Горб – найдавніша за часом заселення частина історичного середмістя, розташована у центральній і східній частині Старого міста, межує з Біляківкою з південного сходу, Ковалівкою (першою) з півдня та заходу; з півночі обмежена вулицею Покровською.

Назва відображає рельєфне підвищення над заболоченим лівим берегом Остра, що було визначальним у виникненні тут одного з найдавніших із відомих на території сучасного міста поселень. Заселення датується в межах Х–XIII століття й ототожнюється з існуванням тут літописного Ніжатину.

Наприкінці 1970-х років у південно-західній частині під час будівництва багатоквартирного житлового будинку були знайдені артефакти, датовані ХІІ–ХІІІ століття. Під час планових розкопок 2018 року у східній частині виявлені решти стаціонарного житла цього ж періоду, чим підтверджено існування на теренах лівобережної частини історичного середмістя Ніжина постійного поселення києворуського часу. Ймовірне місце розташування Ніжинського городища кінця XV ст., північніше котрого ближче до берегової лінії річки в першій третині XVII століття було збудовано замок Ніжина, який з перебудовами проіснував до кінця XVIII століття.Реклама:

Упродовж ранньомодерного часу південна частина була забудована одноповерховими дерев’яними будинками, здебільшого житловими, сформувавши в такий спосіб однорядну лінію забудови вул. Замкової. Також в цій частині розташовувалось кілька заїжджих дворів. У другій половині ХІХ – на початку ХХ століття вздовж цієї лінії забудови зведено одно- та двоповерхові цегляні будинки, де розташовувалися деякі з ніжинських готелів, а також кілька прибуткових житлових будинків, зокрема, будинки купця Кардебаштова.

Північну частину займала Торгова площа, територію котрої в 1950–1960-х роках перетворили на міський стадіон, а на межі 1960–1970-х років забудували багатоповерховими житловими будинками. Східну частину протягом першої половини XVII століття займала територія Ніжинського замку, яку після перебудови укріплень середини 1640-х років перетворили на Покровську роскать замку. Згодом, після релокації місяця переправи через Остер до північно-західного кута укріплень замку, втратила оборонну функцію, й на підвищенні колишньої роскаті збудували дерев’яну церкву Різдва Богородиці, яку протягом 1757-1765 років замінили на муровану Покровську церкву.

Автор: Сергій Зозуля, завідувач відділу Музей історії Ніжина НКМ імені Івана Спаського

Як повідомляв MYNIZHYN, історія Ольги Хохлової – це трагедія жінки, що віддала своє серце людині, котра не змогла оцінити справжню глибину її почуттів. Шлюб з Пабло Пікассо став для неї випробуванням, яке назавжди змінило її життя. Однак, попри всі труднощі, Ольга зберегла свою гідність і любов до родини. Через образи й приниження вона пройшла шлях від коханої дружини до жінки, яку художник публічно зневажав.