добірка новин за останні 7 днів (12 – 19 квітня)

Російські війська не припиняють обстрілювати міста України ракетами та дронами. Проте Сили оборони України завдають втрат ворогу, зокрема, вперше вдалося знищити російський ракетоносець-бомбардувальник Ту-22М3.

Президент Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію №10449, який набере чинності 18 травня.

Іран здійснив масштабний напад на Ізраїль, якому низка союзників допомогли відбити запущені ракети та дрони. Згодом США і Велика Британія запровадили нові санкції проти виробників безпілотників в Ірані.

У Грузії тривають протести через законопроект про іноземних агентів, який вважають ідентичним російському.

Що відбулося в Україні та світі за останній тиждень з 12 до 19 квітня – читайте далі у матеріалі Фактів ICTV.

Обстріли України

Протягом тижня російські війська обстрілювали міста України. Наймасштабніші з них припали на Чернігів, Дніпро, Кривий Ріг, Синельникове та Одесу.

Зокрема, внаслідок масованої ракетної атаки на Чернігів загинуло 18 людей, серед яких була 25-річна поліцейська Аліна Миколаєць. Ще постраждали ще 78 осіб, серед яких є четверо дітей.

За інформацією ОВА, загалом було три потужні вибухи, після одного з яких було зафіксовано пряме влучання в дев’ятиповерхову будівлю соціальної інфраструктури.

Внаслідок атаки зруйновано 24 багатоповерхові житлові будинки, заклад вищої освіти та десятки одиниць транспорту. В одній з лікарень вилетіли вікна та пошкоджено обладнання.

Другий масштабний обстріл по Україні прийшовся на 19 квітня. У цей день російські війська вдарили по Дніпру, Кривому Рогу, Синельниковому та Одесі, де ще встановлюється остаточна кількість постраждалих.

Загалом у Дніпропетровській області вже відомо про сімох загиблих, серед яких є дві дитини. Ще 34 людини постраждали, зокрема, дитина.

У Дніпрі є руйнування будинку на четвертому та п’ятому поверхах. У Кривому Розі пошкоджено інфраструктурний об’єкт, у Синельниковому – понад 60 приватних осель, автомобілі, сонячну електростанцію та підприємство.

Після ракетних і дронових атак президент Володимир Зеленський заявив, що кожен, хто допомагає з наданням систем ППО Україні, є рятівниками життів.

На його думку, протиповітряна оборона зараз має бути не на складах, а в реальних містах і громадах, які зазнають ударів окупантів. Глава держави стверджує, що поразка російського терору потрібна не лише Україні – це глобальна потреба.

Знищення Ту-22МЗ і ракет Х-22

Українські військові вперше збили російський дальній стратегічний бомбардувальник Ту-22МЗ, який запустив ракети в ніч на 19 квітня.

За словами командувача Повітряних сил ЗСУ Миколи Олещука, вдалося також знищити дві крилаті ракети Х-22, які російські окупанти запускали з цього літака.

За інформацією Головного управління розвідки Міністерства оборони, це була спільна операція ГУР і Повітряних сил ЗСУ.

У ГУР розповіли, що російський літак Ту-22МЗ збили на відстані близько 300 км від кордону України. Бомбардувальник зміг долетіти в район Ставрополя, де згодом впав і розбився.

Представник ГУР Андрій Юсов заявив, що другий літак Ту-22МЗ летів слідом, але був змушений розвернутися. На його думку, завдяки цьому ще певну кількість ракет не запустили по території України.

Закон про мобілізацію

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію №10449 вдень 16 квітня.

Наступного дня текст документа опублікували в офіційному парламентському виданні Голос України. Це означає, що закон про мобілізацію набере чинності через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 18 травня.

Згідно з законом, в Україні з’явиться обов’язок для чоловіків на час воєнного стану постійно носити з собою військово-обліковий документ.

Військовозобов’язані мають оновити дані протягом 60 днів у ТЦК, ЦНАПах чи електронному кабінеті. Також має бути повторне проходження ВЛК для людей, які мають статус обмежено придатних чи отримали II-III групу інвалідності після 24 лютого 2022 року, крім військових.

Факти ICTV зібрали всі зміни, які запроваджуються в Україні, коли набуде чинності закон про мобілізацію №10449.

Удар по аеродрому в Джанкої

У ніч на 17 квітня прогриміла серія потужних вибухів у районі військового аеродрому в Джанкої в тимчасово окупованому Криму.

У Генеральному штабі ЗСУ відзвітували, що внаслідок ракетного удару уражено російські воєнні цілі.

Пізніше у Головному управлінні розвідки Міноборони назвали, що пошкоджено чотири пускові установки ЗРК С-400, три радіолокаційні станції, пункт управління засобами ППО, апаратуру спостереження за повітряним простором Фундамент-М.

За інформацією ЗМІ, на аеродромі в Джанкої дислокувався 39 гелікоптерний полк 27 змішаної авіаційної дивізії 4 командування ВПС та ППО Південного військового округу Збройних сил РФ, три авіаційні ескадрильї.

Дефіцит в енергосистемі

В Україні внаслідок похолодання та дощову погоду стрімко зростає споживання електроенергії, повідомили в НЕК Укренерго.

Там зазначають, що необхідно додатково включити 3-4 блоки на теплових електростанціях, щоб покрити подібне зростання, але зараз такої можливості немає через ракетні удари російських окупантів.

Пізніше у ДТЕК заявили, що для бізнесу та промисловості можуть застосовувати графіки відключення світла через дефіцит в енергосистемі внаслідок пошкоджень після ворожих атак. Обмеження не стосуватимуться об’єктів критичної інфраструктури і оборонних підприємств.

Провокації на Запорізькій АЕС

Росія готується до провокації на окупованій Запорізькій АЕС під фальшивим прапором, вважають у Генеральному штабі ЗСУ.

Там зазначають, що Росія – це єдиний терорист у світі, який використовує АЕС для шантажу України та усього світу.

Останнім часом Росія вже кілька разів намагалася перекласти на Україну відповідальність за використання безпілотників для атак на обʼєкти Запорізької АЕС. Проте Україна заперечує свою причетність.

Водночас російські окупанти, під контролем яких перебуває ЗАЕС, не допустили на територію станції команду МАГАТЕ після атаки безпілотників, посилаючись на нібито потенційні загрози безпеці.

Президент Володимир Зеленський допустив думку, що Росія може атакувати атомні станції України, оскільки країна-агресор не відмовляється від радіаційного шантажу і продовжує ставити під загрозу безпеку на ЗАЕС.

Штурми Часового Яру

Російське військове командування поставило завдання окупантам захопити місто Часів Яр у Бахмутському районі до 9 травня, стверджує головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

Він запевняє, що Україна суттєво посилила бригади боєприпасами, дронами, засобами РЕБ на цьому напрямку.

Пізніше президент України Володимир Зеленський приїхав на Донеччину, де оглянув будівництво фортифікацій і відвідав поранених українських воїнів. Там він провів нараду, на якій розглянули безпекові питання та захист людей.

Військова допомога Україні

Нідерланди виділяють додаткові €4,4 млрд на військову та гуманітарну підтримку України протягом 2024-2026 років. Країна також спрямує кошти, щоб посилити власну обороноздатність та ППО.

Водночас Україна може отримати ще шість систем Patriot, крім наданої вже Німеччиною, заявив канцлер ФРН Олаф Шольц.

Після проведеного засідання Ради Україна – НАТО 19 квітня учасники погодилися збільшити підтримку України засобами протиповітряної оборони, повідомив генеральний секретар Єнс Столтенберг.

Пожежа на заводі в Москві

У Росії відбулася масштабна пожежа на військовому заводі Авангард в Москві, що виробляє зенітні ракети С-300 і С-400. Саме це озброєння використовує РФ для ударів по території України.

Площа пожежі на заводі становила близько 50 кв. м, а полум’я розгорілося в одному з цехів.

Московський машинобудівний завод Авангард входить до складу акціонерного товариства Концерн повітряно-космічної оборони Алмаз-Антей.

Це єдине підприємство на території Росії, яке ракети С-300 і С-400, зазначають на офіційному сайті заводу Авангард.

Ембарго на алюміній, мідь і нікель з РФ

США та Велика Британія запровадили заборону на імпорт алюмінію, міді та нікелю з Росії. Відтепер торгівля цими металами заборонена на Лондонській біржі металів (LME) та Чиказькій товарній біржі (CME).

Згідно з заявою уряду Британії, обсяг доходів Росії від експорту металів від початку повномасштабного вторгнення в Україну скоротився з $25 млрд до $15 млрд, а запроваджена заборона спрямована на подальше зменшення прибутку.

Напад Ірану на Ізраїль

У ніч на 14 квітня Іран здійснив масштабний напад на Ізраїль. У ЦАХАЛі відзвітували, що було випущено близько 300 безпілотників і ракет, а деякі них – з території Іраку та Ємену.

За даними Армії оборони Ізраїлю, близько 99% безпілотників або ракет збили до того, як вони увійшли в повітряний простір.

Зокрема, працювала система ізраїльської ППО Залізний купол, а Велика Британія скерувала для відбиття атаки винищувачі RAF.

Пізніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що напад Ірану свідчить про необхідність посилити системи протиракетної оборони як Ізраїлю, так і України.

Санкції проти виробників БпЛА в Ірані

США та Велика Британія запровадили санкції проти Ірану після масштабної атаки на Ізраїль.

Зокрема, санкції спрямовані проти 16 людей і двох організацій в Ірані, які виробляли двигуни для безпілотників. Ще п’ять компаній, які виробляють сталь, потрапили під обмеження.

Також під санкціями будуть три дочірні компанії іранського автовиробника Bahman Group.

Закон про іноагентів у Грузії

У Грузії розпочалися масштабні протести після того, як 17 квітня парламент затвердив у першому читанні законопроєкт Про прозорість іноземного впливу. Цей так званий закон про іноагентів вважають аналогом російського.

Партнери Грузії закликають Тбілісі відмовитися від цього закону. У 2023 році цей документ відкликали після двох днів масових протестів та зіткнень демонстрантів із силовиками.

Цього разу президентка Грузії Зурабішвілі заявила, що нібито накладе вето на закон про іноагентів у разі його остаточного ухвалення парламентом.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.