Ризики перемир’я на Чорному морі: чи здатна росія до деескалації

Як відомо, 25 березня 2025 року за підсумками проведених перемовин між делегаціями США та України, а також США та рф, на офіційних сайтах Білого дому і кремля з’явилась інформація про результати переговорів, зокрема щодо безпеки судноплавства у Чорному морі.

Проте розповсюджена інформація не дає повної ясності щодо кінцевого вигляду домовленостей та умов їх виконання. За яких саме умов може бути розпочате перемир’я, в який спосіб може бути здійснено верифікацію або, іншими словами, — контроль за дотриманням перемир’я, які гарантії потрібні для забезпечення ефективності перемир’я та умови його припинення?

З такими та іншими питаннями АрміяInform звернулась до військового експерта, капітана 1 рангу у відставці, кандидата військових наук, доцента Степана Яким’яка.

— Як ви оцінюєте оголошені США та рф результати перемовин щодо передбачуваного перемир’я на морі? Наскільки воно є комплексним та досяжним?

— Найголовніше, на чому б хотілось одразу зосередити увагу за підсумками аналізу заяв на офіційних сайтах керівництва США та рф, так це те, що вони мають суттєві розбіжності.

Найбільш приголомшливим і показовим є вибірковість, з якою підходить до перемовин москва. Адже Президентом України, як ми добре усі пам’ятаємо, з самого початку було запропоноване власне перемир’я на морі та у повітрі, тобто припинення ведення будь-якого вогню чи іншого застосування збройної сили сторін. Щобільше, президентом США було запропоновано керівнику рф одразу перемир’я в усіх трьох сферах, тобто і на суші також.

Однак, за підсумками перемовин на сайті кремля у першому пункті висловлено, що сторони «…домовилися забезпечити реалізацію „Чорноморської ініціативи“, що включає забезпечення у Чорному морі безпеки судноплавства, незастосування сили та недопущення використання комерційних суден у військових цілях з організацією належних заходів контролю шляхом огляду таких суден».

Тобто, московити черговий раз наголосили саме на своєму баченні умов перемир’я та при цьому суттєво звузили предмет домовленості. Повернення до угод так званої «Чорноморської ініціативи», які були досягнуті 22 липня 2022 року між Україною, ООН та Туреччиною, а також — між ООН, Туреччиною та рф, є сьогодні неможливим.

Адже навіть москва відмовилась від їх виконання у липні 2023 року, а Сили оборони України, відкинувши ворога до східної частини моря, створили новий морський коридор для міжнародного судноплавства та забезпечили його безпеку.

— Уточніть, будь-ласка: ви сказали, що між заявами американської та російської сторони є суттєві відмінності. В чому ще вони полягають?

— Окрім того, що московити наголошують саме на відновленні вже відомої «Чорноморської ініціативи», кардинальною відмінністю позицій сторін, наведених у заявах, є специфічні наголоси та умови, за яких москва погоджується до здійснення такого перемир’я.

По-перше, американська сторона вказує, що сторони домовляються лише про те, щоб «…забезпечити безпечне судноплавство, виключити застосування сили та не допустити використання комерційних суден у військових цілях у Чорному морі». Як ви бачите, тут немає жодного слова про будь-які заходи з організації контролю та догляду суден. І це дуже симптоматично!

Бо російська сторона, користуючись специфічними підходами до контролю суден під час дії «Чорноморської ініціативи», дуже часто здійснювала значні затримки цивільних суден. А це суттєво впливало на залучення суден, бо будь-яка затримка це величезні кошти! То ж московити знову хочуть приховано досягати негативного впливу на судноплавство. По суті — зривати його.

По-друге, і це також дуже-дуже важливо: москва, поставивши у заяві таку собі невелику «приміточку» після двох головних пунктів, зазначає, що забезпечення судноплавства відбудеться лише після того, як США скасують низку санкційних обмежень! Усі п’ять вимог щодо зняття санкцій є дуже вагомими.

Під приводом забезпечення свободи російського виробництва «рибопродукції» московити вимагають скасування санкцій з банків, дозволу на вільні операції їх танкерів, закупівлю сучасної західної сільгосптехніки, яка начинена електронним обладнанням подвійного призначення! Чи можливо зняти такі санкції з огляду на триваючу агресію? Безумовно, що ці побажання кремля жодним чином не узгоджуються з тим комплексом заходів, що вживались західними країнами для допомоги Україні у триваючій війні.

— Скажіть, а чи справді є хоча б якась можливість реалізувати формат перемир’я у Чорному морі, що запропонований сторонами у домовленостях?

— Загалом така можливість теоретично існує, але слід врахувати такі вагомі застереження. По-перше, у контексті забезпечення власне безпеки судноплавства слід усвідомлювати весь спектр можливих загроз. Що насправді слід розуміти під забезпеченням безпеки на морі? Тут велика відмінність від дій на суші та у повітрі. Окрім того, одразу зазначимо: досвід воєнних конфліктів засвідчує, що перемир’я логічно оголошувати одразу в усіх сферах, бо інакше можуть виникнути ризики та розбіжності.

У нашому випадку термін «на морі» — це складне, комплексне поняття, яке згідно з нормами міжнародного морського права та відповідних положень військово-морського мистецтва, означає: на поверхні моря, у товщі водного простору і на дні, а також і в повітряному просторі над цією морською поверхнею. Чому так? Бо, для прикладу, є літаки-амфібії, що діють одразу у двох сферах, бо є корабель, який може застосувати ракету як засіб повітряного нападу або ж літальний пілотований чи безпілотний апарат і також здійснювати вплив у декількох сферах! Бачите, які різні ситуації можуть виникнути? Тому зрозуміло, що здійснювати контроль перемир’я за таких умов є дуже складним завданням.

По-друге, у разі реалізації перемир’я на морі слід уважно враховувати не тільки політичні та військові аспекти, але й технічні, географічні, міжнародно-правові, психологічні. Для прикладу, на відміну від інших сфер, де засоби повітряної і космічної розвідки можуть ефективно за силами і засобами сторін, їх розташуванням чи рухом, виявляти їх під водою є надзвичайно складним технічним питанням. Навіть достатньо великий підводний човен під водою інколи стає повністю «невидимим»! То що вже говорити про підводних плавців чи невеликі автономно діючі підводні апарати? Навіть найсучасніші засоби пошуку та виявлення підводних об’єктів є недостатньо ефективними. Це обумовлено фізико-хімічними властивостями води, зокрема такими її характеристик, як щільність, температура та ін. То ж чи можемо ми гарантувати безпеку суден від впливу диверсій та провокацій? Питання відкрите.

А до чого тут психологічні аспекти? — запитаєте ви. Щоб зрозуміти чи є гарантії безпеки в умовах перемир’я, необхідно чітко уявляти психологічний портрет противника. Проте, якщо говорити про такого противника, яким є московити, то треба враховувати одразу й психологічно-криміналістичні аспекти, адже ми пам’ятаємо події в Бучі на початку вторгнення, пам’ятаємо звірства над військовополоненими українцями та позазаконні удари по цивільних суднах! Якщо воюєш з московитами, цей чинник потрібно мати на увазі завжди.

— Якими на ваш погляд є основні ризики, позитивні та негативні сторони передбачуваного перемир’я на морі?

— Перш за все, слід враховувати, що ми на зараз перемагаємо на морі, ми відігнали надводні і підводні сили ворога до Новоросійська. Отже, якщо оголошується припинення вогню, то активні дії наших Сил оборони на морі стають неможливими. Таким чином, наш «козир», як люблять часто говорити деякі сучасні закордонні політики, зникає!

Нагадаю, що сьогодні на морі та з морських напрямків ми завдаємо удари ракетами, безпілотними авіаційними та безекіпажними комплексами по об’єктах у Криму, на Кавказькому узбережжі, в Керченській протоці. Знижуємо бойовий потенціал противника діями груп спеціального призначення та Сил спеціальних операцій рейдами по об’єктах на тимчасово окупованих територіях.

Слід підкреслити, що знищення ворога у Криму і звільнення півострова дозволяє нейтралізувати центр тяжіння усієї оборони ворога на півдні України, у тому числі у Приазов’ї. Впевнений, що операція зі звільнення Криму, якою б вона не здавалась нездійсненною, може бути ефективно проведена за певних умов. Ця операція у разі її успіху стане початком активного впливу на противника, що обов’язково призведе до ефекту «доміно». Після втрати Криму стійкість оборони противника буде підірвано. Тому відмова від активних дій як умова перемир’я на морі є по суті нашою відмовою від перемоги у війні.

Перемир’я на морі для нас може мати лише позитив у ймовірній відсутності ударів з повітря і з моря по портах і суднах. Чи цього достатньо, особливо, коли в цей час на суші триватимуть виснажливі бойові дії? Дуже важливий аспект: а як захищати судна, що перевозять експортні товари, та як шукати й знищувати морські міни на шляху руху суден у морі, адже за умов перемир’я будь-яке розгортання сил в море є загрозою для іншої сторони.

Якщо нам буде дозволено супроводжувати та забезпечувати безпеку суден, то логічно, що противник захоче здійснювати рух своїх сил морем, здійснювати, наприклад, морські перевезення до Севастополя, Чорноморського, що у північно-західній частині Криму, до Феодосії. І що він туди привезе? Чи гарантуємо ми, що він не підсилюватиме свої сили? Міністром оборони України наголошено, що за умов перемир’я кораблі противника не повинні виходити за межі східної частини моря. Проте ризики невиконання ворогом будь-яких умов перемир’я залишаються.

— Які вигоди може отримати ворог у разі оголошення перемир’я на морі?

— Що стосується ворога, то вплив перемир’я на морі на нього також матиме як позитивні, так і негативні аспекти. Адже зараз ворог використовує море наступним чином. Він має перевагу у повітрі над морем, може літаками атакувати нас. Може діяти з моря ракетами та літальними апаратами, які стартують з приморських районів та діють через море. Він завдає ударів ракетами «Калібр», але їх частка незначна у повітряних ударах і вони низькоефективні, бо наша ППО навчилась їх збивати. Але усі ці дії є діями з моря, з морських напрямків, тобто у широкому і повному значенні терміна — це дії на морі. Відмова противника від ударів по наших портах і суднах не є для нього позитивом.

Та все ж нагадаю, що основним і вирішальним для москви позитивним бонусом від такого перемир’я стане зняття санкцій, адже це дозволить швидко відновлювати економіку та забезпечувати зростання наступальних спроможностей ворога.

— Дуже багато спостерігачів за воєнними діями на морі та військових фахівців вважають, що ворог однозначно використає перемир’я на морі для відновлення своїх сил та переваги на морі до стану 2022 року. На ваш погляд, чи планує москва використати паузу у діях на морі для поновлення своїх сил?

— Насправді такий ризик є! Він суттєвий. Водночас якщо до умов перемир’я закласти певні вимоги, а це треба зробити обов’язково, тоді можна знизити ймовірність такої ситуації. Очевидно, що укладаючи перемир’я, слід внести положення про заборону будь-якого розгортання і будь-яких дій надводних і підводних сил, морської авіації, сил спеціального призначення, підводних комплексів, у тому числі суден допоміжного флоту, а також будь-якої авіації — розвідувальної, управління і зв’язку, винищувальної, транспортної, рятувальної та іншої, будь-яких безпілотників!

Чому так? Тому що з будь-якої надводної, підводної, повітряної платформи, будь-якого призначення, може бути застосована зброя та здійснена провокація! За прикладами ходити далеко не потрібно: рятувальне судно «Бех», до того, як було знищено ракетами «Гарпун», було обладнане і застосовувало для свого прикриття та інших сил зенітно-ракетний комплекс. Також воно перевозило групи спеціального призначення противника. Будь-який малий катер противника може бути носієм диверсійної групи. Це лише один приклад.

Отже, будь-яка діяльність противника на морі повинна бути зупинена. Тільки за таких умов ворог не зможе відновити свої позиції! Але за таких умов москва вимагатиме і зупинки наших будь-яких дій із забезпечення безпеки цивільних суден, що рухаються з портів України. Ось в чому полягають ризики перемир’я на морі.

— Під час підготовки до перемовин та навіть зараз ми спостерігаємо неоднозначну реакцію деяких наших партнерів на зміст тих положень, що можуть закладатись в умови перемир’я на морі. Скажіть, що саме може їх турбувати?

— Будь-які зміни в умовах дій, що відбуваються зараз на морі, зачіпають, перш за все, причорноморські держави, зокрема безпеку їх морської діяльності. Ми пам’ятаємо недавні публікації з інформацією про те, що ніби Болгарія та Румунія змушені нервувати саме через відсутність довіри до москви та її рішень, її військових, які нібито за умовами перемир’я гарантуватимуть безпеку цивільного судноплавства. Так насправді ми знаємо, що жодної довіри до московитів немає.

Отже, на карту поставлено безпеку цивільного судноплавства та й загалом безпеку діяльності на морі, тобто і цивільної, й військової. Бо провокації й диверсії є обов’язковою складовою «дружби» та «співробітництва» кремля. Удари по цивільних суднах авіацією і ракетами у Чорному морі та диверсії у Балтійському морі є цьому незабутнім нагадуванням. Гібридна війна проти Заходу триває і москва не збирається її зупиняти!

В частині, що стосується реакції Туреччини, то тут є політичні, безпекові й власне військові чинники. Їх вплив може бути різним за обсягом. Політичний чинник: Туреччина хотіла б бути посередником на морі, вона пишається тристоронніми гібридними зерновими угодами, укладеними у липні 2022 року. І вона пропонувала разом з москвою знову запустити такий інваріант. Але ми пам’ятаємо, як негативно впливали російські представники на затримки суден під час дії цієї угоди.

Наш зерновий коридор, гарантований Україною з серпня 2023 року, є справді ефективним, але він базується на ефективності Сил оборони України та нашій перемозі над противником у північно-західній частині Чорного моря, а саме ударами ракет «Нептун», інших сил і засобів.

Безпековий та військовий чинники, які змушують турбуватися Туреччину, полягають у тому, що у турецької сторони також немає довіри до діяльності керівництва та військових московії. Вони розуміють, що у разі перемир’я є значні ризики та ймовірність провокаційних дій московитів. Диверсії представників московщини можуть призвести до загибелі цивільних суден під турецьким прапором, порушення безпеки плавання у турецьких водах та підірвати міжнародний авторитет Туреччини прихованими диверсіями у протоці Босфор.

— У разі здійснення ворогом раптових агресивних дій в період функціонування режиму перемир’я ми маємо бути готовими до захисту. Для цього ми повинні мати певні додаткові сили та гарантії. Які сили партнерів можуть забезпечити гарантії безпеки для України?

— Гарантування безпеки на морі є найскладнішою проблемою, адже ми уже говорили, що термін «на морі» означає на поверхні моря, над нею, під поверхнею та на морському дні. В усіх цих сферах потрібно здійснювати перманентний та всебічний контроль обстановки, а саме спостереження, розвідку та забезпечити ефективну протидію у разі потреби.

То ж такі гарантії безпеки вимагатимуть значного ресурсу, зокрема розвідувальної та ударної авіації, нарощування кількості берегових ракетних комплексів дальньої дії, надводних і підводних платформ багатоцільового призначення, інших сил, які б у сукупності були співмірними зі спроможностями подібних сил противника. Тут буде мало можливостей для асиметричної протидії московитам.

Логічним є наступне запитання: а хто, коли і як зможе це забезпечити? Адже Сили оборони станом на теперішній час не володіють такими спроможностями. Відповідь на це запитання на зараз є відкритою. Потрібні нам сили для гарантування безпеки у разі порушення перемир’я москвою могли б надати деякі наші партнери, що мають потужні військово-морські сили.

Та водночас слід пам’ятати, що протока Босфор згідно з Конвенцією Монтрьо буде закритою аж допоки не завершиться війна, для України — це щонайменше до припинення воєнного стану. Отже, реальних військових гарантій для України на морі на зараз немає. Наша держава може покладатися лише на Сили оборони України та прискорений розвиток їх військово-морських спроможностей!

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-03-29 06:51:00