Катерина Заботкіна: про жестову мову та Нацвідбір на Євробачення 2024

Цього року Нацвідбір на Євробачення 2024 вперше транслювався жестовою мовою. Такий формат перекладу пісень започаткований у США. А популяризувала його виконавиця Ембер Галловей.

Виконавиця пісень жестовою мовою Катерина Заботкіна, що стала справжньою зіркою Нацвідбору на Євробачення 2024, розповіла про власні фішки, що дозволяють їй донести сенс композицій.

Більше про те, як вона вивчила жестову мову, чи має музичний слух та чим для неї став виступ на фіналі Нацвідбору, читайте в ексклюзивному інтервʼю Фактів ICTV.

Як вивчила жестову мову

– Я жестову мову вивчала сама. Колись побачила на одному фестивалі, як дівчина грала на гітарі, а хлопець поряд з нею перекладав жестовою мовою. І це був просто вау-ефект. Я так надихнулась, але не знала, куди з цим піти.

Я знаходила уроки на ютубі, годинами сиділа перед дзеркалом, намагалася повторювати ці жести. Це був 2016 рік і не було ще такої розвиненої культури адаптації пісень жестовою мовою. Тому я все збирала по крихтах, переглядала одні й ті самі відео по 25 разів, щоби просто вловити якийсь новий рух.

А зараз українська естрада стала настільки різноманітною. Якщо говорити про той самий Нацвідбір, ви не знайдете двох схожих треків – вони всі абсолютно різні. Десь реп, десь душевна лірика, десь щось веселе і танцювальне. І ти можеш допомогти людям, які не чують, все це розмаїття зрозуміти. Мене це надихає до глибини душі.

Як захопилася музикою

– Я не маю абсолютно слуху музичного. І це, до речі, дуже смішна історія. У мене в родині всі співають. Мама закінчувала музичну школу. У всіх абсолютний слух. Як вийшло так зі мною – невідомо. Це як в дитинстві всім дають цукерку, щоби вони заспівали, то мені давали цукерку, щоби я не співала. Ритм я відчуваю, але у мене немає музичного слуху. Я не потрапляю у ноти, коли співаю.

Як готує адаптацію пісень жестовою мовою

– Я займаюся адаптацією пісень, мене коректно називати “виконавиця пісень жестовою мовою”. У мене є пісня, яку я переслуховую мільйон разів. Я її розкладаю на атоми. Якщо є живі виступи артистів, теж їх передивляюся, щоби піддивитися якісь їхні фішечки – як вони це роблять, що круте вони роблять. Щоби пропустити всю цю історію крізь себе.

Жестова мова – моє хобі, і я завжди вільна у тому, яку пісню виконувати.

@katrincare За кого вболіваєте на Євробаченні????? #signsong #жестовамова #жестовапісня #пісняжестовою #signlanguageinterpreter #ukraine #ужм #україна #українськажестовамова #слухайукраїнське #melovin #dreamer #eurovision ♬ оригінальний звук – Katrin Zabotkina

Як сприймають пісні люди, що не чують

– В розумінні багатьох людина, що не чує, не чує абсолютно нічого. А це може бути якийсь невеликий ступінь глухоти чи приглухуватості – людина може відчувати ритм, може бачити. Коли ти виконуєш пісню, твоє завдання — не просто слово в слово перекласти, ти маєш донести сенс, показати ритм і що в цю пісню було закладено – це найголовніше. У кожного виконавця і перекладача пісень є, якщо можна так сказати, власний почерк, є якісь власні фішки, які він завжди намагається показати, якось втілити.

В когось це можуть бути якісь музичні інструменти, наприклад, барабани різних видів. У когось може бути дуже швидкий переклад – реп здебільшого. Тобто це може бути абсолютно по-різному, строкато, цікаво, і завжди за цим дуже круто спостерігати.

Які складнощі супроводжують підготовку пісні

– Коли артист співає наживо, то все одно намагається додати якісь свої фішки, щось особливе – те, чого немає завжди на записі. І ось це головний виклик, коли ти слухаєш, як співає наживо артист, і повинен це відтворити. Тобто в тебе є долі секунди на те, щоби зорієнтуватися, що ти маєш зробити, де він починає дуже потужно виводити якусь ноту чи де зупиняється, чи ще щось, тому що це не завжди відображено в офіційному треку. Але дуже класно, що є пісня, ти її може прослухати, підготуватися, підібрати сенс.

Якщо людина хоче дізнатися текст пісні, вона її відкриє і прочитає. Я для цього не потрібна. Основне завдання для мене – передати ритм, передати сенс. Останній тиждень вже навіть боліли руки, крепатура була, але воно того вартувало.

Як готувалася до Нацвідбору

– Це була величезна честь і водночас відповідальність, тому що я розуміла, що дуже багато людей будуть це бачити. Підготовка була шалена – по кілька годин на день зранку і ввечері, ще й в метро поки їдеш, дактилюєш щось. Дактилювати – це показувати слово по літерах. Тому підготовка до виконання пісень – це дуже велика робота. Коли артист каже, що він багато разів прослухав свою пісню, це можна сміливо множити на два і буде число, скільки разів я прослухала його, її чи їхній трек.

Як прокинулася знаменитою

– Не можу сказати, що прокинулася знаменитою, бо я не лягала спати. Дуже напружений був день. Трохи хвилювалася і спала не багато. Тож мені навіть трохи ніяково казати про те, що прокинулася знаменитою, адже це не була самоціль.

Фото: Катерина Заботкіна