Навіки в строю: роковини із дня загибелі ніжинця Сергія Сови

У найважчий момент, попри стан здоров’я, він добровільно став на захист України, обравши шлях кулеметника з позивним «Комбріг». Його життя було сповнене любові, праці та боротьби — і ця історія назавжди залишилася в серцях тих, хто знав ніжинського захисника Сергія Сову.

Дитинство та юність

Сергій Олексійович Сова народився 7 грудня 1985 року в Ніжині. Разом із сестрою відвідував місцевий дитячий садок №21. У 1992 році хлопчик почав навчання в школі №2, а після дев’яти класів вступив до Ніжинського професійного ліцею побуту та сервісу №2. У 2004 році Сергій здобув професію електрогазозварника.

Сергій завжди відзначався працьовитістю та наполегливістю, швидко опановував будь-яку роботу. Протягом життя працював у різних місцях як в Україні, так і за кордоном. Дитинство Сергія було непростим: батько залишив сім’ю, коли він був ще маленьким. Тож усі чоловічі обов’язки він узяв на себе, підтримуючи маму, яка була для нього найдорожчою людиною.

Фото: Сергій разом зі своєю мамою Людмилою

Захоплення та любов до тварин

Вільний час Сергій присвячував риболовлі, збиранню грибів та догляду за тваринами. Його собака була для нього справжнім другом, а безпритульні тварини завжди знаходили у ньому підтримку. Він багато років тренував собак, і знаходив хвилинку на фронті, щоб погладити хвостатих друзів.

Сергій був дуже близьким із молодшою ​​сестрою Катериною. Вони разом зростали, святкували дні народження майже одночасно: Сергій — 7 грудня, Катерина — 10 грудня. Особливе місце в його серці зайняла хрещениця Даша, якою він опікувався, наче донькою.

Фото: Сергій зі своєю сестрою Катериною

Вибір бути Воїном

З початком повномасштабного вторгнення Сергій двічі звертався до військкомату, щоб стати добровольцем. Попри можливість залишитися вдома, він не міг спокійно спостерігати за подіями. Пройшовши військовий вишкіл, став кулеметником із позивним “Комбріг”. Побратими згадують його як мужнього, доброго та завжди готового допомоги.Реклама:

Загинув Сергій 3 березня 2024 року під час виконання бойового завдання у Роботиному Запорізької області. Він віддав життя за Україну, виборюючи свободу для свого народу.

Пам’ять про героя

Сергія, як і решту полеглих захисників з Ніжина, можна знайти на Алеї Слави. 

Також на стіні рідної гімназії у Ніжині є меморіальна дошка, присвячена захисникові.

Фото: Рідні Сергія (сестра Катерина та мама Людмила) біля меморіальної дошки в Ніжинській гімназії №2. Автор: Олександр Воронуха

У стінах гімназії присутній стенд із зображенням полеглих випускників на війні. Серед них — Сергій Сова…

Вічна пам’ять герою України!

Як повідомляв MYNIZHYN, 46-річний головний сержант Станіслав Прощенко загинув 1 березня 2022 року на Чернігівщині в селі Дорогинка. Того дня він із побратимами дізнався, що в населений пункт за 25 км від його рідного Ніжина заїхали два ворожі бензовози, водії грабують магазин. Поспішили на допомогу сільчанам. Окупантів було шестеро, українських захисників – троє. Зав’язався бій…