’язки Марка Туллія Цицерона (видавець – Видавництво Апріорі).

У другій номінації переможцями стали Дмитро Дроздовський та Ендрю Шеппард за переклад з української на англійську мову збірки творів Ірпінь – мій дім, авторами яких є діти (видавець – Видавництво Саміт-Книга).

Члени комітету обирали лауреата у цій категорії з 4 перекладів, серед яких були і антології української поезії Сонячні кларнети у перекладі Лаури Ґаравалья та Аннаріти Тавані італійською та французькою мовами.

– Але більшістю голосів перемогу здобула книга Ірпінь – мій дім. На думку членів комітету, хоча це літературний переклад дитячих творів, а не визначних майстрів слова, книга є частиною українського опору, в ній звучить голос дітей і їхнє ставлення до війни, – пояснили в Держкомтелерадіо.

Реакція на присудження премії Дроздовському

Максим Стріха, науковець та член Комітету з присудження премії імені Максима Рильського, назвав це рішення “вбивством колись поважної премії”.

Він стверджує, що переклад збірки Ірпінь – мій дім не свідчить про професійність Дроздовського, адже тексти там прості та невеликі за обсягом. За словами Стріхи, “на такому ж рівні книгу за кілька днів переклав би кожен сумлінний випускник будь-якої університетської перекладацької спеціалізації”.

Крім цього, науковець звернув увагу, що видавництво Саміт-Книга друкує книжки російською мовою, а Ендрю Шеппард перекладає з російської мови і є редактором журналу Британсько-Російського товариства Східно-Західний огляд.

– Комітет керувався благородними міркуваннями й прагнув насамперед відзначити дітей Ірпеня, які колективно створили справді дуже важливий документ нашої трагічної доби. Але відзначив натомість працю двох перекладачів, яка ні найменших підстав (за складністю, художнім рівнем, суспільним розголосом) для такого відзначення не дає. Репутації дотепер фахової премії імені Максима Рильського завдано тяжкого удару: відтепер нею можна відзначати будь-що і будь-кого, аби лиш це було “вкладено” в потрібну “обгортку”, – написав Максим Стріха.

Науковець голосував проти присудження премії Дроздовському, а після цього рішення вийшов зі складу Комітету.

Перекладачка Ярослава Стріха проаналізувала переклад книги Ірпінь – мій дім Дмитра Дроздовського та зауважила, що подекуди він майже дослівно збігається з перекладом штучного інтелекту. Ба більше, співпадають навіть помилки, стверджує вона.

– Мені сумно, що в журі найбільшої державної перекладацької премії більше не знайшлося людей, спроможних оцінити якість перекладу, і мені сумно, що дітей, постраждалих від війни, експлуатують, щоб Дроздовський знову брехав і робив собі репутацію халтурою, – написала Ярослава.

Журналістка Мирослава Барчук вважає, що присудження премії Дроздовському є ударом по Інституту літератури.

Вона пояснила, що до Комітету з присудження премії імені Максима Рильського входить директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України Микола Жулинський.