200 років тому Чернігівщина мала свою «тютюнову столицю»: нею була Мена

Мена у ХІХ столітті була одним із головних осередків тютюнової промисловості на Чернігівщині. Тут вирощували значну частину тютюну краю, працював тютюно-ферментаційний завод, а продукцію продавали на ярмарках та вивозили за межі губернії.

Про це повідомляє Чернігівщина туристична.

Тютюнництво в Мені, за даними краєзнавців, почало розвиватися ще за часів Гетьманщини — приблизно на сто років раніше, ніж містечко стало відомим центром цієї промисловості.

У другій половині ХІХ століття на Мену припадала приблизно чверть усього тютюну, який вирощували на Чернігівщині. При цьому тютюнові плантації займали лише близько 4–5% посівних площ, тоді як під зернові культури відводили до 70–80% земель.

Тютюн був надзвичайно прибутковою культурою. Його частка у торговому прибутку краю сягала майже третини, а за обсягами вивозу за межі губернії він наближався до зернових культур.

У Мені вирощували сорт тютюну «буркун», який за своїми властивостями був близьким до махорки. Місцеві ж називали його «бокун».

Тютюн навіть був на печатці менської сотні

Важливість цієї культури для Мени відображена навіть у символіці. Рослину тютюну зобразили на печатці менської сотні. Побачити її сьогодні можна у Менському краєзнавчому музеї імені В. Ф. Покотила.

Розвиток тютюнництва сприяв появі в місті спеціального підприємства. Поблизу залізниці збудували тютюно-ферментаційний завод, який працював до середини ХХ століття.

Продукцію продавали на місцевих ярмарках, а також вивозили до сусідніх держав.

Понад 90% валового збору тютюну тоді забезпечували невеликі селянські та козацькі господарства. Для багатьох із них продаж тютюну був одним із головних способів отримати готівку. Водночас значна частина прибутків від оптової торгівлі зосереджувалася в руках великих місцевих купців.

Серед відомих менських «тютюнових магнатів» згадують Савенка та Соломника.

Завод зберігся до наших днів

Цікаво, що будівля колишнього тютюно-ферментаційного заводу збереглася до сьогодні та використовується, хоча з тютюном там уже не працюють.

А побачити історичну печатку менської сотні із зображенням тютюну можна в Менському краєзнавчому музеї імені В. Ф. Покотила.

Втім, музей працює в умовах воєнного стану, тому перед візитом радять завчасно узгодити його можливість.

Довідки: (096) 147-01-74, (046) 443-13-17.

Як повідомляв MYNIZHYN, яке населення проживало на Чернігівщині, можна простежити, спираючись на писемні або документальні джерела. Але ця інформація буде переважно про Чернігів, містечка області та великі села.