Чи змогла Росія вплинути на вибори до Європарламенту-2024

1 тиждень назад

109 8 хвилин читано

9 червня в країнах ЄС пройшли вибори до Європейського парламенту.

За результатами виборів, хоч і не набагато, але все ж праворадикальні партії, що співчувають Росії, посилили свої позиції у Європарламенті.

Тим часом Росія запустила активну компанію з дезінформації навколо виборів до Європарламенту, аби поставити під сумнів їх легітимність.

Зараз дивляться

Як писали західні медіа – рівень дезінформації сягнув рівня цунамі, тому європейський кризовий підрозділ дезінформації працював у режимі швидкого оповіщення населення.

Факти ICTV продовжують свій спецпроєкт про боротьбу з фейками. Цей матеріал присвячений російській пропагандистській компанії з втручання у вибори до Європарламенту.

Як російська пропаганда повпливала на вибори до Європарламенту, скільки Росія може мати таємних агенцій, які можуть бути наслідки дезінформації РФ та як цьому протидіяти – читайте у матеріалі Фактів ICTV.

Дезінформація РФ щодо виборів у Європарламент та як цьому протидіяти

Однією із цілей російської пропаганди є зменшення допомоги Україні. Йдеться про військову, фінансову, гуманітарну та дипломатичну підтримки з боку європейських партнерів. Також це стосується українських біженців у Європі.

Росіяни намагаються вплинути на результати виборів, аби збільшити присутність проросійських політиків у Європарламенті, щоб вони лобіювали в Європі інтереси РФ – відновлення економічних зв’язків, зняття санкцій тощо.

Дезінформаційна кампанія до цих виборів розпочалася щонайменше рік тому. Про це свідчить звіт Європейського центру спостереження за цифровими медіа (EDMO). За даними Європейської служби зовнішніх справ, найбільшого маніпулятивного інформаційного впливу ззовні зазнає Україна, а також Німеччина, Франція та Польща.

Проєкт VoxCheck виділив основні наративи, які поширювали в певних європейських країнах щодо України:

“необхідність перемир’я і перемовин”;
“Україна не здатна перемогти, тому марно їй допомагати”;
“тотальна корупція – всю допомогу вкрадуть”;
“війна в Україні – це протистояння Росії і США, тому Європі не варто втручатися”.

Також поширювали антизахідні наративи:

“демократії у ЄС більше немає, результати виборів визначені наперед”;
“допомогу Україні й далі надаватимуть всупереч бажанню виборців”.

Щодо протидії пропаганді, спрямованій на європейців, то ми маємо чималу підтримку партнерів, які поширюють правдиву інформацію про Україну, зокрема і фактчекінгові організації ЄС.

– Також українські біженці у своїх соцмережах можуть розповсюджувати перевірену інформацію про те, що тут відбувається. І зрештою, кожен українець, який володіє іноземною мовою і має бодай кількох друзів у країнах ЄС, може бути амбасадором України – розповідати правду про воєнні злочини РФ.
Не варто скептично ставитися до таких, здавалося б, малих кроків у протидії дезінформації. Адже спілкування з людьми, яких особисто знаєш і яким довіряєш, має вагомий вплив, – зазначила керівниця VoxCheck Світлана Сліпченко.

Що відомо про російську агенцію Правофонд

Нещодавно Європейські спецслужби викрили діяльність організації Правфонд, яка працювала під прикриттям надання допомоги громадянам РФ, які проживають у країнах ЄС, а насправді займалася розповсюдженням дезінформації та просуванні російських наративів.

Фонд підтримки та захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном, фінансував кампанії з дезінформації у 48 країнах Європи та світу.

У розслідуванні йдеться також, що цей фонд допомагав оплачувати юридичний захист російських шпигунів, зокрема Вадима Красикова і Віктора Бута.

Як розповіла Фактам ICTV заступниця виконавчого директора ГО Вокс Україна та керівниця VoxCheck Світлана Сліпченко, агентство Правофонд заснували ще у 2012 році за указом президента Росії.

Серед керівників фонду, що не дивно, виявили колишніх агентів російської розвідки.

– З відкритих джерел можна дізнатися, що фонд, ймовірно, фінансував пропагандистські сайти, які впливали на європейську аудиторію в майже пів сотні країнах світу та ЄС. На цих сайтах, зокрема, просували типові наративи роспропаганди — “захист російської мови в Європі”, “боротьба з русофобією” тощо, – розповідає Сліпченко.

Експертка зазначила, що партнери Правфонду також отримували державні субсидії від країн Європи — це з’ясували саме перед проведенням виборів до Європарламенту.

– Згідно з документами, фонд фінансував і діяльність сайту Golos.eu, про який VoxCheck писали цього лютого. Цей ресурс подає себе як опозиційне медіа, що нібито показує об’єктивний погляд на події в Україні з Європи. Але насправді — це російський проєкт, який постійно надає слово проросійським спікерам, створений ще у 2014 році, – додала керівниця VoxCheck.

Скільки Росія може мати пропагандистських агенцій у ЄС

Російська пропаганда використовує різні інструменти та форми впливу. Це не тільки сайти, які просувають їхні наративи. Йдеться про:

церкви;
політиків;
культурних діячів;
фонди;
різноманітні обʼєднання тощо.

На кінець 2022 року, за даними порталу Texty.org, таких людей та організацій у 19 країнах світу (переважно європейських) було близько 2200.

За словами співзасновниці проєкту StopFake Ольги Юркової, у Чехії нещодавно викрили російську мережу впливу під назвою Voice of Europe, якою керував Віктор Медведчук та його соратник Артем Марчевський.

– Мережа підтримувала проросійських кандидатів на вибори до Європарламенту, виділяла гроші на підкуп журналістів, сайт Voice of Europe просував антиукраїнські і євроскептичні наративи. Також компанія Voice of Europe s.r.o. була проміжною ланкою фінансування Росією кандидатів на вибори до Європарламенту. Політики з Німеччини, Франції, Польщі, Бельгії, Нідерландів та Угорщини отримали сотні тисяч доларів від цієї компанії, зокрема ультраправа партія AfD (Альтернатива для Німеччини), – розповіла вона.

Юркова наголосила, що ключова проблема не в кількості таких агенцій і мереж, а в масштабі пропагандистської машини, яка охоплює дуже різні сфери.

– Згаданий Правфонд є лише частиною великої мережі “м’якого впливу” під керуванням Россотрудничества, яке є найбільшою та найкраще фінансованою інституцією російської культурної дипломатії, підпорядкована МЗС і президенту Росії, – додала експертка.

Також за результатами дослідження фактчекінгового проєкту VoxCheck Propaganda Diary — аналіз російської дезінформації у шести країнах Європи — у 2023 році в ЄС роспропаганду транслювали щонайменше 93 онлайн-медіа.

– Ці цифри вражають, але, як на мене, вони все ще не показують реальних масштабів дезінформаційних кампаній кремля. Наративи, які транслюють пропагандисти, подеколи не змінюються роками, а то й десятиліттями, – зазначила експертка.

Щит для захисту європейської демократії

Коментуючи скандал із Правофондом, Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європі потрібен щит для захисту демократії.

На думку співзасновниці проєкту StopFake Ольги Юркової, важливо оцінювати інформацію з погляду загроз, які вона несе державній безпеці, і діяти відповідно.

– Якщо говорити про конкретні дії, то це закриття російських каналів дезінформації в широкому сенсі – не лише медіа, а й релігійні організації, рухи політичного або культурного впливу. З іншого боку, важливо підтримувати якісні медіа і якісну журналістику, тому що пропагандистські наративи поширюються в інформаційному просторі, коли або бракує інформації, або інфополе завалене великою кількістю інформаційного “сміття”, з якого споживачу важко виокремити правду. Третій складник – це медіаосвіта і якісна базова освіта в цілому, – каже експертка.

– Коли люди добре розуміють світ і медійні впливи, то їх важче обдурити. Актуальне питання, яке обговорює весь світ – регулювання соціальних медіа, особливо Тelegram. У контексті виборів до Європарламенту європейці активізували дискусії про його небезпеку. Це варто дискутувати на державному рівні, виробляти спільні підходи, ділитися досвідом вдалої протидії, – додала Юркова.

Як зазначає Світлана Сліпченко, протистояти російській пропаганді важко, це потребує комплексного рішення. В ЄС, наприклад, розробляють рекомендації щодо боротьби із зовнішнім впливом.

Аби протистояти роспропаганді, потрібно мати чіткий алгоритм дій, зазначає Сліпченко. За її словами, рамка реагування Європейської служби зовнішніх справ об’єднує три основні елементи — аналіз різних джерел, систематизоване реагування та співпраця з іншими учасниками боротьби з дезінформацією.

– Ще до появи пропагандистських наративів у інформаційному просторі варто розробляти методи аналізу новин, розвивати медіаграмотність людей і просувати проукраїнські та проєвропейські наративи в суспільстві. Коли вже фіксуємо пропагандистські наративи в інфопросторі, то подальші дії залежать від масштабів кампанії, – зазначає експертка.

За словами Сліпченко, є кілька стратегій:

ігнорувати;
стримувати;
мінімізувати чи перенаправляти.

Після того, як одна з перелічених вище стратегій була застосована, не варто одразу забувати про ці випадки. Їх потрібно проаналізувати й використати досвід для вдосконалення методів реагування на зовнішній інформаційний вплив.

Цей процес має бути циклічним і безперервним. Саме у такий спосіб ми зможемо мінімізувати вплив дезінформації — зокрема російської — на суспільство.

Як роспропаганда вплинула на результати виборів

Співзасновниця проєкту StopFake Ольга Юркова зазначає, якщо говорити про вибори в Європарламент, то нещодавно було зафіксовано декілька кампаній дезінформації за допомогою ботоферм.

– Це кампанія Doppleganger (Двійник), коли тисячі фейкових акаунтів поширюють антиукраїнські новини з сайтів, які є копіями авторитетних іноземних і українських медіа. Крім того, вони поширюють фейки й маніпуляції, покликані розпалити внутрішню ворожнечу в цільових країнах і посилити позиції проросійських і ультраправих сил, – розповіла експертка.

Керівниця VoxCheck припустила, що ті зусилля, яких доклала російська пропаганда, аби вплинути на європейських виборців, не дали значних результатів.

Партії, які транслюють наративи, співзвучні з російськими, збільшили присутність у Європарламенті, але не суттєво.

Дипломати та аналітики галузі міжнародних відносин пишуть, що цього недостатньо, аби помітно вплинути на баланс сил у законодавчому органі ЄС.

– Я хотіла б звернути увагу на результати голосування в Німеччині, Франції та Польщі, оскільки саме в цих країнах російські пропагандисти працювали найактивніше – за інформацією Європейської служби зовнішніх справ, – підкреслила Сліпченко.

Німецька партія Альтернатива для Німеччини набрала 15,9% голосів і матиме 15 місць у Європейському парламенті. У попередньому скликанні — 11%, 11 місць.

Партія виступає за діалог із РФ та проти надсилання зброї до України, пояснюючи це небажанням ескалації.

У партії зізнаються, що отримували фінансування від російського уряду, зокрема на візит до окупованого Росією Криму для Ульріха Оеме.

Член AfD Мануель Оксенрайтер за гроші публікував проросійські статті у журналі «ZUERST!», у якому він працював редактором.

Польська партія Конфедерація має 12% голосів виборців та 6 місць у Європарламенті. Партію створили у 2018 році, вона балотувалася на Євровибори 2019 року, однак не подолала електорального порогу.

Очільник партії Гжегож Браун поширював дезінформацію про Україну, зокрема створив брошури, у яких зазначалось, що присутність значної української меншини в Польщі призведе до “негативного імпорту численних патологій суспільного життя зі Сходу”, як-то корупції та злочинності.

Партія також доклалася до блокади українсько-польського кордону 2023 року.

На другу річницю повномасштабного вторгнення партія організувала антиукраїнський та антиєврейський мітинг, на якому зокрема закликали перестати надавати Україні допомогу та побудувати стіну на українсько-польському кордоні.

У грудні 2022 року член Конфедерації Януш Корвін-Мікке у своєму твіттері написав, що навіть якби у Росії панував канібалізм, він би підтримував хороші стосунки з РФ, тому що боїться посилення влади в Україні.

У Франції партія Національне об’єднання набрала 31,4% голосів, 30 місць у Європарламенті. У попередньому скликанні — 23.3%, 22 місця.

Міжпартійне парламентське розслідування виявило, що партія Національне об’єднання слугувала “каналом зв’язку” для російської влади, зокрема підтримуючи незаконну анексію Криму.

У партії вважають, що Україна була підкорена США через Революцію Гідності.

Марін Ле Пен стверджувала, що впровадження санкцій проти Росії не потрібне і призведе до ескалації. Під час президентських виборів у Франції у 2022 році Ле Пен заявляла, що постачання Україні важкого озброєння зробить Францію “співучасницею війни”.

Проте, недивлячись на спроби Росії повпливати на вибори до Європарламенту, проросійські сили все одно виявилися в меншості. Тим часом у Євросоюзі потроху посилюється боротьба з російськими наративами

– Перемогою Росії можна було б вважати, якби вони взяли більшість у Європарламенті. Для чого? Щоб легше досягати своїх цілей, серед яких – зірвати підтримку України, розхитувати стабільність у Європі, щоб послабити ЄС. На жаль, ми бачимо певне посилення позицій цих політичних сил, але більшості вони не мають, – підкреслила Юркова.

Співзасновниця проєкту StopFak наголосила, варто протидіяти дезінформації не лише під час виборів, а у міжвиборчі періоди, коли пропагандисти готують грунт для подальших кампаній впливу.

За її словами, останнім часом ЄС почав набагато ефективніше викривати і реагувати на російський вплив і російські наративи, тому треба продовжувати цю боротьбу, щоб вона була системною.

На Youtube-каналі Фактів ICTV виходить проєкт Антизомбі. Щотижня журналісти-розслідувачі разом з фактчекінговими організаціями у своїх відео розвінчують фейки та підказують аудиторії, як їх розпізнавати самостійно.

В еру сучасних технологій, які постійно прогресують, треба бути пильними й критично ставитися до інформації, яку ми споживаємо, а як перевірити інформацію на достовірність — Факти ICTV розповіли у своїх матеріалах про боротьбу з фейками.

10 червня США та Польща відкрили у Варшаві центр протидії російській дезінформації. Офіційною назвою нового проєкту є Група з українських комунікацій.

За словами американського дипломата Джеймса Рубіна, група складається з представників 12 країн, серед яких Канада, Франція, Фінляндія, Італія та Україна.