Прем’єр Румунії Чолаку йде у відставку через невтішні результати виборів

Прем’єр-міністр Румунії та голова Соціал-демократичної партії (PSD) Марчел Чолаку оголосив, що подає у відставку після невдалих результатів очолюваної коаліції в першому турі президентських виборів.

Про це повідомило румунське видання G4Media.ro.

Прем’єр Румунії подає у відставку

Заяву Чолаку зробив після завершення засідання керівних органів Соціал-демократичної партії. За його словами, ввечері 5 травня він офіційно подасть заяву про звільнення з посади прем’єр-міністра.

Чолаку уточнив, що представники його політичної сили проведуть консультації з іншими партнерами по коаліції, щоб визначити, чи залишаться міністри від PSD тимчасово в складі уряду.

Раніше глава уряду не виключав можливого виходу соціал-демократів із правлячої коаліції.

– Ця коаліція не є легітимною, оскільки її кандидат не вийшов у другий тур, – заявив Чолаку.

Прем’єр наголосив, що подальша політична конфігурація в Румунії буде формуватися за участю нового президента, якого оберуть 18 травня. Саме він “разом із партіями, які можуть створити більшість у парламенті, вирішить, хто буде керувати країною і хто стане прем’єр-міністром”.

Після того, як відставку Чолаку буде прийнято, тимчасового главу уряду має призначити виконуючий обов’язки президента країни Іліє Боложан.

За даними румунських ЗМІ, одним із потенційних кандидатів на посаду тимчасового прем’єра називають міністра освіти Даніеля Давіда.

Вибори президента у Румунії

4 травня в Румунії відбувся перший тур президентських виборів. Перемога ультраправого кандидата в першому турі президентських виборів у Румунії викликає занепокоєння щодо майбутніх викликів для ЄС, пише The Guardian.

Джордже Сіміон – ультраправий політик та прихильник Дональда Трампа, отримав 40,96% голосів. Він виступає проти військової допомоги Україні.

38-річний Сіміон відомий своїм захопленням кепками з написом Make America Great Again та просуванням сувереністського й соціально-консервативного порядку денного.

Результат Сіміона майже вдвічі перевищив результат кандидата, що посів друге місце, – мера Бухареста Нікушора Дана, та виявився вищим за прогнози передвиборчих опитувань. Обидва кандидати вийшли до другого туру, який має відбутися 18 травня.

Нікушор Дан набрав 20,99% голосів, що менше ніж на один відсотковий пункт випереджає Кріна Антонеску – проєвропейського колишнього сенатора, якого підтримували правляча Соціал-демократична партія (PSD) та правоцентристська Націонал-ліберальна партія (PNL).

– Це не просто електоральна перемога, це перемога румунської гідності. Це перемога тих, хто не втратив надії, хто досі вірить у Румунію – вільну, шановану, суверенну країну, – заявив Сіміон після оприлюднення результатів.

– Я тут, щоб служити румунам, а не навпаки, – додав він у заяві в понеділок вранці.

Сіміон наголосив, що підтримує ЄС “як осередок для розмаїтих і суверенних націй, а не як жорстку систему з уніфікованими політиками”.

Лідерка французьких ультраправих Марін Ле Пен прокоментувала результат. Вона заявила, що румунські виборці надіслали “дуже гарний бумеранг” президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, натякаючи на звинувачення, що Брюссель стоїть за скасуванням попередніх виборів минулого року.

Партія Сіміона – Альянс за об’єднання румунів (AUR) – виросла з антивакцинаторського руху і зараз є другою за величиною політичною силою в країні. Сіміон здобув перемогу в 36 з 47 виборчих округів Румунії, а також отримав 61% голосів на виборах за кордоном.

55-річний Нікушор Дан, математик за освітою та засновник партії Союз за порятунок Румунії (USR), проводив кампанію як незалежний кандидат із проєвропейською та антикорупційною платформою. Він назвав другий тур “битвою за переконання румунів, що країна має зберегти проєвропейський напрямок”.

Президент Румунії виконує напіввиконавчу роль із суттєвими повноваженнями у сферах зовнішньої політики, національної безпеки, оборонного бюджету та призначення суддів. Президент також представляє країну на міжнародній арені і може накладати вето на важливі рішення ЄС.

У разі перемоги Сіміона, Румунія, яка має спільний кордон з Україною та є членом ЄС і НАТО, може відійти від загальноєвропейського курсу і стати ще однією деструктивною силою в ЄС поряд із Угорщиною та Словаччиною.