чому поляки блокують кордон та які збитки це завдає Україні

6 листопада польські перевізники розпочали страйк на контрольно-пропускних пунктах з Україною Краківець – Корчова, Ягодин – Дорохуськ та Рава-Руська – Хребенне.

З того моменту кордон для вагового транспорту фактично заблокований. Пропускна спроможність — не більше однієї машини на експорт та імпорт на годину. Нині черга на кордоні становить вже понад 3 тис. фур. 

Коли почалися масові страйки на кордоні з Україною, які країни долучилися до протесту та яких збитків зазнала українська економіка  – читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Чому страйкують польські перевізники

Які країни можуть приєднатися до страйку

Збитки від страйку 

Варіанти розв’язання проблеми 

Чому страйкують польські перевізники

Наприкінці жовтня польські перевізники анонсували протести на кордоні з Україною. З 6 листопада вони перекрили рух вагового транспорту на КПП Краківець – Корчова, Ягодин – Дорохуськ та Рава-Руська – Хребенне. 

Карта: Факти ICTV

За словами економічного експерта, члена Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, ця проблема виникла через те, що на загальноєвропейському ринку перевезень завжди домінували польські перевізники, але після отримання так званого транспортного безвізу українські перевізники почали заходити на європейський ринок. 

– Оскільки заробітна плата польського водія в 3,5 рази вища, ніж українського, послуги внутрішньоєвропейських перевезень почали активно захоплювати українські компанії, витісняючи звідти поляків, румунів, угорців, словаків, чехів, литовців. Безперечно, це сильно бʼє по кишені польських перевізників. Тобто йдеться тут не про перевезення між Україною та Польщею, а про внутрішній європейський ринок транспортних перевезень, бо це величезні гроші, – сказав Пендзин. 

Вимоги польських перевізників: 

• повернути українським перевізникам дозволи;
• посилити для іноземних перевізників правила перевезень за ЄКМТ (Європейська конференція міністрів транспорту – Ред.);
• заборонити реєструвати компанії в Польщі, якщо фінанси компанії перебувають не на території ЄС;
• створити окрему чергу в е-черзі для авто на номерах ЄС;
• сформувати окрему чергу на всіх кордонах для порожніх фур;
• отримати доступ до системи Шлях.

Які країни можуть приєднатися до страйку

21 листопада до страйку на кордоні приєдналася Словаччина. Блокування руху вантажівок у пункті пропуску Вишнє Нємецьке – Ужгород почалося з 13:30, втім вже опівночі 22 листопада кордон України зі Словаччиною було розблоковано.

Як повідомили в коментарі журналістці Фактів ICTV Світлані Ковбиці у Державній митній службі, проїзд звільнила поліція, силоміць забравши особу, яка блокувала кордон, та евакуювавши транспортний засіб. Рух вантажівок було відновлено. 

22 листопада 2023 року п’ять країн – членів Міжнародної спілки автомобільного транспорту підписали звернення до Єврокомісії з вимогою повернути ліцензування українських перевізників.

– Це Угорщина, Словаччина, Польща, Чехія та Литва. Тобто це ті країни, які потенційно можуть приєднатися до страйку, – підкреслив Пендзин.

Збитки від страйку 

Станом на середу, 22 листопада, Україна зазнала колосальних збитків від блокування кордону польськими перевізниками. Віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін на брифінгу повідомив, що ця цифра становить вже понад €400 млн.

– Ситуація справді критична. Я не готовий сказати, як інші галузі страждають, хоча за оцінкою Федерації роботодавців України, вже сьогодні понад €400 млн наша економіка втратила. Ми фіксуємо збитки наших перевізників із розрахунку втраченої дохідності – €350 за простій за добу, – зазначив Балін.

Також він додав, що блокування кордону загрожує не лише фінансовими втратами, а й життю та здоров’ю українських перевізників. 

Через протести водії можуть стояти у чергах по два тижні. 11 листопада на кордоні з Польщею перед пунктом пропуску Дорохуськ – Ягодин помер 54-річний український водій вантажівки. Деталі його смерті зʼясовують правоохоронці.

Варіанти розв’язання проблеми 

На думку економічного експерта Олега Пендзина, єдиний варіант розвʼязання цього конфлікту – залучення до переговорів з перевізниками уряду Польщі. 

– Представники українського уряду виїжджали до польських перевізників, проте не змогли ні про що домовитися. Але домовитися на польській території з польськими перевізниками має польський уряд, а не український. А там зараз політичне міжсезоння, тому що старий уряд припинив свою діяльність, а новий ще не сформувався, – зазначив експерт.

Водночас заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка в ефірі національного телемарафону Єдині новини повідомив, що цього тижня Україна сподівається провести ще одні перемовини з польською стороною.

– Цього тижня сподіваємося мати переговори у тристоронньому форматі Україна – Польща – Європейська комісія, щоб знайти рішення цієї проблеми. Тому що насправді треба розуміти, що протестувальники створюють проблеми також для польських водіїв, які й застрягли, й страждають від того, що не можуть працювати на тих ринках, на яких працювали, – сказав Качка.

Він наголосив, що через блокаду кордону польськими перевізниками в Україні вже сталася передкризова ситуація на ринку пального, що в умовах війни та постійних ракетних ударів з боку РФ може призвести до катастрофічних наслідків.

На сьогодні ані експерти, ані влада не беруться робити прогнозів щодо того, скільки ще може тривати цей страйк.

Втім польські протестувальники повідомили, що збираються продовжити блокаду найбільшого пункту пропуску Ягодин-Дорогуськ, ба більше лідер польських перевізників Рафал Меклер з ультраправого Національного руху анонсував розширення блокади на четвертий пункт пропуску Медика-Шегіні з 23 листопада.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.