Медики Марганця рятують людей, ризикуючи своїм життям

Постійно ризикують життям працівники станції екстреної медичної допомоги Марганця.

Рятують людей з-під російських обстрілів вже 10 місяців поспіль. Медики окрім звичної уніформи одягають бронежилети і не дочекавшись закінчення загрози артобстрілу, їдуть на виклики.

– До наших звичайних викликів приєдналися ще мінно-вибухові травми, – фельдшерка з медицини невідкладних станів підстанції Марганец Олена Ковтун.

Медики надають допомогу людям, у яких ампутовані кінцівки, які мають осколкові поранення живота, шиї.

Пані Олена працює фельдшеркою марганецької підстанції екстреної медичної допомоги уже 38 років і розповідає, як торік змінилася їхня робота.

– Нам видали бронежилети, вони в нас легкі, – розповіла фельдшерка. – Тут ми додатково кладемо турнікети, перев’язувальний матеріал, шприци із знеболювальним.

Торік 24 лютого, згадує медикиня, відчували розгубленість. У березні російські війська вже зайняли Запорізьку атомну електростанцію по той бік Каховського водосховища і всі хвилювались за радіаційну безпеку. А вже в липні звідти по Марганцю полетіли перші ворожі снаряди.

– Приліт був на місцеву лікарню, було пошкоджено інфекційне відділення, зупинка, машина швидкої медичної допомоги, – згадує пані Олена.

То була її зміна, та ніхто не постраждав.

Один із найстрашніших обстрілів по середмістю Марганця російські терористи здійснили 10 серпня. Усі прильоти прийшлися на багатоповерхівки, палац культури, гуртожиток, дві школи та будинок для літніх людей. 12 людей тоді загинули, ще 11 отримали поранення.

Найбільше вбитих було у гуртожитку – там мешкали пенсіонери та працівники місцевого гірничо-збагачувального комбінату.

Олена каже – після того купила у магазині найбільшу валізу, але з міста так і не поїхала. Не змогла.

– Психологічно важко, ну, а що робить. Праця у нас така, – говорить Олена.- Намагаємось підтримати один одного.

Юлії Ведмідь тридцять, вона працює фельдшеркою у Марганці вже п’ять років і каже – останній рік для неї найтяжчий.

– Дуже страшно, коли чуєш ці вибухи, вибухи снарядів, коли свистить над головою – це уже страшно, – говорить вона. – Дивишся виклик приходить і молишся, щоб не було оцих мінно-вибухових травм.

Дівчина розповідає – зараз змінився принцип надання допомоги постраждалим. Бо коли під час роботи починає знову вибухати – заспокоюєш і постраждалого, і себе.

Так було під час останнього масованого обстрілу середмістя Марганця 15 березня. Тоді від російських снарядів загинуло двоє людей, рятувати довелося п’ятьох.

– Травма голови була – осколкове поранення, – розповіла фельдшерка. – Їхали, жіночка була у шоці. Ми морально намагалися її підтримати, хоча у самих всередині наче холодець булькає.

Бригади марганецької підстанції оснащені усім необхідним для порятунку постраждалих. Додатково тут з’явилися два нових набори медикаментів – травматологічна та реанімаційна сумки. Вони – для особливо тяжких поранених.

У Марганці щодня на зміні працює чотири бригади екстреної медичної допомоги. Загалом же на підстанції 20 фельдшерів.

Жоден з них не покинув свого робочого місця, каже завідувач підстанції екстреної медичної допомоги  Марганця Володимир Грабовий і додає – дуже хвилюється за своїх підопічних на виїздах.

– Було, що поруч обстріли, але все обійшлося, – згадує Володимир Грабовий.

Бувало, що медики в укриття при ховалися, та водночас надавали допомогу пораненим.

 – Уже в укриття намагались перенести кудись, в підвал, а потім уже по закінченню обстрілу доправляли у лікарню, – сказав він.

Лікар розповів, що за майже 10 місяців роботи під обстрілами постійно доводиться вчитися і приймати нові виклики.

Від початку російських обстрілів у Марганецькій громаді уже загинуло 16 людей, понад півсотні зазнали поранень.