День військ зв’язку і кібербезпеки ЗСУ: як перехоплюють діалоги окупантів та як захистити свої розмови на війні

Щороку, 8 серпня, відзначається професійне свято тих, хто забезпечує комунікацію між усіма військовими підрозділами та захищає дані українських захисників від очей і вух ворога – День військ зв’язку та кібербезпеки Збройних сил України.

Як минулоріч зазначав президент України Володимир Зеленський, завдяки злагодженості та високому рівню підготовки фахівців зв’язку на початку великої війни вдалося втримати й налагодити систему бойового управління військовими частинами та підрозділами українських військ.

Водночас їхня діяльність не є публічною, оскільки від безпеки та стійкості зв’язку військових залежить загальна робота Сил оборони.

Про те, чим займаються українські зв’язківці, як відбувається прослуховування ворога та які навички треба мати, щоб приєднатися до військ зв’язку ЗСУ – читайте на Фактах ICTV.

Чим займаються війська зв’язку ЗСУ

Серед головних завдань військових-зв’язківців є забезпечення спроможності Збройних сил України здійснювати бойову діяльність, координувати дії різних підрозділів, забезпечувати їхній постійний зв’язок, а також канали зв’язку для підтримання боєготовності та можливості оперативного реагування.

Не менш важливим є забезпечення керування військами на різних рівнях, яке надається зв’язківцями.

Сьогодні ж, в умовах війни високої інтенсивності та за часів, коли технології швидко розвиваються, зв’язківцям потрібно не лише забезпечувати якісний, оперативний та сталий зв’язок між військами, а й адаптуватися до сучасних вимог у техніці та ще й протидіяти спробам ворога зіпсувати цей зв’язок.

Офіцер-зв’язківець із 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша (ОЄБр) із позивним Alex у коментарі Фактам ICTV каже, що війська зв’язку є нервовою системою Збройних сил.

– Ми тут між собою називаємо окремі військові частини організмами. Так от, зв’язок між ними – це взаємодія, нервова система. Це те, що робить війська військами. Передання інформації, командування, планування. Якщо ЗСУ – це організм, то війська зв’язку – це нервова система, – пояснює він.

Окремо варто сказати і про кібербезпеку в питаннях зв’язку, а саме про протидію спробам ворога атакувати українські вебресурси, а також здійснення кібератак на портали противника. Завдяки цим діям українська сторона може дестабілізувати функціонування окремих установ чи галузей у РФ.

Іншим прикладом може бути отримання доступу до прихованих даних противника, що дасть Україні перевагу в тих чи інших галузях. І від цього українській стороні теж потрібно захищатися.

Як розповідає Фактам ICTV начальник відділення пункту управління системою зв’язку та інформаційних систем Микола Симончук, йдеться про досить очевидні речі навіть для цивільних людей.

– Великі корпорації, фірми, вони теж цим займаються, коли намагаються захистити свою інформацію. Це звичайна конкуренція. Так само і в армії, йдеться про використання захищених мереж, комплексного захисту інформаційної системи тощо, – пояснює він.

Перехоплення розмов

Одним із публічних проявів роботи зв’язківців є перехоплення розмов окупантів, яких за понад два роки великої війни вже чуло чимало українців. У них росіяни часто скаржаться на свій моральний стан, забезпечення, на великі втрати в підрозділах чи погане ставлення з боку командування.

Іноді росіяни навіть вихваляються рідним і близьким у тому, як скоювали воєнні злочини на території України.

Водночас, як пояснює офіцер-зв’язківець із 68 ОЄБр, більшість подібних розмов окупантів стають загальновідомими саме завдяки тому, що спілкування відбувається через незахищені канали, найчастіше це звичайний стільниковий зв’язок – GSM.

– Це відкритий зв’язок, GSM, він перехоплюється на раз-два, – пояснює він.