Найцінніші знахідки та найбільші загадки Ніжинщини. Розмова з археологом Іваном Кедуном

В історії Ніжинщини є чимало запитань, відповіді на які дослідники шукають під час археологічних експедицій. Одні знахідки підтверджують відомі факти, інші – змушують по-новому поглянути на минуле нашого краю. Про відкриття, які допомагають краще зрозуміти історію нашого краю, її нерозгадані таємниці та перспективи майбутніх досліджень читайте в цьому інтерв’ю.

Напередодні Дня археолога, який відзначають 15 серпня, журналісти MYNIZHYN поспілкувалися з археологом, кандидатом історичних наук, доцентом Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Іваном Станіславовичем Кедуном.

Для багатьох захоплення давниною починається зі шкільних уроків чи книжок, проте нашого гостя до професії привели родинні розповіді про експедиції та розкопки, які він чув ще в дитинстві.

– Іване Станіславовичу, коли у вас виник інтерес до археології?

– Ну, власне, археологічна історія почалася для мене з дитинства. Я виріс на розповідях батька та діда про роботу Новгород-Сіверської експедиції, про розкопки Ольвії і т.д.

Професійний шлях археолога тісно пов’язаний із Ніжином. Саме тут розпочалися дослідження, які допомогли відкрити нові сторінки історії міста.

– Коли розпочалися ваші археологічні дослідження Ніжина та яка знахідка стала для вас першим справжнім відкриттям?

– Дослідження Ніжина мною були розпочаті у 2004 році, і одразу – рештки Ніжинської фортеці.

На території Ніжинщини збереглися сліди багатьох історичних епох. Деякі відкриття дозволяють краще зрозуміти події, про які джерела розповідають зовсім небагато.

– Ніжинщина має багату історію. Які археологічні відкриття нашого краю ви вважаєте найважливішими?

– Мабуть, наявність поселення після монгольського часу під Ніжином, оскільки це найтаємничіший період історії.

Серед численних артефактів трапляються знахідки, які мають особливу цінність не лише для нашого регіону, а й для української археології загалом.

– Яку знахідку Ніжинщини ви назвали б справжньою археологічною сенсацією?

– Це, скоріше, про знахідку І. І. Єдомахи у 1962 році – рештки спорядження монгольської доби.

Археологія часто дозволяє поглянути на минуле під іншим кутом та доповнити відомості, які збереглися в письмових джерелах.

– Чи є артефакти, які докорінно змінили уявлення науковців про минуле нашого краю?

– Тут важко казати, оскільки наша історія була написана виключно на писемних джерелах, і тому всі археологічні дослідження значно коригують нашу історію, зокрема давньоруський період.

Попри десятиліття досліджень, історія Ніжинщини все ще зберігає чимало білих плям, які потребують подальшого вивчення.

– Які археологічні загадки Ніжинщини досі залишаються нерозгаданими?

– Найбільша біла пляма – це монгольський період, втім статус поселень на території міста в давньоруський час також вимагає більш широких досліджень.

У роботі археолога нерідко бувають ситуації, коли непримітний предмет виявляється ключем до важливих наукових висновків.

– Чи траплялися у вашій практиці випадки, коли знахідка виявлялася значно ціннішою, ніж здавалося на перший погляд?

– Так, і неодноразово. Наприклад, випадкові шматочки свинцю одного разу виявилися рештками від виробництва куль у Новгороді-Сіверському.

Чимало сторінок минулого нашого краю ще чекають на своїх дослідників. Ми поцікавилися, який період, на думку науковця, потребує найбільшої уваги.

– Який історичний період Ніжинщини, на вашу думку, ще недостатньо досліджений археологами?

– Тут важко сказати. Ніжинщина дуже мало досліджена. Мабуть, правильна відповідь – усе, що до XVI століття.

Сучасна археологія давно перестала асоціюватися лише з лопатою та розкопом. Сьогодні на допомогу науковцям приходять новітні технології.

– Як сучасні технології допомагають археологам досліджувати пам’ятки та знаходити нові об’єкти?

– На сьогодні просто час прориву технологій. У нашому випадку це георадарні дослідження, що дали можливість виявити наші підземні споруди. Квадрокоптер полегшує розвідку і дає можливість знімати гарні плани, а сучасні ГІС дають можливість отримувати нові дані.

– На завершення розмови: яку знахідку ви ще сподіваєтеся зробити, а також що б хотіли побажати й порадити майбутнім археологам напередодні їхнього професійного свята?

– Хотілось би знайти рештки давньоруських укріплень у Ніжині. А побажання одне – щоб була можливість працювати далі…

Ця відповідь, мабуть, найкраще характеризує роботу археолога. Адже кожне відкриття народжується завдяки рокам пошуків, експедицій, досліджень і наполегливої праці. А головна мрія науковця – не лише знайти нові артефакти, а й мати можливість продовжувати дослідження, відкриваючи для нас невідомі сторінки історії Ніжинщини.

Напередодні Дня археолога бажаємо Івану Станіславовичу Кедуну та всім дослідникам нових відкриттів, успішних експедицій і знахідок, які допоможуть ще глибше пізнати минуле нашого краю. Адже кожен артефакт, піднятий із землі, – це ще одна частинка великої історії Ніжинщини та України.

Як повідомляв MYNIZHYN, ім’я Устима Кармелюка (Кармалюка, Карменюка, родове прізвище – Карманюк) знає майже кожен українець. Його називають народним месником, захисником селян і навіть українським Робіном Гудом. Про життя легендарного ватажка складено сотні переказів, пісень та легенд. Одна з них пов’язує його долю з Ніжином. Час від часу можна почути твердження, що Кармелюк нібито перебував у Ніжинській тюрмі. Одні вважають це лише красивою легендою, інші переконані, що це історична правда.