Багаторівнева ППО, протидія реактивним дронам та діпстрайки: Євгеній Хмара про пріоритети Міноборони
Розвиток багаторівневої ППО, масштабування дронів-перехоплювачів, посилення авіації та діпстрайки — серед пріоритетів Міністерства оборони України.
Про ці напрями, а також підтримку оборонної промисловості під час спілкування з журналістами розповів Міністр оборони України Євгеній Хмара.
Багаторівнева ППО та підготовка до нових загроз
Протидія повітряним загрозам будується за принципом багаторівневої системи. Одного типу засобів для захисту неба недостатньо.
Такий захист складається з декількох ешелонів: зенітних ракетних комплексів (ЗРК), переносних зенітних ракетних комплексів (ПЗРК), турелей, систем радіоелектронної боротьби (РЕБ), екіпажів із дронами-перехоплювачами та «малої ППО». Ці засоби доповнює авіаційна компонента, зокрема літаки Mirage та F-16.
Міноборони одночасно працює над забезпеченням дронами-перехоплювачами, авіацією та боєприпасами до неї, зенітними ракетними й артилерійськими комплексами, турелями, засобами РЕБ та іншими рішеннями.
За словами Євгенія Хмари, важливо планувати на кілька кроків уперед і мати достатній запас необхідного озброєння.
«Ми також знаємо, які рішення росія розвиває, це стосується реактивних дронів зі швидкістю 800 км. Працюємо і над пошуком протидії наступному поколінню загроз», — зазначив Міністр оборони.
Відповідні завдання — надати пропозиції та прототипи — поставлені виробникам оборонно-промислового комплексу.
Перехоплення реактивних «Шахедів»
Ефективність протидії звичайним «шахедам» уже перевищує 90%. Виклик зараз — реактивні безпілотники, для яких потрібні інші швидкості перехоплення.
Україна вже має успішні результати застосування дронів-перехоплювачів проти реактивних безпілотників. Один із підрозділів під час бойового застосування п’ятьма перехоплювачами «Барс» знищив п’ять повітряних цілей. Тобто результативність у цьому випадку становила 100%.
Зараз цей досвід вивчають і масштабують, до роботи долучають додаткових фахівців та підрозділи.
Завдання — підвищувати загальний відсоток знищення реактивних безпілотників і швидко масштабувати рішення, які підтверджують ефективність у бойових умовах.
Також уже є результати застосування великокаліберних турелей проти реактивних БПЛА. Їх кількість на озброєнні України вже вимірюється сотнями.
Цей напрям масштабується, водночас опрацьовуються системи збільшеної дальності.
Паралельно ефективність показують і ЗРК та ПЗРК. Міноборони зосереджене на закупівлях самих комплексів і ракет до них та обговорює це з партнерами в різних країнах.
Авіація проти реактивних безпілотників
Сьогодні авіація залишається одним із найбільш ефективних засобів боротьби з реактивними безпілотниками.
Ефективність її застосування продовжує зростати завдяки майстерності пілотів та кращій координації. Завдяки цьому українська авіація використовує вже менше боєприпасів на одну повітряну ціль. Цей показник планують покращувати й надалі.
Міноборони працює над збільшенням доступності F-16 для бойового чергування. Одне з вузьких місць — технічне обслуговування літаків, і зараз відповідні спроможності розширюються.
Також у протидії повітряним цілям застосовуються літаки Mirage. Для обох платформ критично важливо підтримувати достатній резерв боєприпасів на кілька місяців уперед.
Балістична загроза: постачання ракет та ураження пускових установок
Загроза балістичних ударів залишається критичною.
Наявних і потенційних постачань ракет для протибалістичної оборони недостатньо, щоб повністю покрити цю загрозу. Міноборони працює з партнерами над прискоренням постачання необхідних ракет.
Завдання — не чекати великих довгострокових контрактів, а максимально швидко знаходити доступні запаси у партнерів і прискорювати їх передачу Україні.
«Нам потрібні десятки й сотні ракет, а не одиничні поставки», — наголосив Євгеній Хмара.
Паралельно Україна застосовує асиметричну відповідь — уражає російські пускові установки.
За вересень і початок жовтня Сили оборони уразили 8 установок, які використовувалися для балістичних ударів: три були знищені, п’ять пошкоджені. Такі удари вже змушували противника скасовувати або змінювати заплановані балістичні атаки.
Боротьба з російськими БПЛА починається до їхнього запуску
Протидія російським ударним дронам не обмежується їх перехопленням у повітрі.
Україна працює по всьому ланцюгу: виробництво і комплектуючі, санкції, заводи, склади, місця підготовки й запуску, пункти управління та екіпажі БпЛА.
Ураження такої інфраструктури не припиняє російські атаки повністю, але знижує їхню ефективність, змушує противника відновлювати інфраструктуру та формувати нові команди замість знищених.
Протидія КАБам: пріоритет — літаки-носії
Боротьба з керованими авіабомбами має бути комплексною. Пріоритет — працювати по носіях: російській авіації та аеродромній інфраструктурі.
Україна також розглядає й тестує додаткові рішення, які дозволять ефективніше протидіяти літакам-носіям КАБів.
Боротьба з ворожими екіпажами БПЛА як окрема спеціалізація
Боротьба з операторами й наземною інфраструктурою ворожих БпЛА має стати окремою спеціалізацією.
Звичайна бригада насамперед зосереджена на безпосередній загрозі перед собою. Тому потрібні спеціалізовані підрозділи другого ешелону, для яких пошук і знищення екіпажів БпЛА буде одним із пріоритетних завдань.
Україна вже має бойовий досвід, коли системна робота по екіпажах і місцях їх базування суттєво знижувала спроможності повітряної розвідки противника на окремій ділянці. Цей досвід потрібно масштабувати.
Middle strike: масштабування на рівень корпусів
Міноборони працює над збільшенням кількості засобів middle strike та їх масштабуванням на рівень корпусів.
Це має підвищити спроможність підрозділів системно працювати в оперативній глибині противника.
Передусім цілями будуть екіпажі ворожих БПЛА, пункти управління, логістика, засоби ППО, радіолокаційні станції (РЛС), засоби РЕБ та інші цілі, які забезпечують роботу російських військ.
Deep strike: удари по спроможності росії продовжувати війну
Україна продовжуватиме розвивати deep strike. Завдання — бити не просто далеко, а по спроможності росії продовжувати війну.
За словами Міністра оборони, уже є економічний ефект системної роботи по російській нафтопереробці. Від початку відповідних операцій було виведено з ладу 51% нафтопереробних потужностей рф.
Deep strike також є частиною асиметричної відповіді на російські удари та формою захисту України.
Україна масштабує цю спроможність. Паралельно зі збільшенням кількості засобів необхідно підвищувати їхню якість та спроможність долати ешелоновану російську ППО.
Виробництво реактивних двигунів
Україна розглядає виробництво реактивних двигунів як один із критичних напрямів розвитку власного ОПК.
Потреба охоплює різні класи засобів — від перехоплювачів і middle strike до deep strike та крилатих ракет.
В Україні вже є низка розробок і виробників, яких держава супроводжує та підтримує. Загалом у трьох основних категоріях — зо два десятки українських виробників.
За одним із типів двигунів орієнтир потреби на 2027 рік може сягати близько 10 тисяч одиниць на місяць.
Бронювання працівників ОПК
Позиція Міністерства оборони — максимально бронювати людський капітал оборонної промисловості.
Якщо підприємствам ставиться завдання масштабувати виробництво критичних для фронту систем і держава дає їм контракти, вона має створити умови для виконання цих контрактів.
Водночас система має враховувати реальний внесок підприємства у забезпечення Сил оборони та бути справедливою.
Експорт українського озброєння
Міноборони працює над запуском якісної системи експорту української оборонної продукції.
Безумовним пріоритетом залишаються потреби Сил оборони. Експортуватися може продукція, яка є понад ці потреби та не створює ризиків для забезпечення українського війська.
Експорт має стати додатковим джерелом ресурсів для сектору оборони. Опрацьовується механізм, за якого частина доходів від експорту спрямовуватиметься на потреби Сил оборони.
