Рош га-Шана – це час оновлень: чому хасиди їздять в Умань навіть під час війни в Україні

Щороку тисячі хасидів приїжджають до Умані (Черкаська область) на святкування Рош га-Шана – єврейського Нового року. Цьогоріч його відзначатимуть упродовж 2-4 жовтня.

Факти ICTV вирішили дізнатися детальніше, хто такі хасиди, як традиції хасидизму повʼязані з Україною та чому паломники їдуть до Умані щороку навіть під час повномасштабної війни.

Старший науковий співробітник відділу фонду юдаїки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, президент Української асоціації юдаїки Віталій Черноіваненко відповів на ці та інші запитання.

Що таке хасидизм і хто такі хасиди

Хасидизм – це один із напрямів юдаїзму, який зародився у XVIII столітті як нова альтернатива того часу.

– Взагалі єврейська релігія дуже строката та різноманітна. У ній виділяються різні напрями. Хасидизм – це один із напрямів юдаїзму, що з’явився у XVIII столітті. Хасидизм з’являється первісно саме на українських землях в складі Речі Посполитої. Тож хасидизм пов’язаний безпосередньо з Україною, – зазначив він.

Хасидом (у перекладі з івриту – побожний, благочестивий, прибічник, послідовник) вважають людину, яка глибоко занурена в Кабалу – духовне містично-філософське вчення юдаїзму.

Один із ключових принципів хасидизму – зв’язок з духовними лідерами (цадиком або ребе), яких вважають посередниками між вірянами та Богом.

– Але далі хасидизм розростається, й учні засновника хасидизму, Ісраеля бен Еліезера (він же Бешт), засновують різні напрями вже всередині самого хасидського руху. Вони географічно представлені дуже широко та не обмежуються тільки українськими землями. Але і на українських землях дуже активно розвивається хасидизм, якщо ми говоримо далі, наприклад, про XIX століття, зокрема про брацлавський хасидизм, засновником якого був раббі Нахман, – пояснив Віталій Черноіваненко.

Чому хасиди відзначають Рош га-Шана в Умані

Один із духовних лідерів, а саме цадик раббі Нахман із Брацлава, який вважається засновником брацлавського хасидизму, похований в Умані.

Цадик Нахман є правнуком засновника хасидизму Бешта. Він народився в Меджибожі (нині – Хмельницька область).

– Раббі Нахман справді народився в Меджибожі, там минуло його дитинство. Але далі він як рабин, як духовний учитель, певним чином подорожує. Взагалі хасидські вчителі засновують двори зі своїми послідовниками та вірянами, перетворюються на цадиків (дослівно – праведників), тобто духовних лідерів для певних напрямів. Кілька років раббі Нахман провів у кількох дворах, зокрема у Брацлаві.

Якщо ви подивитеся ширше на те, як у літературі називають різних хасидських учителів, наприклад, раббі Нахман із Городенки, раббі Леві Іцхак із Бердичева, раббі Дов-Бер із Межиріча, раббі Нахман із Брацлава, тобто звідкись. Там, де найбільше якась закріпилася слава за тим чи іншим духовним вчителем, де він був помітною фігурою. За раббі Нахманом найбільше закріпилася така місцина, як Брацлав, – зазначив Віталій Черноіваненко.

В Умані раббі Нахман оселився незадовго до своєї смерті. Він хотів вшанувати пам’ять про трагічну подію часів Коліївщини, відому як Уманська трагедія, яка відбулася у 1768 році.

Тоді тисячі євреїв, які жили в Умані, відмовилися змінити віру і прийняли страшну смерть.

– В Умань їдуть різні люди сьогодні, переважно релігійні, але різних напрямків. Брацлавський хасидизм – це їхня історія. Тобто ця історія первісно стосується не всього хасидизму. Чому так склалося саме в цих хасидів? Така традиція, тому що засновник їхнього напрямку раббі Нахман останні роки свого життя провів саме в Умані. Він там помер. Його могила розташована тут і до цього часу. Взагалі в хасидизмі традиція паломництва до місць поховань своїх засновників і вчителів – це поширене явище, – сказав він.

Раббі Нахман заповідав своїм учням приїжджати до його могили після смерті та молитися. І найкраще це робити на Рош га-Шана. Він помер 16 жовтня 1810 року.

– Під час Уманської трагедії загинуло чимало місцевих євреїв. Коли раббі Нахман прибув до Умані, то його повели на могили, де поховані євреї, які загинули під час Коліївщини. Він був дуже зворушений і сказав, що йому судилося бути похованим тут, тим самим заспокоюючи душі невинно вбитих євреїв. Тобто його душа допомагає знайти спокій їхнім душам. І це досить містична думка.

Президент Української асоціації юдаїки пояснив, чому раббі Нахман заповідав приїздити на його могилу, коли триває Рош га-Шана.

– Рош га-Шана – це Новий Рік в юдаїзмі, час оновлень. Тобто життя представляється хасидами як певний колообіг. Це процес, який потребує постійних оновлень та роботи над собою. Рош га-Шана видавалося найкращим часом для цього, адже в різних культурах є такі уявлення, що Новий Рік має приносити якісь оновлення в життя людини, – поділився Віталій Черноіваненко.

Чому хасиди їдуть в Умань, попри ризики війни

– Я відповів би досить коротко, але почавши з філософської постановки. Ми маємо розуміти загалом, що таке паломництво, хто такий паломник. Це релігійна людина з певною вірою, уявленнями та переконаннями. Якщо вони досить потужні та тверді, то для віри важко знайти якісь перешкоди. Ні повномасштабне вторгнення, ні пандемія, яка була теж певним викликом, не зупиняли хасидів приїжджати до Умані, – зазначив він.

Оскільки раббі Нахман із Брацлава заповів своїм послідовникам приїжджати до місця його поховання, то хасиди почали прибувати на могилу вже в першу річницю його смерті – у 1811 році.

– Вони приїжджали надалі, до кінця існування Російської імперії, ще певний час після цього. І вони намагалися приїжджати в часи Радянського Союзу. Були деякі такі випадки, звісно, але не масові. Просто не було такої кількості послідовників. Радянський Союз сам по собі вже був перепоною, і далеко не все від хасидів залежало. Уявімо, як громадянин Держави Ізраїль у радянські часи приїхав би в тоталітарну країну з метою релігійного паломництва? Це взагалі була б фантастика, – вважає він.

Якщо говорити про сучасне явище паломництва в незалежній Україні, то в Умань переважно приїжджають послідовники брацлавського хасидизму, хоча й не тільки вони.

– Як відомо, правовірний мусульманин має хоча б раз у житті здійснити паломництво до Мекки. Так само для послідовника вчення рабина Нахмана обов’язковим є паломництво до Умані. Але їдуть також представники інших юдейських напрямків, не хасидських, часом навіть нерелігійні люди, для яких це можливість, як би ми зараз сказали, потусити.

Наприклад, колись їхали в Індію з метою духовних пошуків. Для когось так само Умань є місцем, де шукають духовних істин, а хтось їде просто як у відпустку – повеселитися, випити чарку, поспівати, потанцювати. Це якщо ми говоримо про реальну картину, – сказав Віталій Черноіваненко.

З якими складнощами можуть стикатися хасиди

Міністерство закордонних справ цього року, як і в попередні, з 2022 року, від початку повномасштабного вторгнення, попереджає Державу Ізраїль і паломників, що не може гарантувати 100-відсоткову безпеку через те, що можливі ракетні та дронові обстріли.

– 2024 рік, можна казати, вже не є унікальним. Це вже не 2022-й і не 2023-й, а третій рік повномасштабної війни. Ті самі складнощі  вже поставали минулого і позаминулого року, якщо ми говоримо про фактор війни, – зазначив він.

До цього була пандемія, під час якої діяли певні обмеження. Доходило іноді до того, що хасиди стояли на кордоні та чекали дозволу на в’їзд, сподіваючись до останнього, що їм дозволять приїхати, принаймні якійсь частині з них, пригадав Віталій Черноіваненко.

Також йдеться про логістичне питання, адже нині немає прямого авіасполучення між Ізраїлем та Україною.

– До речі, прибувають не тільки з Ізраїля, а і з європейських країн, наприклад Франції. З Америки теж прямують паломники. Раніше можна було прилетіти в Київ чи Одесу і звідти добиратися. Як ми знаємо Умань розташована приблизно на пів шляху між цими містами. Тепер потрібно прилітати в Польщу, Словаччину, Угорщину, інші країни, які межують з Україною, і звідти вже діставатися наземним шляхом. Наскільки мені відомо, переважно їдуть через Польщу, – додав він.

Водночас завжди постає питання про внутрішні ризики та можливі непорозуміння з місцевим населенням, тому українські правоохоронні органи посилено патрулюють в Умані у період Рош га-Шана.

– Але вже не перший рік також прибувають представники ізраїльської поліції, щоб допомагати українським правоохоронцям забезпечувати правопорядок. Цей рік теж не є винятком, – зазначив Віталій Черноіваненко.

Як Україна може сприяти обізнаності про традиції хасидів

– Ми не маємо такого протистояння чи значних непорозумінь. Ми знаємо, що українське населення на загал не є антисемітським. Серед євреїв теж ідуть у минуле упередження щодо українців, які були в попередніх поколінь. Все-таки українсько-єврейські відносини покращуються. Триває діалог між народами та релігіями, – сказав президент Української асоціації юдаїки.

За його словами, освіта, освіченість і, відповідно, просвітництво – це найкращий шлях для того, щоб більше дізнаватися один про одного.

– Наприклад, в Україні є Українська асоціація юдаїки. Є освітні програми, зокрема, магістерська програма з юдаїки в Києво-Могилянській академії, програма єврейських студій в Українському католицькому університеті у Львові. Є ті, хто розповідають українцям про євреїв, єврейську культуру та релігію, навіть навчають фахівців у цій галузі.

На його думку, Україна як держава могла б і мала б сприяти розвиткові цих проєктів, програм і центрів, які фактично створені ентузіастами.

– Чому це потрібно? Важливо створювати більше програм і проєктів, щоб українці дізнавалися про різні етноси та культури, які історично пов’язані з українськими землями. Так відбудеться ще більше об’єднання українців, а відповідно й краще сприйняття одне одного, розуміння та взаємоповага.

Які ще місця є важливими для хасидів, крім Умані

Крім Умані, в Україні є чимало хасидських паломницьких міст. Серед них – Меджибіж, Вижниця, Володимир, Гадяч, Сквира та інші. Це лише окремі приклади, але насправді таких місць, де поховані хасидські вчителі та наставники, дуже багато.

– Умань має, мабуть, найбільш масовий характер серед усіх хасидських паломництв. Інші паломництва можуть бути скромніші, а серед деяких, наприклад, може паломництва майже і не відбуватись чи відбуватись значно рідше. Цікаво, що українська географія теж досить широка. Це Поділля, Наддніпрянщина, Волинь, Галичина, Буковина.

Важливі для хасидів місця розташовані не лише на території України. Наприклад, такі є також у Польщі, Білорусі та інших країнах.

Що відомо про приїзд хасидів до Умані у 2024 році

Посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський розповів, що згідно з прогнозами, цього року приїде майже вдвічі більше хасидів до Умані, ніж було минулого. Очікується, що на святкування Рош га-Шана прибудуть до 30 тис. паломників.

Він пояснив це тим, що минулого року ще були побоювання через ситуацію з безпекою, хоча Україна наполягає на тому, що зараз триває повномасштабна війна.

– Але оскільки нічого екстраординарного не сталося, вони вважають, що там буде безпечно. Хоча ми продовжуємо говорити про те, що Україна взагалі не найбезпечніше місце у світі. Триває війна, все може бути, – сказав посол Ізраїлю в Україні.

Україна ніяк не обмежувала в’їзд паломників, а Ізраїль не може й не хоче цього робити технічно, тому цьогоріч десятки тисяч хасидів їдуть до Умані.

Для забезпечення безпеки під час Рош га-Шана до Умані прибув зведений загін поліцейських із суміжних регіонів України.

Як повідомили у Національній поліції України, публічний порядок в Умані також забезпечують військовослужбовці Національної гвардії України, рятувальники ДСНС, медичної служби МВС та інші служби.

Водночас в Умані організовано цілодобове чергування особового складу і техніки зведеного загону ДСНС.

Зокрема, водолази здійснили обстеження й очищення від небезпечних предметів дна водойми, яке використовуватимуть під час релігійних обрядів. Серед виявлених предметів – залишки будівельних матеріалів, гілля, скло та інше.

Як і в минулі роки, до України приїдуть ізраїльські поліцейські, які допоможуть забезпечити порядок і безпеку хасидів в Умані.

Факти ICTV зібрали символи та традиції святкування Рош га-Шана у 2024 році.

Серед них – поїдання традиційних страв, зокрема яблук з медом, що є символом солодкого Нового року.

У період Рош га-Шана проводять релігійні обряди з рогом барана (шофар), звук якого нагадує про божественний заклик до покаяння та оновлення