Опинилися під завалом: що слід зробити першочергово, а чого робити не варто

Як поводити себе людині, яка опинилася під завалами? Що слід зробити в першу чергу, а чого робити не варто? Коли кликати на допомогу, як привернути увагу рятувальників та як допомогти тому, хто більше потребує допомоги?

Про це та інше говорили у програмі “Полудень” на “Українському Радіо Чернігів” з начальником рятувального відділення з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій ГУ ДСНС у Чернігівській області Артемом Кремльовим, — пише Суспільне.

Далі — з його слів.

Що є пріоритетом у роботі рятувальника, який дістає людей з-під завалів

Найголовніше — в найкоротший час знайти травмованих та надати їм медичну допомогу, дістати з-під завалів людей. В пріоритеті спочатку звільнити тих, хто найменше постраждав, тобто з поверхні. Спочатку рятують живих людей, а потім тих, які загинули, тому що в пріоритеті життя людини.

Коли ми приїжджаємо на якийсь завал, на якісь руйнування, по-перше, ми дивимося, що це за об’єкт, чи це житловий будинок, лікарня, школа. Тому що від об’єкта залежить, скільки під завалами можуть бути людей, чи це діти, чи люди похилого віку. Коли приїжджаємо на руйнування, ми оцінюємо ситуацію, відключаємо електроенергію, газ, визначаємо, чим і як ми будемо працювати.

На першому етапі йде швидкий пошук. Рятувальник після кожного кроку, двох озирається назад, тому що плити лежать нерівно, ти спереду можеш не побачити людину, а ззаду ти можеш її побачити.

Наступний етап – це більш детальний, глибокий пошук. Тут можуть залучатися кінологи, можуть залучатися вібрафони, відеокамери спеціальні. Для того, щоб застосувати вібрафон, треба зробити, щоб була хвилина тиші. Розставляються датчики, настроюється вібрафон на всі шуми, котрі навкруги є. Потім командир подає сигнал: “Увага, тиша”. Зупиняється вся техніка, всі люди, все зупиняється для того, щоб почути, чи є хтось, тому що завали можуть бути три чи п’ять метрів, і треба почути мінімальне коливання звуку, побачити на своєму моніторі. Також застосовуються, якщо це глибокий завал, газові аналізатори. Це для того, щоб зрозуміти, чи можна туди спуститись, чи ні.Реклама:

Іноді для того, щоб побачити, що з людиною, ми застосовуємо спеціальні камери, робимо отвір для того, щоб побачити людину. Ми повинні знати, чи є під цими плитами люди, і потім вирішувати, застосовувати техніку, чи ця плита зовсім не мішає на даному етапі пошуку рятування.

За який час і скільки рятувальників мають прибути на місце обстрілу

Все залежить від відстані. Якщо це по місту, ми маємо приїхати до п’яти хвилин. Машина виїжджає з частини за одну хвилину чи 40 секунд. Якщо є загроза повторного обстрілу, ми відходимо для того, щоб особовий склад не травмувався. Після того, як загроза мине, ми повертаємось до роботи. Залежно від того, який обсяг роботи, стільки й працює рятувальників. Мінімум може бути два рятувальники, максимум — п’ять, шість.

Якщо людина під завалами і вона жива, який алгоритм дій

По-перше, людині треба заспокоїтися та берегти сили. Потрібно кричати, якщо є телефон, то можна подзвонити, включити якусь музику. Якщо такої можливості немає, потрібно хоча б просто чимось стукати по бетону, по якійсь балці, по дереву, щоб вас було чути. Найдовший час коли діставали живу людину, мабуть, три години. Якщо людина непритомна чи лежить, туди залазить рятувальник. Передаються ноші, людину фіксують на ноші і через отвори передають далі. Ми стараємося заспокоїти, сказати, що все добре, що ми тут, ми вам допоможемо, не хвилюйтеся. Для того, щоб людина заспокоїлася, знала, що її обов’язково витягнуть, врятують. Далі ми передаємо психологам людину, вони вже далі займаються більш професійно.

Чого не слід робити, якщо людина опинилася під завалами

Не потрібно намагатися самостійно вибратися, якщо тебе дійсно сильно притиснуло, тому що людина може собі нашкодити.

Чи варто людям, які не є рятувальниками, надавати допомогу

Вони можуть надати допомогу, витягти тих, хто, наприклад, постраждав і лежить на поверхні. Якщо лізти всередину завалів, це небезпечно і для тих, хто лізе, і для тих, хто там перебуває. Рятувальники надають домедичну допомогу. Ми проходимо кожен рік, у нас є службові заняття, кожен тиждень ми якусь тему вивчаємо, самостійно повторюємо.

Які історії порятунку ви запам’ятали найбільше

Я в цій професії 18 років. І буває досі страшно. Страх – це нормально. Найбільше запам’ятав, коли ракети вдарили по гуртожитку на проспекті Миру. Це був кінець березня 2022 року. Ми туди виїхали та дістали з-під завалів сім’ю: батька, матір, дівчину 11 років, дві близнючки, яким по три роки. Люди були не живі, їх повністю придавило, засипало. Це найемоційніший був для мене випадок.

Як повідомляв MYNIZHYN, як правильно говорити з людьми з інвалідністю, про етику спілкування, як навчити дітей етичного спілкування з людьми з інвалідністю. Про це та інше розповіла гостя програми “Полудень” на “Українському Радіо Чернігів” психологиня, консультантка-терапевтка з військової та кризової психології Наталія Павленко.