Одна з таких приказок – «Їхав Ілля на коні, тягнув ноги по землі, ноги піднялися, кров уняв. Ішла Пречиста, одна з Києва, друга з Чернігова, третя з Ніжина, несли срібну голочку, шовкову ниточку, рану зашивати, кров замовляли: «Кров із буйної голови, з рум’яного обличчя, з ретивого серця, з живота, з кісток, з мізків, з чорного волосся, з карих очей!».

У статті ми спробуємо інтерпретувати значення цієї приказки, досліджуючи її міфологічне підґрунтя, фольклорні образи та соціально-культурне значення в контексті української народної традиції.

Ця приказка є багатошаровим символом, що поєднує в собі уявлення про духовну допомогу, світобудову, мислення, вірування та важливість природних сил у процесах лікування. Вона є прикладом існування у нашій традиції двовір’я (поєднання язичницьких та християнських практик). Коли ми віримо у магів, відьом, «бабів», разом з тим звертаючись до християнських святих.

Замовляння, в якому згадується образ Іллі, що травмується і отримує допомогу від Пречистих, відкриває нам важливі культурні та символічні аспекти народної віри. Ймовірно, Ілля, згідно з текстом, постає як герой, який пережив важку подію, що могла бути пов’язана з війною або небезпечною подорожжю, адже «тягнув ноги по землі» і його рана не припиняла кровоточити. Це може символізувати фізичні або емоційні пошкодження.

На допомогу йому приходять Пречисті – символи чистоти, захисту та духовної сили, що часто виступають у народних віруваннях як помічники у скрутних ситуаціях. Їх образи з Києва, Чернігова та Ніжина підкреслюють важливість цих місць, які відігравали роль духовних центрів, а також відображають ідею про взаємодопомогу та зв’язок між різними частинами країни. Пречисті, що несуть срібну голочку та шовкову ниточку, є символами відродження, адже нитка в народних віруваннях часто асоціюється зі зціленням і з’єднанням – як епітеліальних тканин, так і духовних зв’язків.

Процес замовляння крові вказує на спробу не лише зупинити фізичну кровотечу, а й очищення, як фізичне, так і духовне. Згадка про різні частини тіла – «буйну голову», «рум’яне обличчя», «ретиве серце», «живіт, кістки, мізки» – підкреслює комплексний підхід до зцілення, де кожен орган чи частина тіла символізує певні аспекти життя людини, що потребують відновлення.

Взагалі тема «крові» є важливою в контексті народної медицини та вірувань, оскільки кров традиційно розглядалася як джерело життя, а її замовляння мало на меті відновлення гармонії та здоров’я.

Анастасія КОЗОРІЗ, завідуюча відділу Музей археології та підземної історії Ніжина