«Гріпен» для України: професор Харук про еволюцію шведського «Грифона» та виклики сьогодення
Оголошення про намір Швеції передати Україні винищувачі JAS-39 Gripen стало однією з найбільш обговорюваних подій у безпековому секторі цього року.
Перші 16 машин, що мають надійти на озброєння Повітряних Сил ЗСУ вже наступного року, розглядаються експертами як критично важливий елемент підсилення нашої авіації. Окрім передачі літаків, стратегічна угода передбачає закупівлю сучасних моделей Gripen E/F та інтеграцію далекобійного ракетного озброєння, зокрема «Метеорів».
Про те, чому саме шведський «Грифон» став ідеальним кандидатом для використання на українському театрі воєнних дій, у чому полягають його технологічні переваги над конкурентами та які виклики чекають на наших пілотів під час переходу на цю платформу, ми говоримо з відомим істориком авіації та військовим експертом, доктором історичних наук, професором Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрієм Харуком.
— Андрію Івановичу, наприкінці травня стало відомо про намір Швеції передати Україні винищувачі Gripen. Наскільки важливим є це рішення?
— Це справді знакова подія. 28 травня 2026 року було оголошено про намір передати Україні 16 винищувачів JAS 39 Gripen C/D. Згідно з планами, постачання почнеться вже наступного року.
Окрім самих планерів, пакет підтримки виглядає дуже солідно: це ракети класу «повітря-повітря» малої дальності IRIS-T, середньої — AIM-120 AMRAAM, і, що найважливіше, далекобійні Meteor.
Крім того, Україна планує використати 2,5 млрд євро з кредиту ЄС на закупівлю 20 новітніх Gripen E/F, перші з яких ми очікуємо до 2030 року. Це означає не лише посилення української авіації сьогодні, а й її розвиток у довгостроковій перспективі.
Проте варто бути реалістами: існує ризик певної відсутності підтримки цієї угоди з боку США. Адже шведський винищувач оснащений американським двигуном, що дає Вашингтону важелі впливу на реекспорт.
— «Гріпен» часто називають «найбільш шведським» літаком. Як взагалі виникла ідея його створення? Чому Швеція не пішла шляхом купівлі готових машин, наприклад, F-16?
— Наприкінці 70-х років ПС Швеції опинилися перед вибором: старіючі «Дракени» та дорогі в обслуговуванні «Віггени» потребували заміни. Розглядали варіанти купівлі за кордоном — «Міраж 2000», F-16, F/A-18, F-20, але врешті-решт уряд вирішив зберегти власну авіаційну школу. Політики делегували право створити власний літак силами компанії SAAB.
У 1982 році парламент дав старт розробці і профінансував програму створення нового багатоцільового літака. Так народився проєкт JAS 39 Gripen. Абревіатура JAS означає, що літак мав поєднувати функції винищувача, ударного літака та розвідника.
Основною вимогою замовника була висока маневреність для протидії радянським винищувачам та можливість експлуатації на слабко обладнаних аеродромах — шведи історично роблять ставку на використання ділянок автострад як запасних смуг.
— Які вимоги висувалися до нового літака?
— Швеція не планувала вести далекі експедиційні війни, тому головний акцент робився не на дальність польоту, а на маневреність, швидкість підготовки до повторного вильоту та здатність працювати з тимчасових аеродромів.
Шведська концепція оборони передбачала використання навіть окремих ділянок автомобільних трас як запасних злітно-посадкових смуг. Саме тому Gripen отримав компактні розміри, невисоку вартість експлуатації та можливість обслуговування невеликими технічними групами.
— Чи легко проходила розробка літака?
— Ні, шлях був досить складним. Схема «качка» з переднім горизонтальним оперенням забезпечувала чудові показники, але вона робила літак статично нестійким. Це вимагало створення складної цифрової електродистанційної системи управління (ЕДСУ).
Перший прототип здійснив політ лише у грудні 1988 року. До речі, саме проблеми з ЕДСУ стали причиною першої катастрофи прототипу в 1989 році. А
Втім, після доопрацювання літак продемонстрував дуже хороші характеристики. Зокрема, випробування показали менший аеродинамічний опір — на 10% нижчій, ніж очікували конструктори, а злітно-посадкові характеристики перевершили очікування.
— Як розвивалося сімейство Gripen після появи перших серійних машин?
— Спочатку випускалися версії JAS 39A і двомісний JAS 39B. Згодом з’явилися модернізовані JAS 39C і JAS 39D із покращеною авіонікою, дозаправленням у повітрі та розширеними бойовими можливостями.
Саме ці літаки сьогодні становлять основу шведської винищувальної авіації та експортуються за кордон.
— У чому полягають головні технічні переваги Gripen?
Це поєднання сучасної електроніки, високої маневреності та відносно низької вартості експлуатації. Літак активно використовує композитні матеріали, оснащений сучасною радіолокаційною станцією та цифровою системою управління.
— Пане професоре, а чим відрізняється «начинка» «Гріпена» і чи справді його система передачі даних CDL 39 є унікальною?
— Вона справді видатна. Система CDL 39 за швидкістю обміну даними переважає НАТОвську «Лінк 16». Вона дозволяє чотирьом винищувачам вести обмін в активному режимі реального часу. А отримувати інформацію — практично необмеженій кількості літаків.Завдяки цьому група Gripen може діяти як єдиний інформаційний комплекс.
Це дає унікальну гнучкість: один «Гріпен» може «підсвічувати» ціль радаром, тоді як інший підходить до неї з вимкненою РЛС для непомітної атаки. Основу ж комплексу становить радар PS-05/A, здатний супроводжувати до 10 цілей одночасно.
— Наскільки сучасним є його озброєння?
— Для України найважливішою є можливість застосування ракет Meteor. Це одна з найефективніших ракет класу «повітря-повітря» великої дальності у світі. Вона суттєво збільшує можливості винищувача у боротьбі з російською авіацією.
Окрім цього, Gripen може використовувати ракети AIM-120 AMRAAM, IRIS-T, протикорабельні ракети RBS-15, крилаті ракети Taurus KEPD та широкий спектр високоточного озброєння для ударів по наземних цілях.
— А наскільки «Гріпен» є незалежним від іноземних комплектуючих?
— Це — вдалий симбіоз. Двигун RM12 — це ліцензійна версія американського General Electric F404. Планер на 29% складається з композитів, що забезпечує легкість та міцність.
Але головна сила літака — це його інтелектуальна складова та здатність до модернізації. Наприклад, останні версії С/D отримали систему дозаправки в польоті та оновлений комплекс РЕБ HSW 39, який включає навіть буксировану радіолокаційну пастку.
— Ми звикли бачити «Гріпени» на озброєнні Швеції, але ж вони стоять на озброєнні армій і інші країни, чи не так? Який міжнародний досвід експлуатації має цей літак?
— Так, «Гріпени» літають у Чехії, Угорщині, ПАР та Таїланді. Були певні успіхи, але були й проблеми. Наприклад, ПС ПАР через хронічний брак коштів зараз мають серйозні труднощі з підтриманням боєздатності своїх машин. А новітню версію Gripen E/F отримує Бразилія.
Крім того, шведські винищувачі брали участь у міжнародній операції над Лівією у 2011 році. Там вони виконали сотні бойових вильотів і продемонстрували високу надійність.
Та для України досвід експлуатації цих літаків саме у Чехії та Угорщині (де вони працюють за стандартами НАТО) є дуже цінним.
— Чи є майбутнє у версії NG та чи варто нам очікувати на щось більше, ніж старіші моделі С/D?
— Версія NG (JAS 39E) — це інший рівень: потужніший двигун F414G, здатність до надзвукового крейсерського польоту та нова РЛС з активною ФАР «Рейвен». Бразилія вже успішно впроваджує цей варіант у себе.
Поки що для України ключовим є отримання перевірених у боях та навчаннях моделей С/D, що дозволить нам швидко інтегрувати ці літаки в нашу систему ППО. Як бачимо, навіть попри скепсис деяких політиків, «Гріфени» поступово стають ближчими до нашого неба.
— Ну і, наостанок: наскільки, на вашу думку, корисним може стати Gripen для України?
— Для України це дуже перспективна платформа. Gripen створювався для роботи в умовах, які багато в чому нагадують українські реалії: розосереджене базування, швидке обслуговування, обмежена інфраструктура та необхідність протидії чисельно переважаючому противнику.
Поєднання сучасних ракет, потужної системи обміну даними та відносно невисокої вартості експлуатації робить цей літак одним із найцікавіших варіантів посилення українських Повітряних сил як у найближчі роки, так і в довгостроковій перспективі.
Огляд літака JAS-39 Gripen C/D. Відео: PH Modernization
