Кабмін хоче підвищити податки, але бізнес — проти: експерти пояснили, чи є альтернативи

1 Серпня, 2024

110 6 хвилин читано

За його словами, ситуація з виплатами для війська, зокрема з зарплатами, може загостритись наприкінці вересня поточного року.

– Ми маємо перевиконання по податках (по року буде близько 90-100 млрд грн), але воно не достатнє для покриття усього розриву у фінансуванні сектору безпеки і оборони, – повідомив він.

Нардеп додає, що протягом найближчих тижнів буде відбуватись складна дискусія про внесення змін до державного бюджету 2024 року, оскільки законопроєкт № 11416 не оптимізований з точок зору фіскального навантаження, адміністрування та можливих дисбалансів для економіки.

Водночас міністр фінансів України Сергій Марченко каже, що пошук додаткових 120 млрд гривень для бюджету є необхідністю і рішення має бути ухвалено до вересня, хоч в уряді і готові до компромісів з бізнесом.

Підвищення податків: що каже бізнес

Представники різних ланок бізнесу різко відреагували на ініціативу уряду щодо підвищення податкових стягнень.

Так, наприклад, співзасновник monobank Олег Гороховський написав у своїх соцмережах: “Той, хто прийде до тебе з пропозицією підвищити податки у країні, що воює, той і зрадник”.

Засновник компанії Ajax Systems Олександр Конотопський написав, що “податки піднімати не можна”, оскільки це “архітектурна річ” і громадяни та бізнес “до цього не готові”.

Паралельно з цим спілка Diia.City United виступила проти підняття податкових стягнень з компаній та ФОП різних груп, а також закликала урядовців знайти інші джерела надходжень до бюджету.

– Виступаємо проти необґрунтованого підняття податків з обороту (доходу) компаній та доходів фізосіб та закликаємо уряд опрацювати інші джерела надходжень до бюджету, – йдеться у повідомленні.

У спілці Diia.City United впевнені, що запропоновані у законопроєкті зміни призведуть до збільшення тіньової економіки та відтоку бізнесу з України.

У Торгово-промисловій палаті України також кажуть, що уряд має утриматись від ухвалення законопроєкту № 11416, оскільки в документі є низка “вкрай загрозливих норм для стабільної роботи підприємців та економіки”. Експерти ТПП вважають, що податкові нововведення призведуть до посилення фіскального тиску на добросовісних платників податків і теж, як в спілці Diia.City United, заявляють про ризики зростання тіньової економіки.

Вчора, 31 липня, Олег Гороховський повідомив, що відбувся круглий стіл між представниками уряду та бізнесу щодо податків. Зустріч тривала 2,5 години, і бізнесмени намагалися “глибше зрозуміти, чи використав Кабмін усі можливості для оптимізації бюджетних видатків і збільшення доходів”.

Зокрема, підприємці кажуть, що сьогодні існує велика кількість проблем, розв’язання яких може призвести до надходжень до бюджету, а податки при цьому не варто підіймати: “дроблення на ФОП, зарплати в конвертах, дірки в митниці, обхід акцизів”.

Гороховський каже, що представники уряду та Міноборони “пояснили критичну потребу збільшити військові видатки” цього року на 500 млрд грн, а додаткові кошти підуть на:

60% — виплати зарплат військовим;
40% — зброю, техніку та інші критичні витрати.

Підприємець каже, що бізнес отримав “багато відповідей”, а сторони домовилися продовжити консультації наступного тижня у профільному комітеті Ради.

– Усе складно… – резюмував він.

Що кажуть економісти

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в коментарі Фактам ICTV сказав, що додаткове оподаткування буде проблемним у будь-якій країні світу, оскільки “податки ніхто платити не любить”.

Він вказує, що зазначені кошти потрібні державі на безпеку та оборону, а тому її неможливо буде залучити з макрофінансової допомоги від партнерів, відповідно, їх потрібно буде брати з української економіки.

– Що означає брати з економіки? Це або запозичувати через облігації внутрішньої державної позики, або підвищувати податки. Тими пропозиціями, що подав уряд, вони зможуть перекрити хіба 140 млрд гривень. За більш песимістичними оцінками взагалі 120. Решта буде перекриватися за рахунок ОВДП (облігації внутрішніх державних позик, – Ред.) і економії на статтях видатків, що пов’язані з обслуговуванням держборгу, – каже він.

Водночас, продовжує Пендзин, зазначені 120 млрд з податків стануть додатковим вантажем на усіх громадянах України, оскільки українці “є кінцевим платником багатьох податків”.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак у коментарі Фактам ICTV розповів, що для того щоб зменшити дефіцит у державному бюджеті, з одного боку, “треба підвищувати дохідну частину, а з іншого — зменшувати витратну частину на необов’язкові під час війни витрати як з центрального державного бюджету, так і з місцевих”.

Обидва експерти погоджуються з бізнесом і кажуть, що запровадження додаткового податкового навантаження призведе до того, що уряд витисне частину підприємців в тіньові схеми, а з податків будуть отримувати навіть ще менше, ніж сьогодні.

На думку Олега Пендзина, між підприємцями та урядом може бути знайдений компромісний варіант, але в будь-якому випадку “все ляже на кінцевих споживачів”.

– Ми маємо це розуміти з вами: і ПДВ, і акцизи, і воєнний збір хто платить? Громадяни. Більшість у цій ситуації перекладе цей податок на плечі нас з вами, ми є кінцевим платником, – каже він.

На його думку, в пошуках компромісу Кабмін може прибрати “занадто одіозні речі” з законопроєкту, наприклад податок 15% на купівлю нового автомобіля чи 30% на ювелірні вироби.

– Це повністю поставило б хрест на легальному продажу (авто, – Ред.). Ми ж менше автомобілів купляти не будемо, але будемо просто більше купляти автомобілів на сірому ринку. Ймовірно, теж щось робитимуть з ювеліркою, тому що 30% — це просто заборонена цифра. Тому можуть бути змінені якісь архітектурні речі, але загалом все це буде підлаштовуватись під потреби (уряду, – Ред.), – каже він.

Дефіцит у бюджеті: чи є альтернативи підвищенню податків

За словами Андрія Новака, сьогодні можна збільшити дохідну частину державного бюджету не тільки за рахунок податків, але й іншими способами.

Наприклад, з інших внутрішніх резервів, а саме – через заборону “численних схем в різних сферах”, що дасть у “декілька разів більше додаткових надходжень”, ніж пропонує уряд через податкові стягнення.

По-перше, каже він, найбільшою статтею внутрішнього резерву є використання офшорних схем.

– Вже давно треба було, принаймні на час воєнного стану, а в принципі навіть і в мирний час, здійснити повну заборону на використання не української юрисдикції в економічній діяльності, яка стосується українських товарів або продажу товарів на українському ринку. Тобто в усіх експортно-імпортних операціях має бути повна заборона використання юрисдикції в офшорних зонах, яких на сьогодні є 27 по світу – Кіпр, Панама, Віргінські острови тощо. Тільки цей крок приніс би додатково до бюджету від 350 до 500 млрд грн щороку, – вважає голова Комітету економістів України.

Другою схемою, на яку вказує експерт, є “відшкодування ПДВ фіктивним фірмам”, які не здійснюють жодної діяльності, але через відповідні схеми отримують величезні кошти з державного бюджету. Прикриття цієї схеми могло б принести бюджету від 100 млрд до 150 млрд грн щороку, вважає Новак.

Третьою схемою є контрабанда на митниці, регуляція якої може додати держбюджету від 200 млрд до 350 млрд грн щороку.

– Якщо прикрити ці дуже масштабні схеми або схематози, то додатково до бюджету можна залучити до 1 трильйона гривень щороку і так майже повністю покрити наявний на сьогодні дефіцит. І це зовсім знімає потребу піднімати податки для всіх громадян, підприємців, які і без того зараз у важкій економічній ситуації, – каже Новак.

На запитання щодо того, що усі ці заходи потребують часу, а гроші потрібні в найближчі місяці, Новак відповів, що більшість зазначених процесів оцифровані, а тому для їх реалізації потрібна насамперед політична воля.

– Усі заходи можна реалізувати надзвичайно швидко, була б політична воля, особливо в умовах того, що практично всі процеси вже комп’ютеризовані, запрограмовані і все в електронному вигляді відбувається, – каже він.

Також Новак зазначає, що для покриття наявного дефіциту не можна використовувати золотовалютний резерв України, оскільки це одноразові видатки в екстрених випадках, а державі потрібні довгострокові рішення.

– Витрачати золотовалютні резерви на покриття дефіциту бюджету можна одноразово чи дворазово, коли йдеться про дуже гостру потребу, як, наприклад, під час війни, коли немає іншого варіанту та інших джерел надходжень оперативних, а треба терміново здійснити якісь бюджетні витрати. От тоді так можна зробити. Можна згадати, коли в нас були затримки із американською допомогою. Але це не може бути встановлено як правило, оскільки золотовалютні резерви призначені для підтримки курсу гривні, а не для перекриття дірок у бюджеті, – пояснює він.

Олег Пендзин ще одним альтернативним варіантом називає економічне бронювання, яке передбачає сплату громадянами з високим доходу щомісячної суми за бронь від мобілізації. Втім, щодо цього питання у Верховній Раді є значні суперечки і складнощі.

– Була ще пропозиція збільшити податок на додану вартість (ПДВ, – Ред.). Чого від цього відмовився уряд? Тому що, кажуть вони, це є додатковим тиском на малозабезпечені верстви населення, – каже експерт.

Разом з тим, продовжує Пендзин, сьогодні Кабмін спрямував додатковий податковий тиск на сфери діяльності для тих громадян, які мають гроші.

– Тобто якщо ви отримуєте дохід, то отримуєте воєнний збір. Якщо ви купуєте дорогоцінні метали або машини, то ви точно маєте гроші. А податок на додану вартість стосується усіх, його уникнути неможливо. Це з одного боку. А з іншого боку, це різко збільшить вартість товарів для всіх категорій населення, для малозабезпечених. Тому що це є додатковий податок на харчі, на все інше, – пояснює економіст.

Загалом, каже Пендзин, додаткове податкове навантаження, навіть з розрахунків уряду, не перекриє той дефіцит, який сьогодні існує в бюджеті, а тому будуть запроваджені якісь інші додаткові заходи для залучення коштів.