«Ти розумієш, що відповідаєш за людське життя»: розмова з ніжинським лікарем Андрієм Андрійцем

У лютому 2026 Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького повідомила про те, що у Ніжині  – чотири нових фахівця. Це молоді лікарі, які приєдналися до команди медиків нашого міста.

Тож давайте знайомитись.

Сьогодні в гостях у MYNIZHYN лікар ортопед – травматолог Андрій АНДРІЄЦЬ. Закінчив Полтавський державний медичний університет.

На фото лікар ортопед – травматолог Андрій АНДРІЄЦЬ. Фото з архіву

– Доброго дня! Кажуть, що кращими лікарями стають ті, хто з дитинства чує про медицину від батьків або родичів. Хто допомагав вам заглибитися в усі тонкощі професії?

– Доброго дня. Інколи сам собі ставлю це питання, адже ні в родині, ні серед знайомих людей з професією лікаря не було. Якщо чесно, навіть і сам пригадати не можу, коли саме вирішив стати лікарем. Ніколи не замислювався над вибором професії, ніби просто мав стати лікарем — і все.

– А ви родом з Ніжина чи з Полтавщини? Цікаво– чому обрали саме Ніжин?

– Родом з Ніжинщини. Все життя проживав тут. Навчатися поїхав до Полтави, але ще під час навчання вирішив, що буду повертатися на малу батьківщину.

– А чому обрали спеціальність травматолога?

– Під час навчання довго не міг зрозуміти, чому така міцна кісткова тканина так швидко може зламатися, а відновлюватися може дуже довго! (Посміхається – авт.) Мабуть тому, що дуже гарні викладачі були. Зацікавили предметом.

– Яким, на ваш погляд, повинен бути хороший лікар?

– Думаючим про пацієнта. Дуже важливо обрати саме ту тактику лікування, яка буде найдоцільнішою для кожної окремої людини (враховуючи вік, супутні захворювання, подальше відновлення тощо). Ну і, звичайно, не зупинятися, а далі навчатися.

– Чи є у вас, скажімо так, свої кумири у професійній діяльності? Тобто на кого вам хотілося б рівнятися і чому саме? Це можуть буди одногрупники, викладачі, колеги, або навіть актори, які грають лікарів у кіно.Реклама:

– Якогось одного взірця для наслідування не маю. Зазвичай надихаюся (якщо можна так сказати) колегами. На інтернатурі надихався керівниками, а саме їхнім підходом до роботи з пацієнтом. Зараз серед колег є лікарі, тактичним та технічно-матеріальним підходом яких просто захоплююсь. Від них завжди дізнаюсь щось нове, навчаюся, намагаюсь перейняти їхній досвід.

– Чи є у вас на сьогоднішній день вже якийсь головний урок, який ви винесли для себе особисто: чи то з життєвого досвіду, чи з навчання у медичному вузі чи з лікарської практики?

– Для себе зрозумів, що навчання лікаря не завершується після отримання червоного чи синього папірця, на якому великими літерами написано “ДИПЛОМ”. Наша робота тісно пов’язана з навчанням та спілкуванням з людьми, а в роботі, де ти відповідаєш за людські життя, не можна нехтувати  ні одним, ні іншим.

– Яку думку намагаєтеся донести до пацієнтів?

– 50% успіху лікування, хай то буде забій м’яких тканин чи перелом, залежить від самого пацієнта. Дотримуйтесь рекомендацій та порад лікарів.

– Як любите проводити вільний час – чим живете, поза межами медицини?

– У підлітковому віці дуже багато читав. Зараз, якщо є вільний вечір, із задоволенням можу переглянути художній фільм.

– І наостанок: для наших молодих читачок: чи зайняте серце молодого лікаря Андрія Андрійця – скажіть нам по секрету?

– Так. Одружений вже майже 3 роки.

На фото Андрій Андрієць під час операції
Фото з архіву лікаря

Раніше ми писали: Війна і здоров’я – «вигрібаємо» наслідки: розмова з ніжинським хірургом