Ще один рік війни? Три сценарії розвитку подій для України в 2025 році

Напевно, у жодний із двох попередніх Нових років українці так не були занурені у тему ймовірного завершення великої війни з Росією, як наприкінці 2024-го.

Передусім, розмови про припинення війни пов’язані із приходом до Білого дому нового президента США Дональда Трампа, який неодноразово обіцяв швидко завершити російсько-український конфлікт.

Також не менш важливим чинником є виснаження як Росії, так і України.

Втім розмови про кінець війни не означають, що в Україні настане мир. Паралельно постають питання щодо того, який саме буде цей “мир”, чи буде він справедливим і чи настане мир взагалі.

Факти ICTV разом з експертами з галузей економіки, політології та військової справи проаналізували рік, що минає, та спрогнозували очікування щодо наступного, 2025 року.

---

Зміст

• Де Україна на кінець 2024 року і з яких позицій іде у 2025-й
• Мир, війна чи заморозка: сценарії на 2025 рік
• Безпекові гарантії для України
• Чи вистачить Путіну грошей на війну: стан економіки України та РФ у 2025 році
• Яким буде 2025 рік для України: чого чекати та до чого готуватися
• Війна у 2025-му для українців: чи втримається енергетика
• Якщо війна триватиме й у 2025 році

---

Де Україна на кінець 2024 року і з яких позицій іде у 2025-й

Український політолог Володимир Фесенко каже, що головні емоційні настрої, які домінували протягом 2024 року – це тривожні очікування щодо фронту. З іншого боку, наприкінці року домінує настрій очікування переговорів про завершення російсько-української війни, хоч політолог і вважає ці очікування завищеними.

Водночас очевидною ескалацією, на яку пішла Росія у 2024 році, стало залучення військ КНДР до війни та військово-політичний союз між Москвою та Пхеньяном.

Володимир Фесенко вважає, що ця дуже небезпечна тенденція може призвести до подальшої, значно більшої за обсягами ескалації.

– Загалом, це, швидше, була повзуча ескалація війни. Був і наступ на Харківщині, який хоч і не дав результату росіянам, але відбувся. І сталося відновлення ескалації повітряної війни проти України. Це все ескалаційні кроки, – каже він.

Загалом, каже політолог, у Росії була спроба спроба перехоплення стратегічної ініціативи, яка мали перейти у масштабний наступ проти України. Втім, цього Кремлю не вдалося досягти. Разом із тим, “повільний, тягучий наступ в стилі асфальтного катка, на жаль, відбувається”, каже Фесенко.

Особливу увагу Володимир Фесенко звертає на дипломатичну ситуацію, яка змінилася протягом 2024 року, оскільки тема мирних переговорів вийшла наперед.

– У цьому сенсі, з нашого боку найбільш потужною подією був глобальний Саміт миру. Чим він був важливий? Він не переламав ситуацію з погляду тиску на Росію. Але він чітко зафіксував нашу позицію в просуванні мирного процесу: опора на міжнародне право, на статут ООН і широкий міжнародний тиск на Росію. І оце треба було зробити, – вважає експерт.

Паралельно із позицією України Кремль та треті країни намагалися проштовхнути інші “мирні ініціативи”, як-от пропозиції Росії, які вимагали, фактично, капітуляції української держави, так і пропозиції з боку Китая та Бразилії.

– Відбулася помітна активізація щодо цієї теми, яку я б назвав “миротворчою метушнею”, бо це не переговори, а, швидше, розмови про переговори. Але риторично, політично, інформаційно – це як прелюдія до майбутніх мирних перемовин, – каже експерт.

Після перемоги Дональда Трампа на виборах в США стало очевидно, що почала кристалізуватися тенденція з підготовки до майбутніх мирних переговорів. Втім саме інформаційно й політично ця тема поступово визрівала протягом року, і тут Україна теж проявила важливу активність, каже політолог.

Разом з тим, експерти вказують, що однозначно стверджувати, як будуть розватись події в Україні та війні у зв’язку із зміною президента у Сполучених Штатах – неможливо. Відповідно, зайвий раз робити чіткі прогнози щодо майбутніх дій Дональда Трампа не варто.

Окремо Фесенко вказує на підписання Україною низки безпекових угод із країнами-партнерами. Ця серія угод почалася саме в січні 2024 року, з підписання першого подібного документа з Великою Британією.

Загалом за рік Україні вдалося підписати 27 безпекових угод – із сімома країнами з G7, Євросоюзом і 19 державами, які приєдналися до декларації Групи семи.

Мир, війна чи заморозка: сценарії на 2025 рік

Станом на кінець 2024 року все більше триває обговорень щодо того, чого саме чекати від року наступного.

У публічному просторі панують три головних сценарії, які обговорюють політологи, військові експерти й інші аналітики:

1. Продовження війни є одним зі сценаріїв, оскільки залишається незрозумілим, чи вдасться все ж дати старт миротворчому процесу. У цьому варіанті терміни та строки продовження бойових дій різняться за оцінками: хтось каже про один рік, а хтось – про довгострокові бойові дії із подальшим остаточним виснаженням однієї зі сторін.
2. Призупинення або заморожування бойових дій. Такий варіант зазвичай усе частіше згадується для російсько-української війни, та у ньому існує загроза відновлення боїв чи обстрілів з боку РФ.
3. Завершення війни чимось на кшталт мирної угоди – теж один зі сценаріїв. Однак виникають питання щодо умов такої угоди. Цей варіант експерти називають значно менш імовірним, аніж інші.

Втім для другого та третього сценаріїв постає гостре питання – якими будуть безпекові гарантії для України. Саме безпекові гарантії мають унеможливити подальшу агресію проти Кремля та забезпечили сталий етап відлиги від, здавалося б, вічного стану війни.

Сценарій 1: Угоди немає – війна триває

На думку політолога Фесенка, найбільш імовірним сценарієм є продовження війни і мирні переговори одночасно.

– У нас багато хто обговорює сценарії і є дуже популярна думка, що от уже завтра припинення вогню. Не буде припинення вогню з початком переговорів. Це ілюзія, в яку чомусь повірили багато наших політиків. Переговори можуть розпочатися, і висока, дуже висока ймовірність, на мій погляд, що після інаугурації Трампа. Але Путін одночасно буде продовжувати війну, – вважає він.

За словами Фесенка, такий підхід відповідає стилю російського диктатора Путіна, який намагатиметься через ситуацію на фронті тиснути на процес мирних переговорів.

– Він так робив у 2014-2015 роках, у 2022 році. Ймовірно, так буде і в 2025-му. Це найбільш імовірний сценарій щонайменше на першу половину 2025 року, – вважає Фесенко.

Варіант продовження війни розглядає і Ігор Рейтерович, який допускає для України так званий ізраїльський варіант – до того, як у єврейську державу вторглися бойовики ХАМАСу 7 жовтня 2023 року. У такому стані Україна буде розвиватись економічно, втім завжди буде загроза обстрілів, до чого населення країни згодом адаптується.

Своєю чергою майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман вважає, що продовження війни менш ймовірне, ніж якесь призупинення бойових дій.

На думку військового аналітика, у такого варіанту є близько 39% на існування. Інші варіанти – це 60% замороження конфлікту та лише 1% – на мирну угоду між Києвом і Москвою, каже Гетьман.

Іншої думки дотримується член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. На його думку, війна не буде продовжуватись у 2025 році, оскільки нині Україна не має ресурсів для бойових дій такої інтенсивності.

За його словами, сьогодні в Україну є “величезний дефіцит мобілізаційного потенціалу”. Крім того, для української економіки, вважає Пендзин, потрібно 400 тис. додаткових робочих рук на рік.

– Ми можемо з вами говорити про продовження війни у 2026 році. Але наслідки для ресурсного забезпечення української економіки будуть катастрофічними. У нас з вами є два величезних камені спотикання для розвитку української економіки. Перше – це трудовий ресурс. І друге – це енергетичне забезпечення, – каже Пендзин, посилаючись на дані Fitch Ratings.

Сценарій 2: Замороження війни і призупинення бойових дій

Ще одним сценарієм розвитку подій у російсько-українській війні є призупинення бойових дій. Саме його експерти називають найбільш імовірним у 2025 році.

Як вказує політолог Володимир Фесенко, домовленість про припинення бойових дій десь навесні є більш “оптимістичним сценарієм”. Втім для цього потрібно реалізувати три передумови:

– Перша і головна: зупинити російський наступ з нашого боку. Це від нас залежить. Якщо вдасться нам зупинити російський наступ в перші місяці наступного року, от тоді з’явиться шанс на домовленості про припинення бойових дій. Можливо, навесні, можливо, пізніше, але тоді шанс з’явиться. Як не вдасться, то війна продовжиться, – каже він.

Другою передумовою є дії США, коли до влади прийде Дональд Трамп. На думку Фесенка, якщо будуть “наполегливі та достатньо ефективні дії” з боку команди Трампа, тоді домовленість про заморожування конфлікту можлива.

– Якщо вони будуть діяти пасивно, як у перші півтора місяця після виборів, коли немає жодного плану, а лише заклики й не більше від того, тоді нічого особливого не буде відбуватися, – вважає політолог.

Але найбільш проблемним і невизначеним чинником Фесенко називає позицію російського диктатора Володимира Путіна.

– Головна проблема буде саме в Путіні. Чи погодиться він на припинення вогню? А чи погодиться він на якісь мирні ініціативи? І чи зможе Трамп на нього натиснути? На жаль, чіткої відповіді немає, – каже політолог.

Однією з можливих пропозицій, які Трамп може запропонувати Путіну, це мораторій на членство України в НАТО та поетапне зняття санкцій з Росії, вважає Фесенко.

– Та чи буде цього достатньо для Путіна? Більшість експертів, майже всі, з якими я спілкувався, вважають, що ні. Що Путіну цього буде недостатньо. І в чому проблема? Якщо Трамп діятиме тільки методом поступок Путіну і надання “плюшок” для Путіна, то це тільки, скажімо так, зробить кремлівського вождя ще нахабнішим. Він вимагатиме більшого, бо розцінюватиме це як слабкість, – каже експерт.

Своєю чергою політолог Ігор Рейтерович каже, за умов, якщо відбудеться призупинення війни, важливо буде не допустити повторного акту широкомасштабної агресії з боку РФ, тож Україні потрібні будуть відповідні гарантії.

– У такій угоді мають бути гарантії у вигляді, наприклад, миротворчих спостережних місій, демілітаризованої зони тощо. Щоб подібне не повторилося. Ну, і це ж не буде заважати Україні, наприклад, будувати укріплення, правильно? Це може бути замінована, укріплена й підготовлена лінія розмежування, – каже він.

Унеможливлення повторного нападу РФ в умовах замороженого конфлікту, вважає Рейтерович, можливе лише із залученням третіх сторон.

Та військовий аналітик і майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман менш позитивно оцінює сценарій із призупинення бойових дій. Хоч він і каже, що замороження війни найбільш імовірний варіант, все ж будуть відбуватися постійні обміни ударами на фронті.

– На лінії зіткнення будуть поодинокі сутички. Це перетвориться на щось, на кшталт АТО часів 2017-2019 років. Не на гарячі фази, коли були Іловайськ і Дебальцево, а коли була фактична лінія фронту, яка не змінювалася, – каже він.

Водночас за умов, якщо з боку РФ буде “хоча б один більш-менший” масований ракетний обстріл України, це означатиме припинення замороження конфлікту.

Сценарій 3: Мирна угода

Наразі немає жодних рамкових передумов, згідно із якими можуть розпочатися мирні переговори між Києвом та Москвою. Втім, політолог Ігор Рейтерович вважає, що відправною точкою для таких перемовин може стати поїздка спецпредставника Дональда Трампа з питань Росії та України Кіта Келлога.

У минулому Келлог заявляв, що планує відвідати країни Європи, а потім здійснити візити до України та РФ, щоб зібрати позиції сторін та представити їх Трампу.

Однак, якщо говорити про безпосередню мирну угоду між Україною та Росією у 2025 році, то майже усі опитані Фактами ICTV експерти вважають це вкрай малоймовірним.

Так, політолог Фесенко каже, що підписання якоїсь мирної угоди, яка б визначала територіальні питання та інші аспекти завершення війни, можливе лише у випадку перемоги Росії або України.

З ним погоджується і політолог Рейтерович, який вказує на те, що для укладання миру між двома країнами, що воюють, обидві сторони мають щось визнати.

– Мир означає, що кожна зі сторін щось визнає. Україна не може визнати окупацію територій, тож в угоді такі речі не можуть бути присутні. Тому це не буде мир, – вважає Рейтерович.

Безпекові гарантії для України

У контексті будь-якого призупинення війни, чи то через мирну угоду, чи через заморозку війни, ключовою темою буде визначення безпекових гарантій.

Політолог Рейтерович каже, що найкращим варіантом безпекових гарантій для України стане членство в НАТО. Експерт називає цей варіант “безальтернативним” з погляду можливостей для української держави усталено розвиватися після зупинки бойових дій.

Ще одним таким сценарієм гарантій безпеки може бути розміщення на території України іноземних військ, наприклад, західних країн, які є членами НАТО.

– Це може бути дієвою гарантією. Втім, чи піде на це Росія? Питання відкрите. Але для нас і цей варіант може бути з тактичного погляду на кілька років прийнятий. Ну й, звісно, максимальна фінансова та військово-технічна підтримка України і швидкий вступ до ЄС, це теж елемент гарантії, – вважає Рейтерович

Фото: Офіс президентаЩе одним варіантом політолог Фесенко допускає вибудовування гарантій безпеки через оборонні коаліції не з Євросоюзом чи НАТО загалом, а з окремими країнами Європи.

Втім, резюмує політолог, абсолютних гарантій безпеки сьогодні немає, навіть членство в НАТО теж не варіантом, за якого Кремль не наважиться на новий наступ проти України.

Чи вистачить Путіну грошей на війну: стан економіки України та РФ у 2025 році

Наприкінці 2024 року авторитетне видання The Economist випустило матеріал, у якому порівняло стан російської та української економік. І, за оцінкою видання, Україна перемагає в цій економічній дуелі.

Як пише The Economist, економіка України адаптовувалась паралельно із тим, як розвивалася російсько-українська війна. Наразі вона залишається на чверть меншою, ніж у 2021 році, але вперше з 2022-го, за деякими ключовими показниками, українська економіка “є здоровішою, ніж у ворога”.

Так, Національний банк України прогнозує зростання ВВП на 4% у 2024 році та 4,3% у 2025-му. Валюта стабільна, а відсоткові ставки на рівні 13,5% залишаються близькими до найнижчих за останні 30 місяців. І це на відміну від Росії, де ставка незабаром має сягнути 23%, щоб зупинити падіння рубля, банки здаються вразливими, а ВВП зросте лише на 0,5-1,5% у 2025 році.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в інтерв’ю для Фактів ICTV каже, що економічний потенціал і Росії, й України не варто порівнювати, оскільки РФ набагато витриваліша і потужніша з погляду ресурсів та мобілізаційного потенціалу.

Сьогодні Україна на 40% свого бюджету фінансується через макрофінансову допомогу, зазначає Пендзин, що свідчить про те, наскільки різні ситуації в економіках двох країн.

У минулому лунали різні прогнози щодо економіки Росії. Так, очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов вказував, що, за підрахунками його відомства, помітні проблеми в економіці РФ розпочнуться із середини 2025 року і будуть відчуватись у майбутньому. Саме тому Кремль хотів би завершити війну до цього часу.

Проте економіст Олег Пендзин вважає, що це хибна логіка, оскільки такий підхід міг би спрацювати в демократичних країнах, де рівень життя громадян є пріоритетом. А у таких країнах із диктатурою, як Росія, питання економічного добробуту населення не важить.

– На сьогодні для російського керівництва рівень життя російського громадянина не є основним критерієм. Як сказав Пєсков, нині для Росії найбільшим пріоритетом є війна, – каже Пендзин.

Член Економічного дискусійного клубу нагадує, що у 2022 році Росія витратила на війну проти України $62 млрд, у 2023-му – вже $84 млрд, в 2024 році – $105 млрд. На наступний рік Росія заклала в бюджет близько $135 мрлд, якщо спиратися на поточний курс валют.

– З $62 млрд до $135 млрд. І це відомо, що в них немає такого рівня росту доходів від експорту. Що це означає? У будь-якій країні, яка б вона не була велика й потужна, внутрішніх резервів і ресурсів є обмежена кількість – матеріальний ресурс і людський ресурс.

Якщо перерозподіляти національне багатство в бік ВПК, то автоматично зменшуються видатки на соціальні сфери, які раніше фінансувалися значно краще. Відповідно, будуть згорнуті усі нацпроєкти, будівництво шкіл, лікарень, проєкти з соцпідтримки тощо. Та чи це призведе до зміни політичного курсу? В Росії – ні, – каже Пендзин.

За словами Пендзина, сьогодні Росія вкладається переважно в ВПК, що створює попит на соціальний ресурс, який наразі розподілений по інших секторах економіки. Втім люди, через відсутність грошей, будуть йти виробляти танки чи безпілотники з інших галузей, таким чином інші сектори економіки будуть залишатись без людського ресурсу.

Не менш важливим є й те, що саме російський ВПК фінансується з державного бюджету РФ, з чим не можуть конкурувати більшість інших бізнесів. Єдиний спосіб для підприємців, не пов’язаних із держбюджетом, є кредити від банків. Та вже сьогодні ключова ставка Центрального банку Росії становить 21%, вказує експерт.

Так, вважає економіст, сьогодні російський невійськовий цивільний сектор приречений до “схлопування і закриття”, оскільки не витримує конкуренції із державою.

У 2025 році, вважає Пендзин, на Росію поступово очікують дефіцит і проблеми із забезпеченням продовольством. Причиною є те, що на сьогодні Російська Федерація починає закуповувати продукти за високими цінами, замість того, щоб продавати їх.

Водночас експерт вважає, що Росія навряд чи відчує серйозні економічні проблеми у 2025 році та зможе втриматися з пріоритетом на військовий сектор економіки.

– 2025 рік – це точно не той рік, коли економіка Російської Федерації вмре з кінцями. Будуть визначені рівні споживання, рівні забезпечення – Москва, Санкт-Петербург, умовний Новосибірськ. Вони будуть за першою категорією забезпечені. А на периферії дефіцит буде посилюватись і тягнутися в центр, – вважає Пендзин.

Загалом, каже економічний експерт, той варіант економічної моделі, до якого сьогодні рухається сучасна Росія, більше схожий на те, в якому стані перебуває Північна Корея.

Яким буде 2025 рік для України: чого чекати та до чого готуватися

З огляду на багато невизначених факторів у російсько-українській війні, щось однозначно стверджувати про 2025 рік складно.

Втім, є речі, які легше прогнозувати. Так, наприклад, член Економічного дискусійного клубу, економіст Олег Пендзин зауважує, що Україна ще протягом поточного року змогла перекрити дефіцит бюджету на 2025-й у розмірі понад 19%, зокрема, коштом заморожених російських активів.

На переконання економіста, в 2025 році жодна політична сила в Україні не підпише мирну угоду, оскільки це означало б піти проти прямого бажання українського суспільства.

Щодо теми Трампа, то як політологи, так і економіст, переконані, що 2025 рік буде супроводжуватися активною взаємодією Києва з новою адміністрацією президента у Вашингтоні.

Найімовірніше, що Дональд Трамп буде підштовхувати Європу збільшити видатки на російсько-українську війну, бо республіканець вважає, що це війна в Європі, а тому США це має менше зачіпати, кажуть експерти.

Іншою темою є можливі ризики у випадку відкриття кордонів в разі замороження бойових дій. Про це кажуть як окремі демографи, так і економіст Пендзин.

Проблемою тут є те, як відбуватиметься міграція, передусім чоловічого населення, в разі відкриття кордонів, і чи не спричинить це нову хвилю міграції в Європу.

Водночас Пендзин визнає, що частина родин повернеться з Європи назад в Україну. Ба більше, важливим аспектом тут є, як поводитиметься сама Україна та чи будуть європейські країни спонукати українців повернутись додому.

Війна у 2025 для українців: чи втримається енергетика

За час великої війни було здійснено чимало російських атак по енергетиці України. Загалом, станом на кінець 2024 року, енергетичні об’єкти України зазнали понад 1 тис. атак.

Сьогодні в Україні немає регіону чи різновиду енергетичної інфраструктури, яка б не постраждала, говорив міністр енергетики Герман Галущенко.

Станом на кінець грудня, коли вже понад місяць триває опалювальний сезон, а погода за вікном не сприяє енергетичним потужностям України, ситуація із енергетикою краща, ніж могло б бути. Принаймні, значно краща, ніж про це казали експерти, що прогнозували багатогодинні відключення світла для всієї країни взимку.

Втім наразі не можна стверджувати напевно, що такий стан в енергетиці збережеться і в зимові місяці 2025-го, тим паче протягом року загалом.

Як зазначають енергетичні експерти, ситуація із відключеннями світла залежатиме насамперед від декількох чинників:

• наскільки інтенсивними будуть обстріли РФ по енергооб’єктах України;
• якою буде погода і температура в зимні місяці та восени 2025 року;
• та чи буде й надалі працювати в повному обсязі старе обладнання, яке стоїть на енергоб’єктах.

Політологи зауважують: залежно від того, як буде розвиватися переговорний процес між США, Україною та Росією, може залежати й те, чи будуть обстріли української енергетики з боку РФ, або ж сторони дійдуть згоди, щоби зменшити рівень напруги у війні.

Якщо війна триватиме і в 2025 році

Продовження війни з Росією вимагатиме залучення додаткових ресурсів Україною, вважають як економісти, так і військові експерти.

Так, військовий аналітик і ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман говорить, якщо війна триватиме, то головною потребою українського війська буде людський ресурс і, передусім, піхота

– Піхота, люди в першу чергу. Все інше ми робимо. Нам не вистачає людей, як би це дивно не було. Бо за наявності всіх “нанотехнологій” і штучного інтелекту у війні – саме піхота грає вирішальну роль на полі бою, – каже Гетьман.

Якщо казати про озброєння, то сьогодні тих типів зброї, які надають партнери, Україні достатньо. Загалом може йтися лише про обсяги та темпи постачань, а не про різноманіття зброї.

– Цю зброю, яку нам продають партнери, її треба більше. Вона сучасна, тож сподіваємося на наш ВПК. Нам потрібно усього більше – артилерії, снарядів, танків, гармат. Але це все буде марно, якщо не буде людей та інженерних військ, які будуть якісно будувати фортифікації в місцях, де ми маємо тримати оборону, – каже ветеран війни з РФ Гетьман.

Він визнає, що сьогодні виснажуються як Москва, так і Київ. Та якщо за підтримкою Росії стоять Іран і Північна Корея, то Україну підтримує майже увесь демократичний і цивілізований світ.

Своєю чергою політолог Володимир Фесенко вважає, що продовження війни у 2025 році може стати причиною розширення кадрових переставлень не тільки в уряді, а й у військовому командуванні.

– Якщо війна буде продовжуватися, зміни теж будуть. Інше питання – в якій формі. Наприклад, якщо не вдасться зупинити наступ ворога, а проблеми у війську зростатимуть, тоді політичне керівництво країни може задуматись про нового головкома.

В уряді теж зміни будуть. Інша річ, наскільки масштабні. Чи змінять прем’єра? Це відкриті питання, але точкові зміни точно будуть – в різних органах державної влади, можливо і в Офісі президента. Це неминуче, – каже політолог.

Втім, резюмує експерт, головним питанням, яке визначатиме внутрішні політичні процеси, буде ситуація з війною і переговорами.