Що буде з економікою в Україні – прогноз експерта

Війна виснажує. Енергетичний терор із боку Росії, проблеми з логістикою, відтік людей працездатного віку за кордон – все це позначилося на економіці. Але, попри всі негаразди, гривня укріпилася, а інфляція, як запевняють у Нацбанку, сповільнилася.

Яких змін чекати у реальному секторі економіки найближчим часом, що буде із цінами та зарплатами і скільки часу знадобиться на відновлення – про це говоримо із фінансовим аналітиком Еріком Найманом.

– Наша економіка зараз, по суті, переведена на військові рейки, більшість західних грошей – грантів і кредитів – іде на потреби армії, частина промислового виробництва зупинена, в окупованих населених пунктах не почнеться посівна. Враховуючи все це, як оцінюєте стан нашої економіки, тримаємось?

– Завжди може бути краще і завжди може бути гірше. Я спілкуюся з різними бізнесменами, власниками підприємств і реального сектору, й аграрної галузі. Складна ситуація в агросфері, тому що там, куди заходили окупанти, наприклад, Херсонська область, багато полів не можна засіяти, б вони просто заміновані. Їх потрібно спочатку розмінувати. І це практично вся прифронтова зона. Плюс – проблема з постачанням мінеральних добрив. Хоча там вже трохи зрушилася справа. Очікується, що збір врожаю цьогоріч буде не 60 млн тонн, як торік, а 40 млн тонн. А на піку було 120 млн тонн. Тобто ми втратили третину агропродукції.

– І як гадаєте, скоротиться експорт чи обсяги внутрішнього споживання? Чи можливий дефіцит зерна та загалом продуктів?

– Дефіциту не буде, українці візьмуть сапки і посіють небувалий врожай. Це традиційна реакція українців на кризу: піти в поля і посіяти. Я не турбуюся, що не буде продуктів харчування: хліб, картопля та інші базові продукти будуть. Буде кукурудза, пшениця, будуть яйця й курятина, а решту – купимо. Швидше, скоротиться експорт.

– Чи налагодилася зараз логістика? Донедавна це була одна з ключових проблем експортерів: вони не могли відправити товар замовникам, так само, як імпорт до нас надходив із перебоями, через це зросли ціни.

– Автомобільним вантажним транспортом мало вивозять. Річковим, через Дунай – невеликі обсяги. Давно треба було піднімати дунайське пароплавство, зараз поглибили дно у дельті Дунаю, справа піде краще. А ось що стосується чорноморського коридору, росіяни  навмисно гальмують українські судна, які прямують до українських портів, начебто для перевірки. І проходить одне з п’яти суден. Тобто реально сильно впала прохідність цим морським транспортним коридором. Зараз це не така проблема, але якщо будуть великі обсяги, Україна не впорається. Проблема може виникнути десь восени.

У реальному секторі найбільше ускладнили роботу перебої з електроенергією. Постійні відключення обмежували бізнес, зараз ситуація налагодилася. Можливо, найгірше в енергетиці позаду. Якщо так, економіка почне оживати. Тому що є попит на українську продукцію, тільки виробляй і доставляй.

– Є ще одна проблема – дефіцит кадрів на підприємствах. Багато жінок виїхали за кордон, чоловіки, та й жінки також, пішли на фронт. Як це позначається?

– Дві проблеми в Україні: з одного боку, людей немає, а з іншого – роботи. Зараз же і безробіття високе. Безліч підприємств зупинилося, люди шукають вакансії. Дивна ситуація, такого би не мало бути, щоб одночасно й дефіцит робочої сили, і безробіття. Це свідчить про перекоси в економіці. Звільняють людей, які не можуть витримати в поточній ситуації, і навпаки, є дефіцит кадрів там, де бізнес працює.

– У тій же агросфері бракує фахівців: комбайнерів, агрономів, вони пішли на фронт, а заміни немає.

– З цією проблемою ми нічого не можемо зробити. Тут допоможе лише оптимізація виробництва, треба ділитися агрономами, комбайнерами, не всі ж пішли.

– Тема зарплат. На початку війни роботодавці скоротили їх на 20-30%, а подекуди й навіть 50 %. І мало де оплата праці повернулася до довоєнного рівня, навіть якщо говорити про підприємства або компанії, які працюють на повну. Як, на вашу думку, розвиватиметься ситуація, чи буде хоча б поступове зростання?

– Якщо подивитися на прогноз Національного банку, то вони очікують, що зарплата почне зростати темпами інфляції, тобто виросте десь на 20% у 2023 році. Я менш оптимістичний. Найімовірніше, зарплата буде зростати, але це буде невелике збільшення, на 5-10%.  Там, де є дефіцит кадрів, а це дуже невелика кількість компаній, там будуть триматися навіть на довоєнному рівні зарплати. А в решті галузей економіки значного зростання не буде.

– Зрозуміло, що всі ці проблеми – від обстрілів до ускладненої логістики і перебоїв з електроенергією – не могли не позначитися на цінах на споживчі товари. За підрахунками Держстату, торік інфляція становила понад 26%. Чи відповідає це реальній картині?

– Інфляція, на жаль, висока і буде високою. Основна кількість товарів ішла через морські порти, сьогодні вони працюють на експорт.  Окрема тема – падіння обсягів споживання, адже багато людей виїхало. Отже, що ти робиш? Піднімаєш ціни. Це ринок. Не подобається ціна, не купуй. Можеш піти до цього магазину, або до іншого, або на ринок. Або просто змінити свою структуру споживання: не купити сало, яке тепер коштує космічних грошей, а купити курятину, наприклад. Люди знижують попит, обсяги споживання ще падають, і виробник змушений ще більше піднімати ціни, щоб перекласти на когось свої витрати. Таке зачароване коло.

Та коли люди почнуть повертатися з-за кордону, зросте обсяг і споживання, і виробництва, логістика налагодиться й ціни нормалізуються. Зараз це треба просто перетерпіти. Що ще робити? От, наприклад, запровадимо обмеження цін, щоб вони не росли. Навіть Лукашенко спробував це зробити, то його вистачило на місяць. Він відпустив ціни, бо не можна таке робити, навіть у країні, де панує диктатура. Тож ідемо з іншого кінця: потрібно що, гроші людям роздати? Роздаси, ціни ще більше зростуть, гроші моментально закінчаться. Не вихід.

– Зрештою, наскільки ще ціни можуть вирости, чи є межа?

– Поки триває війна, буде інфляція. Держава тут нічого не може зробити. А бізнес робить, тільки якщо йому вигідно, ніхто ж не буде працювати собі у збиток.

– Скільки часу, на вашу думку, знадобиться на відновлення економіки, на те, аби поновити виробництво та хоча би довоєнні темпи зростання?

– У мене є три сценарії. Оптимістичний – три роки, за цей час у нас буде знову $200 млрд ВВП. Базовий сценарій – це п’ять років. Песимістичний – ніколи. Та песимістичний – це якщо Україна програє війну, якщо щось піде не так. Але ймовірність цього мізерна. Враховуючи те, як включився Захід, я не розумію, як Україна може програти.