Від Крут до великої науки: на Ніжинщині народився один з основоположників епіфітотіології

У селі Крути на Ніжинщині народився Ісаак Бейлін — доктор біологічних наук, професор та один з основоположників епіфітотіології. Ця наука вивчає причини виникнення, поширення та згасання масових інфекційних хвороб рослин, розповідає «Чернігівщина туристична запрошує».

Про життєвий і науковий шлях ученого розповідає «Чернігівщина туристична запрошує».

Життя Ісаака Бейліна було непростим. Із 12 років він самостійно заробляв гроші, щоб мати змогу продовжувати навчання. Під час навчання в Казанському університеті його кілька разів виключали через несплату внесків, а після погашення боргів поновлювали.

Його здібності помітив геоботанік Б. О. Келлер, який залучив Бейліна до наукової роботи. Однак на початку Першої світової війни майбутнього вченого мобілізували до армії. За хоробрість у боях його двічі нагородили Георгіївськими хрестами.

Після демобілізації Бейлін працював асистентом у Казанському університеті, згодом — на Воронізькій станції захисту рослин та викладачем кафедри захисту рослин Воронізького сільськогосподарського інституту.

У 1930 році вченого заарештували та звинуватили в участі в угрупованні Трудової селянської партії. За вироком він отримав п’ять років концтаборів із конфіскацією майна та висилкою сім’ї. Покарання відбував у Карлазі в Казахстані.

Навіть там Бейлін продовжив дослідницьку роботу. Він вивчав степові та напівпустельні території й займався налагодженням сільськогосподарської діяльності в системі місцевих таборів.

Понад сотня наукових праць

Після відбування покарання подальше життя Ісаака Бейліна було пов’язане з науковою діяльністю у сфері захисту рослин. Він брав участь в експедиціях та написав понад сотню наукових статей.

Учений наголошував, що збільшення врожаїв злаків, соняшнику, олійних та інших культур варто починати не з розширення посівних площ, а з вивчення хвороб рослин, удосконалення агротехніки та правильного підбору сортів.

Бейлін розробляв методи боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур. Також він запропонував схему прогнозування епіфітотій та ідею «провокативних посівів» для їх попередження і своєчасного придушення.

Окрему увагу науковець приділяв історії фітопатології та лісівництва, популяризації цих наукових напрямів і збереженню пам’яті про дослідників. Також він працював над проєктом Музею історії сільського господарства.

Ісаак Бейлін практично до останніх днів продовжував працювати: виступав на наукових зібраннях, готував до друку результати досліджень та їздив в експедиції. Помер учений на 77-му році життя, похований у Москві.

Нагадаємо, що науковець-ґрунтознавець, доктор сільськогосподарських наук, професор Павло Данилович Попович, уродженець села Плиски на Ніжинщині, запропонував науковий підхід до раціонального використання схилів Лісостепу України.