бої за Авдіївку, Куп’янськ та розширення плацдарму в Кринках

Протягом тижня, що минає, українські війська змогли розширити плацдарм на лівобережжі річки Дніпро та відбити штурмові атаки під Авдіївкою.

Крім того, значно збільшилась кількість ударів по містах Росії, що раніше вважались тиловими, що визнає навіть російський диктатор Володимир Путін.

Про розширення плацдарму на лівому березі Херсонської області, бої за Авдіївку, а також удари по тилових містах Росії – Факти ICTV поспілкувались з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнко.

Лівий берег Херсонщини

Тиждень, що минає, приніс незначне розширення плацдарму на лівобережжі Херсонської області, що дозволило українським Збройним силам розширити плацдарм на півдні.

За словами Мусієнко, українські сили на лівому березі Херсонщини намагаються об’єднати три плацдарми – Кринки, Козачі Лагері та Антонівський міст – в один, щоб збільшити координацію та уможливити злагоджену роботу в обороні.

Водночас ворог намагається витіснити українські підрозділи.

– Це дасть змогу злагодженіше діяти в обороні і можливому за майбутніх наступальних дій. Очевидно, що щойно відбиваються атаки ворога і з’являється можливість, щоб наші Сили оборони там просунулись на якійсь з ділянок, то оце незначне просування – воно є, – каже експерт.

За його словами, цей напрямок є важливим для того, щоб у майбутньому проводити на цій ділянці фронту наступальних дій українських військ, зокрема, в напрямку Криму.

Водночас важливим залишається питання перекидання бронетехніки з правого берега для підтримки оборонних спроможностей ЗСУ та подальшого утримування плацдарму. На сьогодні йдеться про вогневу підтримку українських підрозділів на лівому березі завдяки артилерії та дронів, дислокація яких знаходиться на правобережжі Дніпра. Не менш актуальною на цій ділянці фронту залишається підтримка з повітря та додаткові системи ППО, що могли б підтримувати українські сили на землі.

Мусієнко каже, що без підтримки з повітря, систем протиповітряної оборони і бронетехніки, здійснити стрімкий рух українських Сил оборони буде “складно, якщо не неможливо”.

– Але, якщо розглядати ведення наступальних дій там, то все одно це питання постане, якщо ще не постало, з точки зору питання форсування Дніпра. Складнощів на війні є багато, і форсування водної перешкоди не найголовніша з них… Основна складність – це особливість ландшафту і ґрунтів, там, де знаходяться наші сили, – каже експерт.

Авдіївка

Протягом тижня, як і попередні місяці, навколо Авдіївки точились жорстокі бої. Президент Володимир Зеленський після засідання Ставки верховного головнокомандувача у п’ятницю, 2 лютого, вказував, що ситуація на цьому напрямку залишається особливо складною.

Олександр Мусієнко пояснює, що основними на цій ділянці фронту залишаються три напрямки: північний та південний фланги, а також намагання ворога прорватись в самій Авдіївці.

– Поновились штурмові дії на Коксохім в Авдіївці. Ворог намагається проходити там через каналізаційні й інші стоки, тобто продиратись у будь-який спосіб в Авдіївку. Зросла кількість авіаційних ударів, це теж, що фіксується. Тиск ворога постійний. Але загалом, у ворога немає значного просування. Протягом тижня, попри значний тиск, тільки незначні тактичні успіхи. Але досягненням цього тижня є те, що наші сили, попри численні атаки військ РФ, зуміли стабілізувати ситуацію, – вказує експерт.

Основними загрозами Мусієнко називає, зокрема, те, що у випадку, якщо впадуть якісь ділянки фронту, то українським військам доведеться відступати ще далі.

– Видно, що характер наступальних дій такий, що Авдіївка буде залишатись під час всього зимового наступу ворога одним з пріоритетних напрямків, – вказує експерт.

Харківський напрямок

Ще кілька тижнів тому щодо Харківського напрямку, а особливо Куп’янська, публікувалась низка матеріалів, в яких повідомлялось про можливий наступ росіян.

Олександр Мусієнко вказує, що посилення штурмових дій ворога дійсно фіксується, яке прогнозовано наростало.

– До Куп’янського напрямку додалась ще одна точка. Раніше це була в основному Синьківка, а тепер ще додався напрямок, звідки російські готувались – з району Іванівки вийти – і вони зайшли через населений пункт Крохмальне, захопив село. Зараз ідуть бої за село Табаївка. Йдуть в основному бої за висоти, які контролюють українськими силами, але в планах ворога, звісно, їх захопити, – пояснює він.

Військовий експерт вказує, що з Синьківки ворог намагається об’єднатись із своїм угрупуванням в районі Табаївки, де ворог намагається рухатись.

– Це тактика малих флангових атак, змикання клешень так званих. Так, як російські війська наступають на інших напрямках, як це було на Бахмутському, чи то на Авдіївському, чи то в районі Мар’їнки. Видно, що вони діють тактикою флангових атак, таким напівоточенням, – пояснює він.

Основною метою ворога на цьому напрямку є вихід на Куп’янськ та на річку Оскіл, оскільки саме Куп’янськ є важливим логістичним центром, звідки проходить декілька важливих доріг. З Куп’янська, якщо ворогу вдасться просунутись, росіяни хочуть з’єднатись з Лиманським напрямком.

– Сказати, що ворог набуває успіхів, наразі не можна. Але бої в активній гарячій фазі. Я прогнозую, що найближчий місяць-півтора це буде так само одним з важливих напрямків, – каже він.

Масовані атаки по Україні

Російські масовані атаки дронами та безпілотниками по Україні останнім часом стали рідше, ніж це було в кінці минулого та на початку 2024 року.

Втім, як вказує експерт, ворог не відмовляється від намірів атакувати Україну, про що свідчить і розвідка стратегічною авіацією РФ, а також активність ворожої авіації загалом. На думку експерта, чергова масована атака може відбутись найближчим часом.

Разом з тим, Мусієнко каже, що на сьогодні немає тенденції до збільшення застосування ударних безпілотників Shahed-131/136, бо виробничі потужності Росії, які налагодили виробництво іранських дронів, не відповідають тим вкидам в рамках російських інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), які проводились раніше.

Удари по тилових містах РФ

Останнім часом можна побачити, що дрони регулярно атакують міста Росії, які ще нещодавно вважались тиловими. Переважно удари завдаються по НПЗ чи аеродромах, що можна побачити ледь не кожні два-три дні.

Мусієнко вказує, що удари по НПЗ впливають не лише на логістику російських військ, але й на економіку ворога.

– Такі комбіновані удари мають мету: по-перше, зменшити можливості для використання нафтових продуктів на території РФ з військовою метою, а, по-друге, потрібно зменшити можливості Росії для отримання коштів, які росіяни отримують від експортного продажу, – каже експерт.

Водночас він не виключає, що ціллю можуть бути будь-які військові цілі, як, зокрема, будь-які підприємства, які працюють на оборону ворога.

– Географія цих ударів розширюється і буде поширюватись. Виконання цих ударів філігранне та дуже майстерне, бо ми бачимо, що б’ють, фактично, по центрах обробки, без яких зупиняється НПЗ. Це не просто резервуари з паливом, це потребує складного ремонту. Це збитки, – вказує експерт.

Мусієнко додає, що сьогодні Україна вже отримала свою стратегічну авіацію, чим є далекобійні безпілотники.

– Ми б’ємо по тому, що можемо. Це доволі така хороша тенденція, успішність якої визнав сам Путін, який сказав, що треба створювати демілітаризовану зону, відсовувати лінію фронту. Що це означає? Це означає, що їм допекли ці удари, інакше б він це не згадував. Путін визнає проблеми, що горять НПЗ, а це суттєва проблема, – сказав він.

Таким чином російський президент визнає українські спроможності бити вглиб російської території, каже Мусієнко.

Військовий експерт додає, що сьогодні у Росії немає можливостей прикрити кожен НПЗ на власній території.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.