Чи можуть звільнити вагітну жінку з роботи та за яких умов

Законодавством України вагітним жінкам забезпечуються певні права та гарантії під час працевлаштування та звільнення.

Чи можна звільнити вагітну працівницю та за яких умов? Читайте про права вагітних жінок в Україні — у матеріалі Фактів ICTV.

Звільнення вагітних жінок: можливе чи ні

Кодекс законів про працю забороняє звільняти вагітних жінок з роботи за ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків повної ліквідації підприємства (коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням).

Тобто звільнення вагітної жінки можливе лише за ліквідації підприємства без правонаступництва, коли права та обов’язки не переходять до інших осіб. Якщо такий є, тоді правонаступник має взяти вагітну жінку на роботу.

Проте, як кажуть фахівці, виконання ліквідованою організацією обов’язку з працевлаштування вагітних не має правового механізму. Тому на практиці роботодавець повинен або сам шукати роботу вагітній жінці або звернутися до центру зайнятості або рекрутингової агенції.

Чи можуть звільнити вагітну у 2025 році

Кодексом законів про працю (ч. 3 ст. 184) передбачено звільнення вагітних жінок у разі закінчення строкового трудового договору. У такому разі роботодавець повинен заздалегідь у письмовому вигляді попередити вагітну.

Проте, навіть за закінчення строку дії трудового договору, звільнення вагітних жінок можливе тільки з подальшим працевлаштуванням на іншу посаду. Водночас на період працевлаштування за жінкою зберігається середня заробітна плата, але не більше 3-х місяців після закінчення трудового договору.

Тобто, якщо строковий трудовий договір закінчився, то жінка не допускається до роботи. Їй можна залишатися вдома на момент пошуку відповідної посади. Як тільки така знайдеться, то вагітна має з’явитися на роботу на вимогу роботодавця.

У підсумку можна сказати, що навіть закінчення строкового трудового договору не дозволяє звільняти вагітну жінку з роботи без подальшого працевлаштування.

Чи можливе звільнення вагітної жінки за власним бажанням та згодою сторін

Звільнення за власним бажанням, тобто з ініціативи працівниці, можливе згідно зі статтею 38 КЗпП.

Вагітна жінка має право самостійно припинити трудові відносини з роботодавцем. Для цього вона має подати заяву про звільнення з бажаною датою звільнення. Згідно із законодавством, вагітність є підставою для розірвання трудового договору у строк, який зазначить працівниця.

Звільнення за угодою сторін передбачає, що трудовий договір (як строковий, так і укладений на невизначений строк) може бути припинено у будь-який час, якщо працівник і роботодавець дійшли згоди. У такому разі вагітна жінка має за два тижні до запланованого звільнення письмово попередити роботодавця про своє бажання звільнитись.