Лідер гурту Антитіла Тарас Тополя – ексклюзивне інтерв’ю

14 лютого гурт Антитіла дав великий концерт у київському Палаці спорту. Востаннє вони виступали там п’ять років тому, адже пандемія та війна внесли свої корективи. Після відкомандирування із зони бойових дій колектив вирушив у навколосвітнє турне, і от нарешті прихильники в Україні дочекалися їхнього концерту.

Тарас Тополя – ексклюзивне інтерв’ю

В ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV Тарас Тополя розповів про паузу на сцені, як після 24 лютого 2022 року змінилося ставлення шанувальників до Антитіл та чим саме йому запам’яталося навколосвітнє турне.

– Що відчуваєте на сцені після тривалої паузи?

– Минулого разу, п’ять років тому, ми зібрали два Палаци спорту, і це було дуже щемливо. З самого початку Антитіла створювалися як стадіонний гурт. Ми йшли до стадіонів, і це був наш стадіонний тур. Потім почався Covid-19, потім широкомасштабна війна, і от нарешті нам знову вдалося вийти на цю сцену.

– Звичайно, відчуття дуже цікаві. Розумієте, було стільки ситуацій, коли ми могли загинути і більше ніколи не вийти на цю сцену… Я вірю в якусь певну роль. Напевно, Творець дає нам шанс ще вийти щось заспівати, мабуть, нам ще є що сказати.

І це відчуття, коли ти виходиш, коли розумієш, що через декілька годин тут зберуться тисячі людей, які впустили у своє життя музику, прийшли заради цих пісень. І що твоя музика їм потрібна. Гурт Антитіла їх надихає – от це дає енергію.

Я завжди кажу, що дуже важко описати відчуття артиста, який виходить на сцену, тим людям, які ніколи не виходили на неї. А ті, хто виходили, зрозуміють, про що я.

– Антитіла зараз – не лише про патріотичні пісні. Вони служать і волонтерять. Як війна змінила ставлення фанів до гурту? 

– Насправді, більшість наших концертів, під час широкомасштабного вторгнення були за кордоном. І там люди були дуже спраглі до тих пісень, з якими у них поєднані певні життєві історії тут, в Україні.

Дуже багато українців за кордоном приходили, які були вимушені виїхати: це жінки з дітьми. Як і тоді, так і зараз я впевнений, що – чому люди приходять до нас? Тому що вони впускають наші пісні у своє життя. Вони проживають в цій пісні якісь спогади: сльозливі чи веселі, немає значення.

– Цей конект залишився, він став більш драматичним, більш щемливим і щирим. Тому що війна знімає зайве, залишає лише те, що є справжнім.

Важливо, що Антитіла колись зібралися, щоб бути на сцені. Щоб своїми піснями доносити те, що нам болить, те, що нам важливе. І проєктувати свої емоції через відчуття, через лірику і мелодії на цей світ. Описувати їх, проживати, і дарувати щось, що лише Антитіла можуть створити для інших людей.

– Коли почалася війна, наш обов’язок був, є і залишається – боронити країну. Але, зрештою, ми не перестали бути музикантами. Коли мене питають за кордоном – хто ви: парамедик, батько чи музикант? Насамперед, я музикант і батько, як і Сергій Вусик та Дмитро Жолудь.

Тому це частина нашого життя. Ми мусимо виходити на сцену. Мусимо співати, тому що якщо цього не робити – то заради чого вся ця війна? Заради чого ми боремося? Для того, щоб люди, зокрема, могли проявляти себе, мріяти і бути щасливими. Це речі, які нерозривні. Так само, як для нас оборона країни, виступ на сцені, волонтерська діяльність. Ми це не відділяємо в інших справах.

– Якими емоціями запам’яталося навколосвітнє турне?

– Ми зібрали $650 тис. Закарбувалося воно неймовірною віддачею людей з вірою в те, що ми робимо правильну справу, і те, що Україна обов’язково переможе.

– Я не побачив там втоми від війни, я побачив втому взагалі від цього марафону, в якому ми біжимо. Але у всіх є впевненість, що Україна здобуде цю перемогу.

Я скажу так, ми зустрічалися там не лише з українцями. Австралія, Нова Зеландія, Америка, Канада, зустрічалися там і давали інтерв’ю закордонним громадянам, які мають паспорт іншої країни. І всі, з ким ми зустрічалися, вірять в Україну і щиро її підтримують.

Можливо, я просто не бачив тих людей, які бажають поразки чи підтримують Росію. Мабуть, вони є. Але загалом те, що я відчув, що ми боремося і робимо – це правильно. І у нас обов’язково буде перемога.