Згуртувати Захід і допомогти Україні: які виклики чекають на нового генсека НАТО Рютте

Майбутньому генеральному секретарю НАТО Марку Рютте знадобляться всі навички створення коаліцій, які він відточив на посаді прем’єр-міністра Нідерландів, щоб утримати західний альянс в умовах російсько-української війни, побоювань щодо подальших дій Москви і політичної невизначеності у Вашингтоні.

Очікується, що вже завтра, у вівторок, Рютте змінить на посаді генерального секретаря Організації Північноатлантичного договору норвежця Єнса Столтенберга – уперше за десятиліття вищий пост у НАТО зміниться іншою особою.

Як зазначає Reuters, тепер багато що залежить від того, чи зуміє Рютте дійти консенсусу в Альянсі, що складається з 32 країн. Його здатність захистити майже 1 мільярд людей, які перебувають під його захистом, залежить не тільки від військової могутності, а й від політичної єдності.

Рютте – новий генсек НАТО

Уже сьогодні перед Рютте стоїть безліч проблем: можливе повернення скептика НАТО Дональда Трампа на посаду президента США – домінантної держави Альянсу, а також заклики східноєвропейських союзників до посилення військ для захисту від Росії та військова допомога Україні, що не входить до блоку.

Чиновники і дипломати НАТО очікують, що Рютте дотримуватиметься пріоритетів Столтенберга – підтримувати Україну, підштовхувати країни НАТО до збільшення видатків на оборону і підтримувати участь США в європейській безпеці.

57-річний Рютте, який пробув рекордні 14 років на посаді прем’єр-міністра Нідерландів – досвідчений гравець на світовій арені.

Але, незважаючи на особисту дружелюбність, він іноді виступає з різкою критикою інших урядів: він раніше вказував Угорщині на необхідність поважати права ЛГБТ або покинути Європейський Союз і поставив під сумнів верховенство закону в Румунії та Болгарії.

На новій роботі Рютте знадобляться навички, яких він набув як творець коаліцій і менеджер, який очолював чотири голландські уряди.

– Той факт, що він має такий великий досвід у пошуку шляхів просування вперед, компромісів, переконання людей, переконування людей, встановлення контактів із людьми, – я думаю, це стане в нагоді, – сказала Кайса Оллонгрен, колишня міністерка оборони Нідерландів, яка працювала під керівництвом Рютте.

Оллонгрен та інші описують стиль керівництва Рютте як надзвичайно цілеспрямований і практичний, що може стати шоком для такої ієрархічної організації, як НАТО.

– Він ніколи не подумає: О, добре, я можу залишити це до завтра, – сказав Оллонгрен.

За словами Оллонгрена, Рютте вміє поєднувати ввічливість із твердістю, як, наприклад, коли він заперечив Трампу під час пресконференції у прямому ефірі, або коли він так довго тиснув руку президенту Росії Владіміру Путіну під час візиту до Амстердама, що Путін був вимушений розгледіти демонстрантів із райдужними прапорами, які виступали проти приїзду російського диктатора.

Хоч прихід Рютте до влади в Нідерландах стався 2010 року, він став політиком міжнародного рівня 2014 року, після того, як рейс MH17 авіакомпанії Malaysian Airlines був збитий російським ракетним комплексом на Донбасі, унаслідок чого загинули всі 298 пасажирів і членів екіпажу, включно зі 196 громадянами Нідерландів. Тоді прем’єр Нідерландів пообіцяв притягнути до відповідальності винних.

На новій посаді генсека Альянсу Рютте зазнаватиме тиску з боку членів НАТО у Східній Європі, щоб довести, що він розуміє їхнє бажання отримати більший захист від Росії і може його забезпечити.

– Одним із випробувань для нього буде: Які амбіції НАТО щодо східного флангу і особливо зміцнення східного флангу? – сказав Петер Батор, який до початку цього року обіймав посаду посла Словаччини в НАТО.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну НАТО подвоїла чисельність військ, розгорнутих на сході країни, до 10 тис. осіб, крім національних сил цих країн.

Також ідеться, що найближчим часом можуть бути розгорнуті ще сотні тисяч.

Але східні країни хочуть більше військ і зброї, особливо систем ППО, а це означає, що потрібно переконати західних членів перекинути на схід більше своїх власних сил і засобів.

Оскільки НАТО ухвалює рішення на основі консенсусу, влада генерального секретаря залежить від висунення політичних ідей і переконання національних лідерів підтримати їх.

За словами Оани Лунгеску, колишньої представниці НАТО, ця робота полягає в тому, щоб “не просто дійти до найменшого спільного знаменника, а й просунути альянс уперед”.

Більше витрат на оборону

Чиновники і дипломати НАТО кажуть, що Рютте, можливо, доведеться стримати свою типово голландську прихильність до бюджетної економії.

На саміті ЄС у червні Рютте вступив у конфлікт з іншими лідерами, коли він і канцлер Німеччини Олаф Шольц рішуче виступили проти спільних запозичень для фінансування витрат на оборону.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск сказав, що інші лідери “голосно нагадали” Рютте, що він скоро стане босом НАТО і має зробити все, щоб уряди не економили на обороні.

За оцінками НАТО, 23 з 32 її членів досягнуть мети з витрачання 2% ВВП на оборону цього року, а Нідерланди тільки зараз досягли мети, встановленої десять років тому.

Багато чиновників НАТО стверджують, що витрати необхідно збільшити ще більше – можливо, до 2,5 % ВВП або навіть більше – для того, щоб додаткові війська і озброєння відповідали масштабній реорганізації оборонних планів альянсу.

Петер Батор вважає, що для Рютте це може стати викликом – переконати країни-члени інвестувати більше коштів у власну оборону і набагато швидше закуповувати необхідний потенціал, який набагато перевершує наявний.