Лютениця: класичний рецепт болгарської заготівлі

Лютениця – справжній хіт серпневої заготівлі! Цей смачний та красивий соус уже не перший рік підкорює серця господинь. І не дарма!

Лютениця, приготовлена за класичним рецептом, ідеально підходить як додаток до м’яса, риби та овочів або й просто як смачна намазка на хліб. А взимку навіть одна ложка лютениці, приготовленої за цим рецептом, здатна зігріти своїм ароматом і смаком.

Найкраще те, що цю ікру із солодкого перцю можна приготувати з простих і доступних інгредієнтів у домашніх умовах.

Лютениця: класичний рецепт

Лютениця сама по собі має багатий смак, але додавання спецій, може зробити її ще більш ароматною та цікавою. Що можна додати у лютеницю: паприку, орегано, сушений чи свіжий базилік, коріандр чи тим’ян. Додавання спецій дозволить створити ваш власний унікальний варіант лютениці.

Інгредієнти:

• солодкий червоний перець (великий, солодкий та м’ясистий) – 6-7 шт.
• помідори (великі) – 3 шт.
• часник – 3 зубки
• олія оливкова чи соняшникова – 4 ст. л.
• цукор – 3 ст. л.
• сіль – 1 ч. л. чи до смаку
• чорний перець – 1/4 ч. л.
• гострий перець мелений – до смаку

Лютениця: рецепт у домашніх умовах покроково:

1. Перець миємо, викладаємо на деко, вливаємо 100 мл води та запікаємо за 180 °С до м’якості (допоки на шкірці не з’являться підпалини). Це надасть перцю особливого смаку та аромату.
2. Також окремо запікаємо й помідори, поки їхня шкірка не лусне. Це допоможе легко зняти шкірку та зберегти весь сік, що виділяється.
3. Після запікання овочі злегка охолоджуємо та чистимо від шкірки. Перці також чистимо від насіння.
4. Збираємо увесь сік, який утворився під час запікання помідорів.
5. Перець і помідори нарізаємо середніми шматочками. Викладаємо овочі у каструлю разом з соком. Додайте спеції, сіль, цукор і олію. Не забуваймо також про часник, який варто пропустити через прес, щоб він віддав свій аромат повною мірою.
6. Доводимо лютеницю до кипіння, помішуючи, не великому вогні. Потім зменшуємо вогонь до середнього і варимо, без кришки, часто помішуючи, поки соус не стане густим, а зайва рідина не випарується. Важливо не поспішати – процес може зайняти трохи часу, але результат того вартий.
7. Наприкінці приготування пробуємо заготівлю на смак. Вона має бути злегка солодкуватою, тому, якщо потрібно, додаємо ще цукру чи солі до смаку. Як тільки ікра досягне бажаної консистенції, перекладіть її у стерилізовані банки, закатуємо та дайте повністю охолонути.