Батьківське вигорання, ознаки, як впоратися – поради дитячого психіатра

Дитяча психіатр Юліана Маслак на платформі доказової медицини Бережи себе розповіла про ознаки батьківського вигорання і дала поради, як впоратися з цим виснажливим і тривожним станом.

– Емоційне вигорання – це зміни в поведінці людини внаслідок емоційного виснаження, – пояснює експертка.

Три червоні прапорці

За словами психіатра, є три основні червоні прапорці, які можуть вказувати на вигорання:

• відчуття безсилля і постійної втоми;
• зменшення емоційної залученості у взаємодії з дітьми та оточуючими людьми;
• втрата інтересу і задоволення від взаємодії з дітьми.

Почуття виснаження не залежить від того, скільки років вам і дітям. Батьки маленьких дітей, як правило, втомлюються більше фізично, тоді як батьки підлітків можуть відчувати більше емоційне виснаження через конфлікти з дітьми.

Як впоратися з емоційним вигоранням

Вигорання, за словами Юлії, це не хвороба, проте його можна профілактувати. Ось, що може допомогти уникнути виснаження:

реалістичні очікування: спробуйте повною мірою усвідомити, що батьківство – це постійний процес навчання та адаптації;

делегування обов’язків: партнерам важливо розподіляти відповідальність, приймати та здійснювати підтримку з боку родини;

самостійність дітей: залучайте дітей до виконання побутових завдань відповідно до їхнього віку – наприклад, можете разом готувати або організувати графік прибирань.

– Насправді всі ці, на перший погляд, прості поради потребують серйозних зусиль, оскільки це передбачає постійний догляд і створення надійної мережі підтримки для себе, – стверджує фахівчиня.

Ще один секрет – навчитися використовувати один із найпотужніших мотиваторів на землі: вашу любов до дитини.

Аналіз своїх почуттів до дитини

Експертка поділилася порадами, які допоможуть порефлексувати та проаналізувати свої почуття до дитини та ситуації:

складіть список сильних, на вашу думку, сторін вашої дитини. Запишіть якості дитини, що надихають вас, навіть якщо останнім часом ви майже не помічали їхніх проявів;

згадайте веселі домашні моменти. Смішний випадок, який колись трапився у вашій родині або жартівливе пригадування власних факапів – це допоможе кожному з родин відчути зв’язок;

вправляйте прості прояви доброти. Згадайте, як ви проводили час разом, теплі розмови з дитиною рік тому, або що заспокоювало її маленького;

посміхайтеся, коли дитина заходить до кімнати;

розвивайте свою емпатію. Сплеск власної тривоги чи хвиля почуття безпорадності може дати вам потужне розуміння того, що відбувається, коли ваша донька, наприклад, починає панікувати внаслідок зауваження чи конфлікту;

дозвольте собі відчувати. Не забороняйте собі відчувати сум – виберіть час, щоб подумати та порефлексувати, як дитина переживає хворобу, як це змінило вас. Головне – знайти здорові способи сприймати те, що ви відчуваєте;

звертайте увагу на яскраві події. Щодня записуйте одну позитивну подію, що сталася у вашій родині, поділіться з дитиною тим, що помітили, як вона робить щось хороше, хваліть її зусилля;

стежте за своєю реакцією на поведінку дитини. Намагайтеся не сприймати поведінку дитини занадто особисто. Коли ми реагуємо на ситуацію надмірно, це може бути підказкою, що пора попрацювати з давніми емоційними проблемами – заради себе, а також заради добробуту наших дітей.

Джерело: Бережи себе